Рішення № 16531175, 20.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2011 р.Справа № 35/17-1286-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ДІМ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ЛОГІСТІК"

про стягнення 270092,35грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 25-24/3 від 31.12.10р.; Козирська О.Є.- директор;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 23.05.11р.; Конопльова С.Е.- директор;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ДІМ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ЛОГІСТІК" про стягнення заборгованості у розмірі 288546,65грн., а саме: основний борг у розмірі 119735,80грн., штрафна санкція у розмірі 163885,20грн.,3%річних у розмірі 1436,84грн., індекс інфляції у розмірі 3488,81грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.11р. порушено провадження у справі №35/17-1286-2011.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.11р. строк розгляду спору по справі №35/17-1286-2011 було продовжено до 19.06.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечує, згідно наданих суду пояснень (вх.№15405/2011 від 17.05.11р.). Також, подав відзив на позов (вх.№17932/2011 від 02.06.11р.), згідно якого не визнає позовні вимоги позивача в повному обсязі, та просить суд зменшити суму позову, відповідно до вартості фактично поставленої продукції, а саме до розміру 39385,48грн.; зменшити суму надмірних штрафних санкцій, річних та індексу інфляції; у задоволенні інших позовних вимог позивача відмовити, а також зазначає про наявність атів прийоми неякісної продукції №28 від 30.07.10. та №30 від 30.09.10р.

20.06.11р. позивачем заявлена заява вх.№19668/2011 про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої останній просив накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно та грошові суми, що належать відповідачу.

Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, повязаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обовязковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.

20.06.11р. позивач подав у судовому засідання уточнення позовних вимог(вх.№19722/2011), згідно яких у звязку з тим, що позивачу повернено неякісну продукції за накладною від 18.05.11р. а також сторонами складено акт списання неякісної продукції від 18.06.11р., просить суд стягнути з відповідача 270092,35грн., а саме: суму основного боргу у розмірі 101281,50грн., суму штрафної пені у розмірі 163885,20грн., 3%річних у розмірі 1436,84грн., індекс інфляції у розмірі 3488,81грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

21.06.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ДІМ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ЛОГІСТІК" (Дистрибютор) було укладено договір №45, відповідно до умов якого Продавець зобовязався передати у власність Дистрибютору продукцію, а Дистрибютор зобовязався прийняти та оплатити цю продукцію.

Пунктом 7.8. договору встановлено, що Дистрибютор здійснює оплату за поставлену продукцію на поточний рахунок Продавця, вказаний у даному договорі, на підставі видаткової накладної на протязі 40(сорока) календарних днів з моменту оформлення видаткової накладної.

Відповідно до п.10.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України та даного договору. Застосування до Дистрибютора оперативно-господарських санкцій не звільняє Дистрибютора від виконання зобовязань по даному договору та від оплати нарахованих штрафних санкцій та збитків.

Згідно п.10.5. договору у випадку несвоєчасної сплати Дистрибютором, Продавець має право предявити наступні штрафні санкції: у випадку прострочення платежу:

- П.10.5.1. Від одного до десяти календарних днів включно, Дистрибютор сплачує штрафну пеню у розмірі 0,3% від вартості неоплаченої поставки продукції за кожен день прострочки, починаючи з дня початку прострочки, включаючи день фактичного виконання зобовязань по оплаті, окрім випадку, встановленого п. 10.5.2.

- П.10.5.2. Від одинадцяти до двадцяти календарних днів включно, Дистрибютор сплачує Продавцю штрафну пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати, починаючи з дня прострочки включаючи день фактичного виконання зобовязань по оплаті, окрім випадку, встановленого п. 10.5.3.

- П.10.5.3. Понад двадцяти одного календарного дня від останньої дати платежу, Дистрибютор сплачує Продавцю штрафну пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати, починаючи з дня прострочки включаючи день фактичного виконання зобовязань по оплаті.

В підтвердження виконання зобовязань за договором позивачем було поставлено відповідачу продукцію, що підтверджується видатковими накладними, а саме: №РН-0000316 від 23.06.10р., №РН -0000317 від 23.06.10р., №РН -0000318 від 23.06.10р., №РН-0000319 від 23.06.10р., №РН 0000532 від 30.09.10р., №РН-0000533 від 30.09.10р., №РН-0000531 від 04.10.10р., №РН 0000619 від 29.10.10р., №РН-0000622 від 29.10.10р.

В порушення умов зазначеного договору відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк у повному обсязі, неоплаченим залишилась продукція в сумі 119735,80грн., у звязку з чим останнім на адресу відповідача направлено претензію №02 від 13.01.2011р., згідно якої просив погасити у строк до 28.01.11р. основну заборгованість у розмірі 119735,80грн. та пеню у розмірі 95094,85грн.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обовязку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з позовною заявою та уточненням до неї та просить суд стягнути з відповідача 270092,35грн., а саме: суму основного боргу у розмірі 101281,50грн., суму штрафної пені у розмірі 163885,20грн., 3%річних у розмірі 1436,84грн., індекс інфляції у розмірі 3488,81грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу продукції, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ЛОГІСТІК" по оплаті вартості отриманої продукції, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості отриманої продукції в сумі 101281,50грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1436,84грн., індексу інфляції у сумі 3488,81грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ЛОГІСТІК" за отриману продукцію, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1436,84грн., індексу інфляції в сумі 3488,81грн., обрахованих із суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 101281,50грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ЛОГІСТІК" суму штрафної пені у розмірі 163885,20грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України.).

Оскільки п.10.5. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати Дистрибютором, Продавець має право предявити штрафні санкції(у вигляді пені), то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафної пені у розмірі 163885,20грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ДІМ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ЛОГІСТІК" про стягнення 270092,35грн., а саме: суми основного боргу у розмірі 101281,50грн., суми штрафної пені у розмірі 163885,20грн., 3%річних у розмірі 1436,84грн., індексу інфляції у розмірі 3488,81грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 2700,92грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ЛОГІСТІК" (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, 29, код ЄДРПОУ 35768934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ДІМ" (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд.1-Б, кв.35; код ЄДРПОУ 36477060; р/р №2600201032066 у ВАТ „БМ”Банк”м. Київ, МФО 380913) основний борг у розмірі 101281(сто одну тисячу двісті вісімдесят одну)грн.50коп., суму штрафної пені у розмірі 163885(сто шістдесят три тисячі вісімсот вісімдесят пять)грн.20коп., 3%річних у розмірі 1436(одну тисячу чотириста тридцять шість)грн.84коп., індекс інфляції у розмірі 3488(три тисячі чотириста вісімдесят вісім)грн.81коп., витрати по сплаті держмита на суму 2700(дві тисячі сімсот)грн.92коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 24.06.2011р.