Постанова № 16532993, 15.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2011 р. (11:54) Справа №2а-5366/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Кримського благодійного фонду «Во імя миру та людей»

про стягнення заборгованості в сумі 340, 00 грн.

за участю представників:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився;

Суть спору: Державна податкова інспекція в Білогірському районі АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Кримського благодійного фонду «Во імя миру та людей» (далі відповідач) заборгованості в сумі 340,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем своєчасно не подані декларації з податку на прибуток та податкова звітність з комунального податку, у звязку з чим відповідачу нараховані штрафні санкції.

Позивач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 15.06.2011 року, не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач заперечення на позов до суду не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, приймаючи до уваги ненадання сторонами доказів неможливості їх участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі їх представників, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 10.04.2003 року зареєстрований Головним управлінням юстиції в АР Крим як юридична особа.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірок та прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) були юридичні особи, на яких відповідно до Законів України був покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що діяв на момент проведення перевірок та прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності був встановлений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року N 333/94, п.п. 11.1 якого були передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідач був зобовязаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкової інспекції декларації з податку на прибуток.

Згідно з п.п. 16.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку самостійно визначали суми податку, що підлягають сплаті.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. (п.п. 16.4 зазначеного Закону).

Згідно з п.п. 20.1. ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства ніс платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Позивачем 10.03.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності, за результатами якої складений акт № 3031/15-4/26366997 від 10.03.2010 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що діяв на момент проведення перевірок та прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень), п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент проведення перевірок та прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень), а саме: неподання декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік.

На підставі акту перевірки позивачем 20.04.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001671504/0, в якому відповідачу визначено суму податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на прибуток в розмірі 170,00грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 23.04.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 12921948.

Крім того, види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування, до набрання 01.01.2011 року законної сили Податковим кодексом України, були визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 року № 56-93, відповідно до ч. 1 якого комунальний податок належав до місцевих податків.

Згідно зі ст. 15 Декрету комунальний податок справлявся з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен був перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлювали і визначали порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Місцеві податки і збори перераховувались до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, що був визначений Радами народних депутатів, якими вони встановлювались. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснювалось згідно з чинним на той час законодавством.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що діяв на момент проведення перевірок та прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Позивачем 20.04.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності подання розрахунків і сплати комунального податку за 4 квартал 2009 року, за результатами якої складений акт № 5034/15-3/26366997 від 20.04.2010 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що діяв на момент проведення перевірок та прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень), а саме: несвоєчасне подання розрахунку з комунального податку за 4 квартал 2009 року.

На підставі акту перевірки позивачем 30.04.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005461503/0, в якому відповідачу визначено суму податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями з комунального податку в розмірі 170,00 грн.

У звязку з неможливістю вручення зазначене податкове повідомлення-рішення 22.06.2010 року розміщене на дошці оголошень.

Позивачем на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу № 1/1492 від 11.05.2010 року та другу податкову вимогу № 2/2048 від 01.07.2010 року, які, у звязку з неможливістю вручення розміщені на дошці оголошень 01.06.2010 року та 01.07.2010 року відповідно.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 якого податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи узгодження в порядку, встановленому законом, який діяв на момент виникнення у відповідача заборгованості, станом на день розгляду справи, відповідач має податковий борг в загальній сумі 340,00 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 340,00 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з розрахункових рахунків Кримського благодійного фонду «Во імя миру та людей» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 62, кв. 41; ЄДРПОУ 26366997)

- на користь Державного бюджету м. Сімферополя податковий борг зі штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170,00 грн. (р/р 31112009700002 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405);

- на користь Державного бюджету м. Сімферополя податковий борг зі штрафних (фінансових) санкцій з комунального податку у розмірі 170,00 грн. (р/р 33214828700004 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.