Рішення № 16531029, 23.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.11 Справа№ 5015/2905/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства „Фарлеп - Інвест”, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аквілон Турс”, м.Львів

про стягнення 1338,63 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 начальник юридичного відділу (довіреність б/н від 01.04.2011р.).

Від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Приватним акціонерним товариством „Фарлеп - Інвест”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аквілон Турс”, м.Львів про стягнення 1 338,63 грн., з яких 1 249,22 грн. сума основного боргу, 37,29 грн. пеня, 52,12 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 30.05.2011р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 15.06.2011р. Ухвалою суду від 15.06.2011р. розгляд справи відкладено на 23.06.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду від 30.05.2011р. та 15.06.2011р. не виконав. На адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачу ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду спору за адресою: 79007, м.Львів, вул.Михальчука, 6, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є вибуття адресата із вказаної адреси. Поштові конверти надсилалися відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: 79007, м.Львів, вул.Михальчука, 6.

Суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 17.03.2011р. за №20-09/468 наданого представником позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Аквілон Турс” станом на 17.03.2011р. знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та зареєстроване за адресою: 79007, м.Львів, Галицький район, вул.Михальчука, 6.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Станом на 23.06.2011р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

11.06.2010р. між Відкритим акціонерним товариством „Фарлеп - Інвест” (надалі - оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аквілон Турс” (надалі абонент) було укладено договір № 10061110006 про надання телекомунікаційних послуг (надалі договір), за умовами якого оператор зобовязувався надавати абоненту телекомунікаційні послуги (надалі послуги), а абонент отримувати та оплачувати їх відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.2.1.1. та п.2.1.4. договору оператор зобовязувався підключити абонента до своєї телекомунікаційної мережі і забезпечувати безперебійне та якісне надання послуг. Обовязки оператора не визначені розділом 2.1. договору, визначені п.28 правил надання та отримання телекомунікаційних послуг та ст.39 Закону України "Про телекомунікації".

Згідно п.3.1.1. та п.3.1.4. договору абонент зобовязувався: прийняти надані оператором послуги підключення до телекомунікаційної мережі шляхом підписання відповідного підтверджуючого документу; в місячний термін повідомити оператора про свій виїзд із приміщення, продаж телефонізованого приміщення, про призначення нової особи, відповідального за кінцеве обладнання.

Відповідно до п.3.1.7. договору абонент зобовязувався оплачувати рахунки за послуги в повному обсязі та не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (1 календарний місяць). У разі неотримання рахунка до 15 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій, абонент повинен звернутися до оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

31.03.2011р. у позивача відбулася зміна найменування юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №769671. За наслідками зміни найменування юридичної особи, Приватне акціонерне товариство „Фарлеп - Інвест” є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до статуту, які повязані із набранням чинності Закону України "Про акціонерні товариства" та зміною найменування Відкритого акціонерного товариства „Фарлеп - Інвест”, що було створено на підставі рішення загальних зборів учасників Телекомунікаційної компанії Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарлеп - Інвест” (протокол від 10.08.2000 року №4-П), шляхом реорганізації у формі Телекомунікаційної компанії Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарлеп - Інвест”, що підтверджується статутом Приватного акціонерного товариства „Фарлеп - Інвест”, який затверджений загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Фарлеп - Інвест”, протокол №01/2011 від 21.03.2011р.

Позивач свої зобов'язання по договору № 10061110006 про надання телекомунікаційних послуг від 11.06.2010р. виконав повністю.

За надані телекомунікаційні послуги відповідачу виставлялись рахунки, проте відповідач свої зобовязання щодо оплати отриманих послуг виконував не в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 01.03.2011р., згідно поданого позивачем розрахунку, становить 1 249,22 грн. (період з червня 2010р. по лютий 2011р.).

Позивач керуючись умовами п.5.4. договору, у звязку із несвоєчасною оплатою наданих оператором послуг, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 37,29 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 52,12 грн. інфляційних втрат.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 1 338,63 грн., з яких 1 249,22 грн. сума основного боргу, 37,29 грн. пеня, 52,12 грн. інфляційні втрати.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами визначені Законом України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. № 1280-ІУ із змінами та доповненнями.

Згідно п.5 ст.33 Законом України „Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобовязані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно ст.901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобовязань перед позивачем щодо оплати за отримані телекомунікаційні послуги на умовах передбачених п.3.1.7. договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість яка станом на 01.03.2011р. (період з червня 2010р. по лютий 2011р.), згідно поданого позивачем розрахунку, складає 1 249,22 грн.

Факт користування послугами позивача підтверджується наданою позивачем роздруківкою деталізації телефонних дзвінків та частковими проплатами здійсненими відповідачем, що підтверджується виписками банку наданими позивачем (копії знаходяться в матеріалах справи).

За умовами п.3.1.4. договору обов»язок повідомити позивача в місячний термін про свій виїзд із приміщення лежить на відповідачеві.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак позивач правомірно ставить вимогу про стягнення з відповідача 1 249,22 грн. боргу за період з червня 2010р. по лютий 2011р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 52,12 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності до п.5.4. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання абонентом грошових зобовязань, включаючи затримку по оплаті за надані послуги понад встановлений термін, абонент сплачує оператору пеню за кожну добу затримки платежу в розмірі чинної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відтак, до стягнення правомірно підлягає нарахована позивачем пеня в сумі 37,29 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №307777 від 18.04.2011р. 102,00 грн. держмита і №308443 від 20.04.2011р. - 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 36 ЗУ „Про телекомунікації”, ст.ст. 11, 526, 530, 549, 611, 612, 625 ,627-629, 901 ЦК України, ст. 174, 193, 230-232 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49,75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аквілон Турс” (79007, м.Львів, Галицький район, вул.Михальчука, 6; код ЄДРПОУ 37073137) на користь Приватного акціонерного товариства „Фарлеп - Інвест” (01011, м.Київ, Печерський район, провулок Кутузова, 3; код ЄДРПОУ 19199961) 1 249,22 грн. основного боргу, 37,29 грн. пені, 52,12 грн. інфляційних втрат, 102,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно вимог ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя