Рішення № 16530634, 15.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.11 Справа № 8/5009/2747/11

ПозивачТовариство з обмеженою відповідальністю ”Сталевар“, м.Запоріжжя

Відповідач Державне підприємство ”Запорізький титано-магнієвий комбінат“, м.Запоріжжя

Суддя І.А. Попова

Представники

Позивача:ОСОБА_1, дов. № 18 від 01.02.2011 р.

Відповідача:ОСОБА_2, дов. № 55 від 10.06.2011 р.

ОСОБА_3, дов. № 09 від 17.01.2011 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 678 грн. 53 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 426 грн. 60 коп. річних процентів.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 15.06.2011 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України. В обґрунтування вимог зазначає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 25.10.2010 р. по справі № 28/238/10 з відповідача стягнуто 21888грн. основного боргу за договором поставки № 1 від 01.01.2007 р., також стягнуто пеню, інфляційні втрати та 3 % річних за період з 16.08.2009 р. по 01.09.2010 р. На підставі виданого господарським судом Запорізької області 09.11.2010 р. наказу Заводським ВДВС Запорізького МУЮ 05.12.2010 р. відкрито виконавче провадження. Рішення суду відповідачем не виконано, сума боргу не сплачена. Позивач просить стягнути з відповідача 678 грн. 53 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з вересня 2010р. по квітень 2011 р. та 426 грн. 60 коп. річних процентів, нарахованих за період з 02.09.2010р. по 26.04.2011 р.

Відповідач позовні вимоги визнав, про що представники заявили у судовому засіданні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню внаслідок наступного:

Згідно до приписів ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.10.2010 р. у справі № 28/238/10 за позовом ТОВ “Сталевар” до КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (правонаступником якого є відповідач по даній справі) встановлено, що відповідач має заборгованість за договором поставки № 1 від 01.01.2007 р. Вказаним рішенням від 25.10.2010 р. стягнуто з відповідача на користь товариства “Сталевар” 21888грн. основного боргу, 2230 грн. 70 коп. пені, 941 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 579 грн. 34 коп. 3% річних, 256 грн. 39 коп. державного мита та 198 грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Заводського ВДВС Запорізького МУЮ від 05.12.2010 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу від 09.11.2010 р., виданого на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2010 р. по справі № 28/238/10. На даний час рішення суду не виконано.

Предметом даного судового розгляду є сума нарахованих втрат від інфляції грошових коштів за період з вересня 2010 р. по квітень 2011 р. та річних процентів, нарахованих за період з 02.09.2010 р. по 26.04.2011 р. за зобовязаннями за договором № 1 від 01.01.2007 р., оскільки рішення суду по справі № 28/238/10 не виконано, грошові зобов'язання не припинені.

В інформаційному листі ВГСУ № 01-8/685 від 20.11.2008 р. надано правове обґрунтування підставності вимог кредитора щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

При цьому зазначено, що згідно з статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях. Після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов'язання боржника не припинилось, оскільки кредитор реально грошові кошти не отримав. Встановлені ст. 625 ЦК відсотки річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. За таких обставин, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 678 грн. 53 коп., нарахованих за період з вересня 2010 р. по квітень 2011 р., та річних процентів в розмірі 426 грн. 60 коп., нарахованих за період з 02.09.2010 р. по 26.04.2011 р., є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, ЄДРПОУ 00194731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталевар” (69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 43, кв. 50, ЄДРПОУ 32368945) 678 грн. 53 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 426 грн. 60 коп. річних процентів, 338 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 20 червня 2011 року.