Постанова № 16533734, 20.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 року Справа № 2а-0870/3767/11

За позовом: Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укргазводбуд»

про: стягнення 6566,30 грн., -

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 07-17/2882 від 17.09.2010)

від відповідача не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укргазводбуд» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 6566,3 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2011, в порядку ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-0870/3767/11 та призначено до судового розгляду на 20.06.2011.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги та, з підстав, викладених у позовній заяві, просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідно до приписів Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві відповідача повинна складати 1 особу. Але, згідно відомостей, наданих відповідачем, середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві у 2010р. складала 0 осіб, що є менше, ніж установлено нормативом. Таким чином, до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих для працевлаштування інвалідів у 2010р. у розмірі 6500грн. Крім того, згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідач, належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та повістки про виклик до суду, направлені позивачу за вказаною у позові адресою та адресою згідно довідки з ЄДР, повернулись до суду. Разом з тим, суд приймає до уваги те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, який набрав чинності 30.07.2010, з дня його опублікування у Офіційному віснику України №55/1, були внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи, що згідно ст. 35 КАС України (у новій редакції), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає відповідача повідомленим належним чином про дату час та місце судового розгляду.

Крім того, за приписами ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

У засіданні 20.06.2011, судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Дослідивши матеріали позову, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідач надав позивачу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік - форма №10-ПІ (далі - Звіт), у якому відображено:

середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача у 2010 році 16 осіб (рядок 01);

середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність не зазначена осіб (рядок 02);

кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати у відповідача на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”- не зазначено (рядок 03);

розмір суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем у звіті - 6500 (рядок 06).

Протягом 2010 року відповідачем місця для працевлаштування інвалідів не виділялись та не створювались.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя з індивідуальними здібностями та інтересами визначаються Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ).

Відповідно до вимог ст. 17 Закону №875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів їм забезпечується право працювати на підприємствах (обєднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях де застосовується праця інвалідів, а також займатись індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 18 Закону №875-ХІІ визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у т.ч. спеціальні робочі місця створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із змісту вищевикладених норм вбачається, що відповідач зобовязаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, незалежно від того, зверталися вони до нього щодо працевлаштування чи ні. Проте, в порушення приписів ст. 18 Закону №875-ХІІ, відповідач не створив у 2010 році робочі місця для працевлаштування інвалідів, що саме ним не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч.2 ст.19 Закону №875-ХІІ).

Із змісту Звіту вбачається, що відповідачем відображена середньооблікова кількість штатних працівників у 2010 році у кількості 16 осіб, а тому згідно з приписами ч.1 ст. 19 Закону №875-ХІІ, середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві відповідача у 2010 році повинна складати 1 особу. Проте, середньооблікова кількість інвалідів працевлаштованих відповідачем у 2010 році склала 0 осіб, що підтверджується наданим ним Звітом.

Згідно ст. 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Із матеріалів справи вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника, які працювали у відповідача у 2010 році складає 6500 грн., а тому сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів у 2010 році складає 6500 грн.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст.19 цього Закону (ч.4 ст.20 Закону №875-ХІІ).

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону №875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума за один день прострочення сплати відповідачем суми адміністративно-господарський санкцій складає 1,95 грн. Сума пені складає 66,3 грн.

Аналізуючи вище викладені норми, суд вважає, що відповідачем не виконані вимоги приписів Закону №875-ХІІ та не створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, а тому позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність застосування до відповідача суми адміністративно-господарських та пені, у звязку із чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167,263 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укргазводбуд» про стягнення заборгованості у розмірі 6566,30 грн., задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укргазводбуд» (код ЄДРПОУ 33869996) суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 6566 (шість тисяч пятсот шістдесят шість) грн. 30 коп. на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (на р/р № 3120230700006, в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677103, одержувач - Держбюджет Ленінського району, код класифікації 50070000 «Надходження до Фонду соціального захисту інвалідів за 2010 рік»).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 30.06.2011.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко