Рішення № 16530539, 23.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.11 Справа № 8/351/09

Суддя Попова І.А.

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед” (юридична адреса: 49005 м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, к. 307; фактична адреса: 49044 м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 24-А, оф. 69)

до відповідача Корпорація “Polonina USA, Inc” (Сполучені Штати Америки, штат (співдружність) Пенсильванія, 142 Grandview Drive, Iveland)

Представництво “Полоніна Ю, Ес, Ей, Інк” (69057 м. Запоріжжя, вул. О. Матросова, 13)

Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача ОСОБА_1, дов. 30.09.2009 р.

Відповідача ОСОБА_2, дов. від 20.05.2011 р.

ОСОБА_3, дов. від 20.05.2011 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 6410 грн. 90 коп. та зобовязання відповідача перенести частину огорожі, яка межує із нежитловою будівлею позивача на відстань 1 метр.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2010 р. зупинено провадження по справі №8/351/09 до проведення судової будівельно-технічної експертизи. Ухвалою суду від 28.04.2011 р. провадження по даній поновлено, призначено судове засідання.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 23.05.2011 р.

В судовому засіданні 16.12.2009 р. та 09.06.2010 р. позивачем по справі заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог. Клопотання відповідно до ст. 22 ГПК України задоволено судом. Позивач просить, крім раніше заявленої суми збитків у розмірі 6410 грн. 90 коп., стягнути 1704 грн., сплачених за договором із Державним проектним інститутом “Дніпродзержинськцивільпроект” від 01.10.2009 року щодо надання висновку про причини підтоплення будівлі автосалону та 2889 грн. 20 коп., сплачених за договором із Державним підприємством “Український державний головний науково-дослідницький та виробничий інститут інженерно-технічних та екологічних вишукувань “УКРДІІНТВ ”щодо топографічної зйомки дільниці по АДРЕСА_1 від 28.09.2009 року. Також позивачем уточнені немайнові вимоги. Просить зобовязати Корпорацію “Polonina USA, Inc” демонтувати огорожу довжиною 36,60 метрів, яка належить Корпорації “Polonina USA, Inc” та яка межує із нежитловою будівлею Акціонерного страхового товариства закритого типу “Дніпроінмед”, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, в обґрунтування вимог зазначає, що у власності Акціонерного страхового товариства закритого типу “Дніпроінмед” знаходиться нежитлова будівля розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 13.09.2007 року та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно БТІ.

22 липня 2009 року Відповідач в особі свого представництва звернувся до АСТЗТ “Дніпроінмед” із листом №21, у якому повідомив про свої наміри щодо знесення частини стріхи будівлі позивача за вказаною вище адресою. Після цього відповідач повторно звернувся до позивача із листом від 30.07.2009 року №24 у якому повідомив про те, що ним 30.07.2009 року розпочаті роботи щодо спорудження огорожі, а 31.07.2009 року ним буде знесена частина стріхи будівлі позивача. За результатом розгляду цього листа Акціонерним страховим товариством закритого типу “Дніпроінмед” листом від 31.07.2009р №1736 (вх.№22 від 31.07.2009р) було повідомлено Відповідача про те, що позивач вважає його дії неправомірними та у разі нанесення шкоди майну позивача звернеться до суду за захистом своїх прав. Незважаючи на викладені вище обставини Відповідачем у період з 31.07.2009 року по 04.08.2009 року були вчинені протиправні дії, внаслідок яких було пошкоджено стріху будівлі позивача за адресою: АДРЕСА_1.

З метою оцінки спричиненої АСТЗТ “Дніпроінмед” шкоди позивачем у відповідності до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” замовлено звіт про незалежну оцінку вартості збитків. Згідно зі звітом про незалежну оцінку вартості збитків спричинених нежитловій будівлі (літера А, А') від 12.08.2009 року ринкова вартість збитків спричинена нежитловій будівлі складає 5210,90грн. 90коп. За вказаний вище звіт позивачем сплачено 1200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.08.2009 року №9552. Зазначені кошти також повинні бути відшкодовані позивачу відповідачем адже саме внаслідок протиправних дій відповідача по відношенню до майна позивача останній змушений був звертатись до суб'єкта оціночної діяльності, замовляти проведення незалежної оцінки збитків для того, щоб звернутись до суду.

Між АСТЗТ “Дніпроінмед” та відповідачем по справі не існувало та не існує жодного судового процесу, жодного судового рішення, тощо, яким би позивача було зобов'язано вчинити будь-які дії відносно Відповідача або будь-якого його майна. Тим більше не існує жодного судового рішення відносно будівлі за адресою: АДРЕСА_1, яка належить АСТЗТ “Дніпроінмед” на праві власності. Позивач зазначає, що під час спорудження огорожі відповідач порушив вимоги Державних будівельних норм, а саме: відповідно до п.3.25. наказу Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17.04.1992р №44 “Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок”. Крім цього відповідно до додатку 3.1. п.2* (абзац 2) наказу Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17.04.1992р №44 Відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5 - 8 м для будинків до 9 поверхів і 8 - 10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м. У зоні між будинками і проїздами, а також на відстані 1,5 м від проїзду з протилежного боку будинку, не допускається розміщення огорож, повітряних ліній електропередачі і рядкового насадження дерев”. Крім цього Відповідачем порушено вимоги п.36 ДБН В.1.1-5-2000 Ч II “Здания и сооружения на подрабатываемых территориях и просадочных грунтах”де зазначено “Отмостки, устраиваемые по периметру зданий и сооружений, следует как правило, совмещать с тротуарами и подъездами. Ширина отмосток должна быть не менее 2м на площадках с грунтовыми условиями, где возможна просадка от собственного веса грунта и не менее 1.5м, если такая просадка отсутствует, просадочные свойства грунтов устранены или просадочная толща прорезается сваями. Во всех случаях отмостки должны перекрывать пазухи котлованов или траншей не менее чем на 0.3м”. Крім цього внаслідок встановлення огорожі порушено відведення атмосферних опадів зі стріхи будівлі у зовнішню зливну мережу (порушено п.41 ДБН В. 1.1.-5-2000 Ч II “Здания и сооружения на подрабатываемых территориях и просадочных грунтах Водозащитные мероприятия”). З огляду на те, що відповідач спорудив огорожу впритул до стіни будівлі позивача, вважає що ним були грубо порушені зазначені вище норми, адже будівля постійно руйнується, і позивач не має можливості встановити зливну систему з метою подальшої нормальної експлуатації будівлі. Відповідно до ст.226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 11004 грн. 10 коп., що складаються з 5210 грн.90 коп. збитків, 1200 грн. грошових коштів, сплачених за звіт про незалежну оцінку вартості збитків, 1704 грошових коштів, сплачених за договором із Державним проектним інститутом “Дніпродзержинськцивільпроект” від 01.10.2009 року щодо надання висновку про причини підтоплення будівлі автосалону та 2 889 грн. 20 коп., сплачених за договором із Державним підприємством “Український державний головний науково-дослідницький та виробничий інститут інженерно-технічних та екологічних вишукувань “УКРДІІНТВ” щодо топографічної зйомки дільниці по АДРЕСА_1 від 28.09.2009 року. Також просить зобовязати Корпорацію “Polonina USA, Inc” демонтувати огорожі довжиною 36,60 метрів, яка належить Корпорації “Polonina USA, Inc” та яка межує із нежитловою будівлею Акціонерного страхового товариства закритого типу “Дніпроінмед” розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні 23.05.2011 р. позивачем заявлено клопотання про здійснення правонаступництва та зміни поизвача з Акціонерного страхованого товариства закритого типу «Дніпроінмед»на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дніпроінмед». У відповідності до ст. 25 ГПК України клопотання судом задоволено, про що винесено відповідну ухвалу.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними. В обґрунтування заперечень за позовом вказує: згідно з договором купівлі-продажу від 19.12.2006р. відповідачем була здійснена купівля нерухомого майна, розташованого в м. Запоріжжі по вул. О.Матросова. 13, в тому числі і бетонної огорожі. З наданих позивачем документів витікає, що будівля павільйону, розташованого по АДРЕСА_1 і яка межує з огорожею відповідача, здійснена самочинно ще в 1995 році ОСОБА_4. До основної будівлі літ.А була прибудована частина, позначена літ.А-1. Факт проведення нового будівництва на земельній ділянці без відповідного дозволу підтверджується копією Зведеного акту вартості будівель та споруд із змінами на 22.08.2007р., в якому споруда - павільйон літ. А-1 зазначена, як самовільно збудована. Вочевидь, приватному підприємцю ОСОБА_4 не надавався дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва споруди - павільйону по АДРЕСА_1, даний об'єкт не приймався в експлуатацію за актом державної приймальної комісії закінченого будівництвом об'єкту. Передбачений чинним законодавством дозвіл на проектування та на будівництво павільйону літ. А не отримувався, як того вимагало законодавство. В 1999 році майно, розташоване на території по вул.Матросова, 15, було внесене Запорізькою обласною державною адміністрацією від імені Запорізької обласної ради до статутного фонду створеного Товариства з обмеженою відповідальністю “Технології-2000”. При цьому також ніяких змін в межах земельної ділянки не відбулось. У 2001 році майно молокозаводу № 1 було поділене на два окремих обєкта з різними поштовими адресами: вул.О.Матросова 13 та 15. Відповідно були поділені і земельні ділянки на дві окремі: площею 3,5813га (кадастровий номер 2310100000:05:010:0093) по вул.О.Матросова, 13 та 1,9931га (кадастровий номер 2310100000:05:010:0094) по вул.О.Матросова, 15. Згодом майно, розташоване на ділянці по вул.Матросова, 13 (кадастровий номер 2310100000:05:010:0093) було продане і в 2006 році стало власністю відповідача. Відповідно до ст.1163 Цивільного кодексу України юридична особа, майну якої загрожує небезпека, має право її усунення від того, хто її створює. З метою запобігання крадіжкам майна з території відповідача, вирішив побудувати огорожу значно вищу, ніж та, що була. Причому по тій же самій лінії, на якій була розташована попередня огорожа. Оскільки дах належного товариству павільйону заважав відповідачу при будівництві нової огорожі, відповідач двічі звертався до Позивача з листами, що і він не заперечує. Але будь-яких конструктивних пропозицій відповідач так і не отримав, крім погрози звернення до суду. На час початку будівництва огорожа території молокозаводу № 1 вже була, а тому не відповідачу слід відступати від будівлі позивача, а її власнику до початку будівництва слід було врахувати існуючі будівельні норми і правила та виготовити необхідну проектну документацію. Позивач не враховує той факт, що перекриття частини даху прибудови літ.А-1 виготовлене з бетонної плити, яка нависає над огорожею відповідача та територією. Оскільки при будівництві нової огорожі її неможливо було зруйнувати, відповідач вимушений був відступити від існуючої лінії огорожі приблизно на півметра вглиб свого двору. Це надало відповідачу змогу зрівняти лінію огорожі з кінцевою лінією бетонної плити перекриття.

В технічній документації на павільйон будівля під літ.А-1 вказана як самовільне будівництво і тільки в 2007 році на неї було визнане право власності. Цей факт свідчить про те, що на будівництво відсутня будь-яка дозвільна документація, а тому при будівництві прибудови не були витримані встановлені будівельні норми. В результаті виникла ситуація, при якій під час дощу вода з даху цієї прибудови стікала на територію відповідача та огорожу. В процесі здійснення прибудови також була зруйнована зливнева каналізація, а тому вся дощова вода, стікаючи на територію відповідача, підтоплювала приміщення і переповнювала каналізацію відповідача.

Майно, розташоване в м. Запоріжжі по вул. О.Матросова, 13 і яке було придбане відповідачем згідно з договором купівлі-продажу від 19.12.2006р., було збудоване на земельній ділянці, наданій згідно рішень виконкому Запорізької міської ради народних депутатів від 14.08.1980р. № 305/17 “Про відведення Запорізькому виробничому об'єднанню молочної промисловості земельних ділянок по вулиці Матросова для розширення та реконструкції міськмолзаводу № 1”та від 14.06.1984р. № 191/14 “Про додаткове відведення Запорізькому виробничому об'єднанню молочної промисловості земельних ділянок по вулиці Матросова для розширення та реконструкції міськмолзаводу № 1”. Загальний розмір відведених земельних ділянок становить 4,5га. В Акті відбору майданчика і технічних умов для розширення міськмолзаводу № 1 в м.Запоріжжі від 15.05.1980р., затвердженому нарадою у заступника Міністра м'ясної та молочної промисловості СРСР 19.01.1984р. (прот. № 5), вказано, що земельна ділянка виділяється впродовж вулиці Матросова, обмежена на півдні територією існуючого міськмолзаводу № 1 та складами заводу “Дніпроспецсталь”, зі сходу та північного сходу вулицями Перемоги та Нахімова, з західної сторони майданчик межує з територією гаражів стоматологічної поліклініки та психоневрологічної лікарні. Розширення заводу здійснюється за рахунок земель Держфонду. Відповідно до цих документів Запорізькому виробничому об'єднанню молочної промисловості був виданий Державний акт на право постійного користування землею. З того часу жодних змін стосовно меж та площі земельної ділянки по вул.Матросова, 13 не відбулось. Це підтверджується Технічною документацією із землеустрою щодо складання договору оренди землі по вул.О.Матросова, 13 для розташування складів молочної продукції, яка виготовлена на замовлення Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛОНИНА ЛТД” Запорізьким міським відділом Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах”. Вказане Товариство на даний час є користувачем земельної ділянки, яка відповідачу за договором купівлі-продажу не передавалась. З Технічної документації вбачається, що межа, за якою розташовано об'єкт позивача, проходить по підпірній стіні довжиною 35,15м. Підпірна стіна була збудована в процесі реконструкції міськмолзаводу № 1 ще наприкінці 80-років минулого століття. По цій підпірній стіні також визначена межа земельної ділянки позивача відповідно до документації, доданої до Договору оренди землі, укладеному з Запорізькою міською радою як її власником. Самовільна зміна розмірів земельних ділянок і їх меж, як того вимагає позивач, чинним земельним законодавством не передбачається. Встановлення 6 залізобетонних плит огорожі влітку 2009 року є відновленням огорожі, яка колись існувала, а потім була порушена.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Предметом даного позову визначено позивачем стягнення збитків в розмірі 11004 грн. 10 коп. з посиланням на ст. 16, 319, 321, 1166, 1172 ЦК України та ст. 174, 226 ГК України, спричинених порушенням відповідачем будівельних норм та правил при зведенні огорожі на суміжній ділянці та усунення перешкод у здійсненні права користування нежитловим приміщенням шляхом демонтажу (знесення) частини паркану, зведеного відповідачем на підпірній стіні, що межує із будівлею позивача.

Підставою позовних вимог про стягнення збитків та усунення перешкод у користуванні майном позивач зазначає неправомірні дії відповідача, які полягають у зведенні паркану на суміжній земельній ділянці в порушення будівельних норм.

Суд зазначає, що вимоги про стягнення 11004,10 грн. обґрунтовані позивачем з посиланням на приписи законодавства, яке регулює, як правові наслідки порушення господарського зобов'язання, так і ті норми, що регулюють деліктні правовідносини. З огляду на відсутність між сторонами господарських правовідносин судом застосовуються до даного спору норми законодавства, які регулюють взаємовідносини сторін внаслідок заподіяння шкоди.

Наявні матеріали свідчать, що позивач та відповідач є власниками нежитлових будівель, розташованих на суміжних земельних ділянках. При цьому, земельна ділянка АДРЕСА_1 (користувач АСТЗ «Дніпроінмед») та земельна ділянка № 13 по вул. О. Матросова (користувач Корпорація “Polonina USA, Inc”) примикають одна до одної тильними сторонами. Вказані земельні ділянки розташовані у двох рівнях (ярусах) одна по відношенню до іншої. Залізобетонна підпірна стіна між цими ділянками являється спорудою, за допомогою якої сплановано яруси вказаних ділянок (тобто земельну ділянку № 13 сплановано вище земельної ділянки АДРЕСА_1).

Листом №21 від 22.07.2009 р. до позивача Представництво “Полоніна Ю, Ес, Ей, Інк” запропонувало у строк до 27.07.2009 р. прибрати частину покрівлі належної товариству будівлі, яка виступає за межі земельної ділянки, у звязку з необхідністю встановлення панелі огорожі. Крім того, товариству було запропоновано виконати роботи з організації водовідведення, оскільки будівля позивача зведена впритул до суміжної території. 30 липня 2009 р. було направлено повторного листа. Відповіді щодо запропонованих заходів врегулювання спірного питання позивач не надав.

Як вказує позивач та не оспорює відповідач, 03 серпня 2009 р. відповідач самостійно розібрав частину покрівлі будівлі позивача (літ. А, А-1), оскільки вона перешкоджала виконанню робіт з встановлення огорожі.

Відповідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний звязок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання позадоговірної відповідальності, передбаченої ст.. 1166 ЦК України.

За загальним правилом, шкода компенсується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України дії або бездіяльність, якими завдана шкода, мають бути неправомірними. Неправомірними вони є тоді, коди прямо заборонені законом або суперечать прямим приписам закону. Якщо ці дії чи бездіяльність не згадуються у законі взагалі і не існує спеціальної заборони щодо них, то неправомірними їх вважати не можна.

Факт самочинних дій відповідач не заперечує, але вважає їх вимушеними, направленими на збереження свого майна, оскільки, по-перше, з ділянки товариства, що є нижчого рівня, по даху будівлі здійснювались несанкціоновані проникнення на територію представництва, по-друге, стічні води з покрівлі будівлі позивача скопичувались на території відповідача. Також факт пошкодження покрівлі будівлі зафіксований в акті від 03.08.2009 р. (від підпису якого представник відповідача відмовився), у звіті незалежної оцінки ринкової вартості збитків, виконаному 12.08.2009 р. на замовлення позивача, висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23.03.2011 р. Звітом від 03.08.2009 р. визначено розмір пошкоджень споруди (літ. А, А-1) та вартість робіт на їх відновлення. За свідченням позивача на час вирішення даного спору відновлювальні роботи ним не виконані, будівля продовжує зазнавати руйнування. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи факт руйнування конструкції будівлі по АДРЕСА_1 знаходиться в причинному звязку з проведенням робіт по зведенню огорожі земельної ділянки № 13 по вул.. О.Матросова в м.Запоріжжі, оскільки з видаленням частини конструкції покрівлі будівлі волога потрапляє під фундамент.

Протиправність поведінки відповідача суд вбачає у самочинних діях стосовно руйнування покрівлі будівлі, належної позивачу на праві власності, оскільки Конституція України гарантує непорушність права власності. Щодо заперечення відповідача стосовно вимушеності протиправних дій, суд зазначає, що по-перше, факт порушення будівельних норм та правил при зведенні будівлі літ. А, А-1 по АДРЕСА_1 не знайшов свого підтвердження за наявними матеріалами. По-друге, відповідно до ст.. 319 ЦК України при здійснені своїх прав та виконанні обовязків власник зобовязаний додержуватися моральних засад суспільства. Відповідач не вважав за необхідність вирішити питання в установленому законом порядку, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідними вимогами до товариства. Тобто, протиправність поведінки відповідача, наявність шкоди та причинний звязок між ними є доведеним.

Що стосується розміру заподіяної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд зазначає наступне:

Відповідно до приписів ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно висновку від 12.08.2009 р. (який відповідно до ст.ст. 32, 36 ГПК України визнаний судом належним доказом) ринкова вартість відновлювальних робіт (збитків, спричинених нежитловому приміщенню (літ. А,А-1) по АДРЕСА_1) станом на 12.08.2009 р. складала 5210,90 грн. з ПДВ, 4892 грн. без ПДВ. Несплачений податок на додану вартість не відноситься до збитку, а тільки є податком, якій повинен бути перерахований в державний бюджет платником цього податку, який зареєстрований як платник цього податку та має відповідне свідоцтво платника ПДВ, тільки після фактичного проведення таким платником робіт або після проведення замовником реальної оплати за здійснення платником ПДВ робіт. Оскільки відновлювальні роботи не виконанні на час вирішення спору та грошові кошти не сплачені, вимоги про стягнення у складі збитків ПДВ є безпідставними. Задоволенню підлягають вимоги про стягнення шкоди у розмірі 4892 грн.

Стосовно заявленої до стягнення суми в розмірі 1704 грн., сплаченої за договором із Державним проектним інститутом “Дніпродзержинськцивільпроект” від 01.10.2009 року щодо надання висновку про причини підтоплення будівлі автосалону та 2889 грн. 20 коп., сплачених за договором із Державним підприємством “Український державний головний науково-дослідницький та виробничий інститут інженерно-технічних та екологічних вишукувань “УКРДІІНТВ” щодо топографічної зйомки дільниці по АДРЕСА_1 від 28.09.2009 року, 1200 грн., сплачених за звіт про незалежну оцінку вартості збитків від 12.08.2009 р. суд вважає, що позивачем безпідставно віднесено зазначені витрати до збитків, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не перебувають у причинно-наслідковому звязку з заподіяною позивачу шкодою, вказані висновки спеціалістів позивач отримував з власної ініціативи.

Щодо вимог немайнового характеру про усунення перешкоду у здійсненні позивачем права користування нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу (знесення) частини забору довжиною 36,60 метрів, який належить відповідачу та межує зі сторони підпорної стіни із нежитловою будівлею, що належить позивачу, судом встановлено наступне:

Засади захисту права власності встановлені главою 29 ЦК України, зокрема ст. 391 ЦК України передбачені підстави та порядок захисту від порушень, не повязаних і з позбавленням володіння. Негаторний позов предявляється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем протиправних дій, які перешкоджають позивачу використовувати належні йому права.

В обґрунтування вимог позивач зазначає про протиправність дій представництва, які полягають у встановленні паркану на межі земельних ділянок впритул до будівлі літ. А, А-1, внаслідок чого позивач позбавлений можливості здійснювати право користування майном, зокрема встановити систему водовідведення, у звязку з чим будівля зазнає руйнування. Оскільки відповідач протиправність своїх дій не визнав та заявив про відсутність причинного звязку між зведенням паркану та замоканням будівлі позивача, судом у справі призначено будівельно-технічну експертизу. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6660 відповідно до інвентаризаційної справи № 234/82656 на будівлю і земельну ділянку по АДРЕСА_1 та інвентаризаційної справи № 50851/82484 на будівлі і земельну ділянку по вул. О.Матросова, 13 в м. Запоріжжя між цими земельними ділянками розташована підпірна стіна, зазначена на плані земельної ділянки вул. О.Матросова, 13 як «№ 22». Земельні ділянки розташовані у двох рівнях одна по відношенню до іншої. Огорожу встановлено майже впритул до існуючої підпірної стіни (близько 0,3 м) від осі металевого стовпа огорожі. Згідно проекту огорожа повинна бути розташована від її осі до підпірної стіни на відстані 0,5 м та мати запроектовану висоту 2м., замість встановлених при замірах від 2 м до 2,7 м. Також експертом встановлено, що конструктивним рішенням покрівлі нежитлової будівлі АДРЕСА_1 до возведення огорожі земельної ділянки № 13 по вул. О.Матросова напроти нежитлової будівлі АДРЕСА_1 було передбачено заведення покрівлі за межі підпірної стіни, при цьому відведення атмосферних опадів з цієї покрівлі також відбувалося за межі підпірної стіни. Таким чином було забезпечено не проникнення вологи під конструкції фундаментів та стін. З видаленням частини конструкції покрівлі будівлі по АДРЕСА_1 вздовж підпірної стіни при зведенні огорожі порушені вимоги п. 3.7 ДБН В.1.2-12-2008, в результаті чого волога потрапляє під фундаменти нежитлової будівлі АДРЕСА_1 та зволожує тильну подовжню стіну цієї будівлі, та як наслідок цього сприяє утворенню таких дефектів, як тріщини, вилуговування штукатурного шару, потрапляння води від атмосферних опадів до внутрішніх приміщень будівлі. Отже, факт руйнування конструкцій будівлі по АДРЕСА_1 знаходиться в причинному звязку з проведенням робіт по зведенню огорожі земельної ділянки № 13 по вул. О.Матросова в м.Запоріжжя.

Тобто, що стосується додержання відповідачем будівельних норм та правил при зведенні паркану експерт встановив, що, по-перше, паркан встановлено на відстані 0,3 м. від підпірної стіни (замість 0,5м. від проекту), по-друге, що висота паркана в декількох місцях огорожі досягає 2,7 м (замість спланованої 2 м). Інших порушень експертом не встановлено. Разом з тим, із висновку експерта не слідує, що зазначені відступи від проекту знаходяться у причинно-наслідковому звязку з замоканням будівлі товариства, оскільки причиною замокання визначено (п. 4 висновків) проведення робіт по зведенню огорожі, повязані з видаленням частини конструкції покрівлі будівлі літ. А, А-1 по АДРЕСА_1. Також за висновками експерта (п. 3) для позивача є можливим з урахуванням побудованого забору здійснити розробку та організацію водовідводу з будівлі літ. А, А-1. Що стосується технічного обслуговування будівлі, про неможливість якого також заявляє позивач, то згідно висновку експерта воно є неможливим вже в силу самого факту зведення будівлі літ.А,а-1 в умовах ущільненої забудови впритул до підпірної стіни (яка є незмінною з 1980 р. (згідно інвентаризаційних справ). Зведення будівлі в умовах ущільненої забудови здійснюється на ризик забудовника.

Таким чином, суд не вбачає протиправності дій відповідача, про які зазначає позивач, та які, на думку позивача, є у причинно-наслідковому звязку з неможливістю користуватися нежитловим приміщенням, внаслідок чого потребують усунення шляхом знесення огорожі.

Що стосується допущених відповідачем порушень при зведенні паркану, про які зазначено у висновку експертизи, сам факт їх наявності є підставою для реагування відповідним контролюючим органом, та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок вищевикладеного.

Оцінивши всі обставини справи у їх сукупності, суд вважає доводи позивача в обґрунтування вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування належною йому будівлею безпідставними та відмовляє в задоволенні позову з заявлених підстав в цій частині.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати, в тому числі витрати на проведення повторної судової експертизи, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. 22, 391, 1166 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Корпорації “Polonina USA, Inc” (Сполучені Штати Америки, штат (співдружність) Пенсильванія, 142 Grandview Drive, Iveland) Представництво “Полоніна Ю, Ес, Ей, Інк” (69057 м. Запоріжжя, вул. О. Матросова, 13, ЄДРПОУ 26574081) на користь

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед»(49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21,к. 307, ЄДРПОУ 21870998) 4892 грн. шкоди, 2490 грн. 35 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 26 травня 2011 року.