Постанова № 16533118, 29.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/3500/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніна О.С. при секретаріЛєскіні М.С. від позивача Скрипник О.А. від відповідача Макушев Є.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №2а/0470/3500/11 за позовом Приватного підприємства «Техносервісінформ»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року ПП «Техносервісінформ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська просить:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 212302/0 вих.№3759/10/231 про сплату 62663,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 15 665,75 грн., всього на суму 78328,75 грн. застосованих за порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 202302/0 вих. № 3758/10/231 про сплату 78 329,00 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій 19 582,25грн., всього на суму 97 911,25 грн. застосованих за порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на прибуток у II кварталі 2010 року та п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та у зв`язку з чим занижено податок на додану вартість у червні 2010 року внаслідок вчинення нікчемних правочинів між Позивачем та ТОВ «Оптдевайс».

Так, підставою для таких висновків став акт від 26.11.2010 №4943/23-20/36900457 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оптдевайс»в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 30.09.2010»складений Васильківською ОДПІ Київської області і яким встановлено, що правочини, які були укладені ТОВ «Оптдевайс»з контрагентами є нікчемними.

Позивач вважає винесені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та прийнятими за результатами невірного вживання норм діючого законодавства, оскільки при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути тільки вирок сулу, постановлений у кримінальній справі.

Крім того, на момент виписки податкової накладної вказане підприємство було платником ПДВ згідно інформації з офіційного сайту АПА України. Разом з тим, в акті планової виїзної перевірки № 2481/23-2/32608829 від 01.12.2010року, яка проводилась відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська з 25.10.2010р. по 26.11.2010 р. (перевірясмий період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р.) встановлено, що земельні роботи ТОВ «Оптдевайс»виконані у повному обсязі, на підтвердження чого складено відповідні документи.

Також, відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва є дата фактичного отримання послуг. Як вже вказувалося раніше, факт отримання послуги підтверджується актом № 30094 приймання будівельних робот за червень 2010 року типової форми № Кб-2в, підсумковою відомістю ресурсів за червень 2010 року, довідкою о вартості будівельних робіт за червень 2010 року. Таким чином, позивач правомірно збільшив свої податкові зобов'язання по податку на прибуток.

Крім цього, сама по собі несплата податку контрагентом (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкових зобов 'язань покупця послуг.

Представник відповідача заперечував проти заявленого позову вказуючи на те, що відповідно до акту планової виїзної перевірки ПП «Техносервісінформ»від 01.12.2010 №2481/23-2/32608829 встановлено наступне: ПП «Техносервісінформ»у II кварталі 2010 року було укладено договір з ТОВ «Оптдевайс»в особі директора Шурша О.М. про проведення робіт, послуг з благоустрію майданчика для сервісного центру „Вольво" (проведення земельних робіт).

Факт отримання робіт, послуг підтверджується податковими накладними та рахунками.

Отримання робіт і послуг було відображено позивачем в податковому обліку шляхом включення до складу податкового кредиту з ПДВ та шляхом включення до складу валових витрат за перевіряємий період.

Розрахунки за отримані роботи, послуги ще не проведені, станом на 29.11.2010 ПП «Техносервісінформ»має кредиторську заборгованість по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими постачальниками».

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити у повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП «Техносервісінформ»було укладено усний договір з ТОВ «Оптдевайс»в особі директора Шурша О.М., за яким ТОВ «Оптдевайс»(підрядник) брало на себе зобовязання виконати земельні роботи з благоустрою майданчика для сервісного центру «Вольво» на загальну суму 375978,00 гривень в т.ч. ПДВ 62663,00 гривень.

Факт виконання робіт за даним договором підтверджується актом №30094 прийому виконаних будівельних робіт за червень 2010 року за яким підрядник 30.06.2010 здав, а замовник (ПП «Техносервісінформ») 30.06.2010 прийняв виконані підрядні роботи на загальну суму 375978,0 грн. (в т. ч. ПДВ 62663,0 грн.).

Так, відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Техносервісінформ» з питань дотримання валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Оптдевайс»за період з 01.01.2010р. по 29.11.2010р.

За результатами даної перевірки позивача було складено акт перевірки від 24.01.2011 року № 42/231/32608829 яким зафіксовано наступні порушення:

-порушення п. 5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року(із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у ІІ кварталі 2010 року на суму 78329 гривень;

-порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року(із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у червні 2010 року на 62663 гривень.

При цьому, як вбачається із змісту акту, при прийняті вищевказаних висновків, податковим органом було враховано акт перевірки від 26.11.2010 №4943/23-20/36900457 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оптдевайс» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 30.09.2010», складеного Васильківською ОДПІ Київської області. Так, даним актом було встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

На підставі акту перевірки від 24.01.2011 року № 42/231/32608829 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 212302/0 вих.№3759/10/231 про сплату 62663,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 15 665, 75 грн., всього на суму 78328,75 грн., та № 202302/0 вих. № 3758/10/231 про сплату 78 329,00 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій 19 582,25грн., всього на суму 97 911,25 грн.

Проте, суд вважає, що відповідачем необґрунтовано було прийнято зазначене податкове-повідомлення рішення з огляду на наступне.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Нормами статті 20 Податкового кодексу України, податковим органам надано право, а саме : запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що податковому органу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень, не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених субєктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Тобто, право платника податку на податковий кредит з часу отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету.

Також відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається лата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відтак, відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва є дата фактичного отримання послуг. Як вже зазначалось, факт отримання послуги підтверджується актом № 30094 приймання будівельних робот за червень 2010 року типової форми № Кб-2в, підсумковою відомістю ресурсів за червень 2010 року, довідкою о вартості будівельних робіт за червень 2010 року.

Таким чином, позивачем було правомірно збільшено свої податкові зобов'язання по податку на прибуток.

Крім того практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Нормами ст. 43 Господарського кодексу України встановлено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

З аналізу вищевказаних норм права вбачається, що позивачем не було порушено норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та норм Закону України «Про податок на додану вартість» , оскільки судом встановлено, що виконаня робіт та послуг за усним договором укладеним між позивачем та ТОВ «Оптдевайс»підтверджується первинними документами, а саме актом №30094 прийому виконаних будівельних робіт за червень 2010 року за яким підрядник 30.06.2010 здав, а замовник (ПП «Техносервісінформ») 30.06.2010 прийняв виконані підрядні роботи на загальну суму 375978,0 грн. (в т. ч. ПДВ 62663,0 грн.).

Також, надання робіт та послуг за усним договором між ПП «Техносервісінформ»та ТОВ «Оптдевайс», повністю відповідає положенням Цивільного кодексу України, які регулюють укладення та виконання договорів про надання таких послуг та робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем не було доведено суду правомірності прийняття свого рішення, а тому воно підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254, 255, 257 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Техносервісінформ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 212302/0 від 15.02.2011 року на загальну суму 78328,75 грн. та податкове повідомлення-рішення № 202302/0 від 15.02.2011 року на загальну суму 97 911,25 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст виготовлено 13 червня 2011р.

Суддя О.С. Луніна