Рішення № 16531010, 23.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.11 Справа № 5015/1968/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного

акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Конар», с. Довге, Стрийський район, Львівська область,

про стягнення 4608 грн. 00 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача не зявився.

Представнику позивача розяснено права і обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема право відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на здійсненні технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конар», с. Довге, Стрийський район, Львівська область, про стягнення 4608 грн. 00 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 10.05.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку. Позивач 15.04.2011 року. рекомендованою поштою № 04053 1353503 7, Відповідач 14.04.2011 року рекомендованою поштою № 82464 0006304 2 (докази в матеріалах справи).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21.04.2011 року № 3287-VI суддю Гриців В.М. обрано суддею Львівського апеляційного господарського суду.

27.04.11 року по справі № 5015/1968/11 призначено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого дану справу передано для розгляду по суті судді Козак І.Б.

Ухвалою від 10.05.2011 року суддя Господарського суду Львівської області Козак І.Б. прийняла справу і відклала її розгляд на 23.05.2011 року.

Судове засідання 26.05.2011 року відкладено на 14.06.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

14.06.2011 року розгляд справи відкладено на 23.06.2011 року.

В судове засідання 23.06.2011 року представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справив порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

Враховуючи неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду, справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 00135390, знаходиться за адресою: 04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 795047, Витягом з ЄДРПОУ серії АД № 336743 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Конар»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 13839322, знаходиться за адресою: 82486, Львівська область, Стрийський район, с. Довге, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АД № 336742 (докази в матеріалах справи).

16.03.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта»(надалі позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конар»(надалі відповідач, продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2/32-МТР/242/10-МТР (надалі - договір).

Зазначений Договір купівлі-продажу укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України і є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками, зазначений договір є договором купівлі продажу, відповідно до вимог статті 655 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець передає, а покупець приймає і оплачує піщано-гравійну суміш, іменовану надалі як «товар».

Згідно пункту 1.2. договору якість товару підтверджується сертифікатами якості виробника і повинна відповідати Державним стандартам, технічним та іншим умовам.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що гарантія на товар визначається нормативними документами.

Розділом 2 договору передбачено умови поставки і приймання товару.

Так, пунктом 2.1. договору визначено, що поставка здійснюється транспортом продавця на склад покупця.

Згідно пункту 2.2. договором датою поставки товару вважається дата підписання Акту приймання-передачі, якщо виникла необхідність його складання на вимогу однієї із сторін, в інших випадках відмітка про отримання товару на товаросупровідних документах.

Розділом 3 договору встановлена ціна товару і загальна вартість договору.

Так, пунктом 3.2. договору встановлена загальна вартість договору в розмірі 72000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 12000 грн. 00 коп.

Розділом 9 договору встановлено термін дії договору та інші умови.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір набуває чинності з дати затвердження його Головою правління ВАТ «Укрнафта»і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань.

Позивач свої зобовязання за даним договором виконав частково, відповідно до договору 27.09.2010 року здійснив передоплату за товар за договором в сумі 9 312 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1283 (докази в матеріалах справи).

Відповідач свої зобовязання за договором виконав частково, поставив позивачу товар на суму 4704 грн. 00 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 4608 грн. 00 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивач 22.12.2010 року надіслав на адресу відповідача Претензію, вх. № 14юр-4757, у якій просив до поставити товар або повернути зайво сплачені кошти в розмірі 4608 грн. 00 коп., яка відповідачем залишена без реагування.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 4 608 грн. 00 коп. і, станом на день розгляду справи в судовому засіданні доказів погашення боргу сторонами суду не подано.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Згідно з частиною 3 даної статті, сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В даному випадку господарське зобовязання виникло з господарського договору купівлі-продажу № 50.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Окрім стягнення суми основної заборгованості в розмірі 4 608 грн. 00 коп., позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати, понесені у звязку з розглядом справи, а саме: 98 грн. 30 коп. та 10 грн. 20 коп. (загалом 108 грн. 50 коп.) вартості Витягів ЄДРПОУ, наданих на виконання вимог ухвал суду від 11.04.2011 року, від 10.05.2011 року та від 26.05.2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.05.2011 року № 701 та № 702 на суму 108 грн. 50 коп. (докази в матеріалах справи).

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати, згідно з статтею 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 20, 22, 32 34, 43, 44 49, 75, 82 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Конар»(82486, Львівська область, Стрийський район, с. Довге; код ЄДРПОУ 13839322) на користь стягувача: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) 4 608 грн. 00 коп. - основного боргу; 108 грн. 50 коп. витрат, повязаних з розглядом справи; 102 грн. 00 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя

23.06.2011 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.