Рішення № 16531120, 30.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          30.06.11                                                                                 Справа № 5015/2678/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Гуменної Г.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства “Львівський державний завод “ЛОРТА”, м. Львів до Львівського комунального підприємства “Сигнівка”, м. Львів про стягнення 12659 грн. 50 коп.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство “Львівський державний завод “ЛОРТА”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства “Сигнівка”, м. Львів про стягнення 12659 грн. 50 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 20.05.2011 р. призначив розгляд справи на 08.06.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 22.06.2011 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 10757 грн. 42 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості теплової енергії в гарячій воді, відповідачу нараховано інфляційні втрати в розмірі 1553 грн. 60 коп. та 3% річних в розмірі 348 грн. 48 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 12659 грн. 50 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 20.05.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 22.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2011 р.

Заслухавши пояснення представника сторони, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

1 жовтня 2002 р. між ДП “Львівський державний завод “ЛОРТА” (позивач) та ЛКП “Сигнівка” (відповідач) було укладено договір №533/154 про постачання теплової енергії в гарячій воді з протоколом розбіжностей.

За цим договором теплопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами в терміни, передбачені цим договором.

Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до об’єкта відповідача за адресою м. Львів, вул. Патона, 34.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив об’єкт відповідача з січня 2006 р. по жовтень 2007 р. включно тепловою енергією в гарячій воді у відповідних обсягах, що підтверджується рахунками.

Пунктом 6.3. договору №533/154 від 01.10.2002 р. передбачено, що сплата вартості фактично спожитої теплової енергії здійснюється споживачем (відповідачем) по мірі поступлення коштів з повною сплатою її вартості до 25 числа місяця, наступного за звітним.

У зв’язку з тим, що вартість наданих послуг відповідач оплатив частково, позивач 23 жовтня 2009 р. надіслав відповідачу претензію за вих. №620-1088 від 23.10.2009 р., в якій вимагав терміново оплатити суму заборгованості. Вказана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманої теплової енергії виконав частково, станом на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 10757 грн. 42 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в розмірі 1553 грн. 60 коп. та 3% річних в розмірі 348 грн. 48 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 10757 грн. 42 коп. основного боргу, 1553 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 348 грн. 48 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Львівського комунального підприємства “Сигнівка”, м. Львів вул. Дозвільна, 1 (ідентифікаційний код 20826452) на користь Державного підприємства “Львівський державний завод “ЛОРТА”, м. Львів, вул. Патона, 1 (ідентифікаційний код 30162618) 10757 грн. 42 коп. основного боргу, 1553 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 348 грн. 48 коп. 3% річних, 126 грн. 59 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя