Рішення № 16530896, 22.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.11 Справа № 19/64/2011.

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз” в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства „Державна холдингова компанія „Луганськвуглеремонт”, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 403 грн. 58 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність від 20.12.2010 № 519,

від відповідача ОСОБА_2, ведучий юрисконсульт, довіреність від 05.05.2011 № 01-05/0285

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договорами від 01.02.2007 та 01.01.2009 № 227за період з 01.12.2008 по 30.04.2010 у розмірі 403,58 грн.

В судовому засіданні 16.06.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.

Відповідач в листі № 01-05/0380 від 01.06.2011 повідомив, що договір на технічне обслуговування газифікованих об"єктів не укладав та вказана заборгованість у бухгалтерській звітності не числиться.

В судовому засіданні 09.06.2011 представник позивача подав заяву про припинення провадження по справі, у зв"язку з погашенням суми боргу після звернення до господарського суду та просить стягнути з відповідача судові витрати. У підтвердження сплати боргу надана квитанція з якої вбачається, що СКТБ ДХК „Вуглеремонт” сплачена заборгованість за технічне обслуговування по договору № 227 у розмірі 403,58 грн.

В письмових поясненнях № 13/2 від 16.06.2011 позивач повідомив, що надати акти виконаних робіт за період з січня по квітень 2010 року не має можливості через їх відсутність; № 13/3 від 16.06.2011 зазначив, що послуги з технічного обслуговування газифікованих об"єктів за договором від 01.02.2007 та додатковою угодою до нього від 01.09.2008 надавались ДХК "Луганськвуглеремонт", оскільки в п.8 вищевказаного договору "Юридичні адреси та банківські реквізити сторін" вказані реквізити цього підприємства і при укладенні даного договору замовник надав копію витягу зі Статуту ДХК "Луганськвуглеремонт", копію довідки № 21018 ЄДРПОУ від 20.11.2001, копію свідоцтва № 16137099 про реєстрацію платника податку на додану вартість (які додав до матеріалів справи); № 13/5 від 16.06.2011 пояснив, що він не має відомостей щодо особи з боку відповідача, яка підписала акти виконаних робіт за грудень 2008 року грудень 2009 року.

Відповідач в листі № 01-05/0430 від 15.06.2011 повідомив, що підприємство СКТБ ДХК "Луганськвуглеремонт" було закрите більш десяти років назад; печатка СКТБ для фінансових документів підприємством ВАТ ДХК „Луганськвуглеремонт” не виготовлялась.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз” в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства (позивач) заявлений позов до Відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія „Луганськвуглеремонт” (відповідач) про стягнення суми боргу за договором від 01.02.2007 № 227 на технічне обслуговування газифікованих обєктів відповідача, розташованих за адресою м. Луганськ, вул. Луганська, 54, додатковою угодою від 01.09.2008 до договору від 01.02.2007 № 227 та договору від 01.01.2009 № 227.

Тобто підставою звернення до господарського суду з позовом позивач визначив невиконання відповідачем умов укладених між ними договорів.

Судом досліджено: копію договору від 01.02.2007 № 227 та встановлено, що з боку відповідача він укладався директором СКТБ ДХК „Луганськвуглеремонт” Морозюк Ю.А., який діяв на підставі Статуту, підпис з зазначенням Морозюк Ю.А. скріплено печаткою „Відкрите акціонерне товариствао „Луганськвуглеремонт” * Україна * Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро по ремонту гірниче-шахтного обладнання м.Луганськ” (далі -СКТБ ВАТ „Луганськвуглеремонт”); копію додаткової угоди від 01.09.2008 до договору від 01.02.2007 № 227, яка укладалась в особі директора Акуліч В.М., якій діяв також на підставі Статуту, підписана невстановленою особою та містить відтиск печатки СКТБ ВАТ „Луганськвуглеремонт”; копію договору від 01.01.2009 № 227, який укладався без зазначення будь-якої інформації щодо замовника у вступній та кінцевій частинах договору, підписаний невстановленою особою та містить відтиск печатки СКТБ ВАТ „Луганськвуглеремонт”.

На підтвердження повноважень осіб, які укладали зазначені вище угоди, позивач надав: копію витягу зі Статуту ДХК „Луганськвуглеремонт” (зареєстрований у 2001 році) не засвідчену відповідачем; копію довідки № 21018 ЄДРПОУ від 20.11.2001 (керівник підприємства Щелкунов Віктор Васильович), яка засвідчена підписом невстановленої особи та печаткою „Міністерство палива та енергетики * Україна * Луганська область місто Антрацит * Державна холдингова компанія „Луганськвуглеремонт” ЗКПО 00182159; копію з факсової копії свідоцтва № 16137099 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.07.1997.

На підтвердження виконання умов договорів позивачем надані акти виконаних робіт по технічному обслуговуванню газових приладів та устаткування за період з грудня 2008 року по грудень 2009 року, які зі сторони замовника підписані невстановленою особою та підпис засвідчений печаткою СКТБ ВАТ „Луганськвуглеремонт”. До того ж, як зазначено в письмових поясненнях позивача, в нього не має доказів на підтвердження повноважень даної особи на підписання актів виконаних робіт з технічного обслуговування газових приладів та устаткування. Стосовно заявленого періоду з січня по квітень 2010 року, то такі акти взагалі відсутні, доказів надіслання зазначених актів відповідачу позивачем не надано.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 208 Цивільного кодексу України визначено обовязковість правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі. До них належать:

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Стаття 218 Цивільного кодексу України передбачає, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Як вбачається з матеріалів справи на момент укладення договору № 227 від 01.02.2007, додаткової угоди до нього від 01.09.2008 та договору № 227 від 01.01.2009 у відповідача діяла нова редакція Статуту (зареєстрована у 2006 році); з доданого договору оренди № 2а від 12.01.2009, укладеного між Державною холдінговою компанією „Луганськвуглеремонт” (орендодавець) в особі генерального директора Акуліч В.М., який діяв на підставі Статуту та Приватним підприємством „Новий дім М” (орендар) в особі директора Морозюк М.А., який діяв на підставі Статуту, вбачається, що в січні 2009 року відповідач мав вже зовсім інший зразок печатки, а саме „Міністерство вугільної промисловості України * Луганська область м.Антрацит * ЗКПО 00182159 * Відкрите акціонерне товариство * Державна холдінгова компанія „Луганськвуглеремонт”” та підпис особи, яка підписала договір оренди візуально відрізняється від підпису особи, що підписала додаткову угоду від 01.09.2008 до договору № 227 від 01.02.2007; до того ж в матеріалах справи мається копія наказу № 122 від 20.09.2004 про ліквідацію „Луганського СКТБ” до складу ліквідаційної комісії входив начальник СКТБ Морозюк Ю.А.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати угоди (договори), на які посилається позивач в позові, укладеними з відповідачем.

На підставі викладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 22.06.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 33-34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз” в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м.Луганськ, до Відкритого акціонерного товариства „Державна холдингова компанія „Луганськвуглеремонт”, м.Луганськ, відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 29.06.2011.

Суддя Т.В.Косенко