Рішення № 16530409, 22.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.06.11 р. Справа № 11/49

за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, ЄДРПОУ 00191678, м.Донецьк в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, ЄДРПОУ 35397785, м.Горлівка

до відповідача Приватного підприємства „Кіндратівка-Сервіс”, ЄДРПОУ 36395218, м.Горлівка

про стягнення 5 614 грн. 37 коп.

Суддя Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 0360 від 30.12.2010 р.

від відповідача: Васильченко І.М. директор, ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 21.06.2011 р.

В засіданні суду брали участь:

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.06.2011 р. до 22.06.2011 р.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м.Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватне підприємство „Кіндратівка-Сервіс”, м.Горлівка, про стягнення заборгованості в сумі 5614,37 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір від 01.02.2010р. №955/1 про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків, акти-приписи, акт-рахунок №955/3, розрахунок суми заборгованості.

Відповідач надав до суду клопотання від 01.06.2011 р. про витребування у позивача журналу телефонограм та реєстрції вхідної кореспонденції за жовтеньлистопад 2010 року. Вказане клопотання відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав: наявні в матеріалах справи докази суд вважає достатніми для вирішення справи по суті. Крім того, відповідач не довів неможливість отримання ним за власною ініціативою інформації від Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (відсутня відмова КП „Компанія „Вода Донбасу” Горлівського ВУВКГ у наданні інформації на запит відповідача).

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву від 01.06.2011р., яким проти позовних вимог заперечував у звязку з їх безпідставністю. Відповідач вважає, що позивач порушив зобовязання за спірним договором, оскільки не припинив подачу води 20.10.2010р., 21.10.2010 р., 22.10.2010 р. для ліквідації прориву холодної води в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач зазначає, що такі дії позивача призвели до порушення виконавцем за договором №955/1 від 01.02.2010р. строків ліквідації витікання питної води на внутрішньобудинковій мережі. За вказаних обставин відповіджач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

01.02.2010р. між сторонами був підписаний договір №955/1 про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 29.03.2010р.), за умовами якого позивач забезпечує подачу питної води в житловий фонд відповідача для потреб населення цілодобово та відповідно графіку, затвердженого місцевими органами виконавчої влади та приймає в комунальну каналізацію стічні води відповідно до кількості поданої питної води.

Згідно до п.1.3 договору відповідач забезпечує розподіл питної води, яка подається позивачем, усередині будинку, виконуючи при цьому техобслуговування внутришньобудинкових мереж та устаткування відповідно до „Правил технічної експлуатації житлових будинків та споруд”.

Відповідно до п.п.2.2.1, 2.2.3 договору відповідач зобовязаний розподіляти подану позивачем питну воду споживачам усередині будинку, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутришньобудинкових мереж водопостачання та каналізації, а також налагодження устаткування, яке знаходиться на його балансі та здійснювати поточні ремонти та заміну частин внутришньобудинкових мереж та устаткування.

За приписом п.2.2.8 договору відповідач зобовязаний забезпечувати економічне та раціональне використання води, не допускати витоку на внутришньобудинкових мереж водопроводу.

Протягом 24 годин з моменту виявлення відповідач зобовязаний ліквідувати виток на внутришньобудинкових мережах та сантехнічних приладах та вузлах (п. 2.2.9 договору).

Відповідно до п.2.3 позивач спільно з відповідачем має право здійснювати огляд внутришньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та внутриквартирних сантехприладів на предмет виявлення витоку в підпіллях та квартирах, та нераціонального використання питної води.

Як встановлено судом, представниками сторін 20.10.2010р. було здійснено спільний огляд мереж холодного водопостачання на предмет витоку питної води в підвалі будинку АДРЕСА_1.

Згідно з наданим до матеріалів справи актом-приписом від 20.10.2010р. при огляді будинку будинку АДРЕСА_1 представниками позивача було виявлено виток питної води із внутрішньої водопровідної мережі в підвальному приміщенні відповідача та приписано останньому ліквідувати виток питної води протягом 24 годин.

При повторному огляді 22.10.2010р. будинку АДРЕСА_1 було також виявлено виток питної води із внутрішньої водопровідної мережі підвального приміщення житлового будинку та встановлено, що припис від 20.10.2010р. відповідачем не виконано, про що було складено акт від 22.10.2010р., від підписання якого відповідач відмовився.

У відзиві на позовну заяву від 03.06.2010р. відповідач стверджує про усунення ним витоків води 22.10.2010р.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем 03.06.2011р. до матеріалів справи надано акт від 22.10.2010р. За висновками суду, вказаний акт не може бути прийнятий судом до уваги в якості належного доказу усунення відповідачем 22.10.2010р. витоків питної води із внутрішньої водопровідної мережі підвального приміщення житлового будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1., враховуючи складання останнього в односторонньому порядку відповідачем. При цьому, акт складений відповідачем 22.10.2010р., проте, у вказаному акті відсутні відомості щодо дати виконання відповідачем робіт з усунення витоків води. Крім цього, відповідачем до матеріалів справи, крім копії акту від 22.10.2010р., не надано відповідного наряду на виконання робіт або витягу з журналу тощо.

Тобто, враховуючи викладене, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем факт усунення 22.10.2010р. витоків води із внутрішньої водопровідної мережі підвального приміщення житлового будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1., не доведений належними засобами доказування.

Як наслідок, суд твердження відповідача щодо усунення ним витоків води 22.10.2010р. до уваги не приймає як недоведені.

Доводи відповідача стосовно невиконання позивачем вимог п.2.1 п.п.2.1.3. договору №955/1 від 01.02.2010р., відповідно до якого „Постачальник” зобовязаний протягом доби після звернення „Виконавця” здійснити відключення його обєктів для виконання робіт, ремонту та заміни запірної арматури на вводах в будинки, про що складається двосторонній акт із зазначенням кількості скинутої води, використаної для промивки мереж та хлорування, та підлягає оплаті „Виконавцем”, відповідно до умов окремого договору на виконня цих робіт, судом не приймаються у звязку з відсутністю між відповідачем та позивачем окремого договору.

Відповідно до п.10.1 „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п.3.3 цих Правил. Розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова система водопостачання.

В пункті 3.3 Правил зазначено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п.3.4 Правил).

На підставі виявленого порушення та складених актів-приписів, позивачем за період з 20.10.2010р. по 22.10.2010р. було здійснено розрахунок обсягу води відповідно до п.3.3., 10.1 „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, згідно якого заборгованість відповідача складає 5614,37 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За змістом п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписом п.3.5 договору від 01.02.2010р. №955/1 відповідач на підставі двостороннього акту відшкодовує витрати позивачу, внаслідок невиконання п.2.2.9 договору та скиду води з мереж позивача повязаного із веденням ремонтних робіт по внутришньобудинковому обслуговуванню водопровідних та каналізаційних мереж.

Згідно п.4.2 договору за невиконання договірних зобовязань відповідач сплачує за виток питної води на внутришньобудинкових мережах (за відсутністю приладів обліку на вводі в будинок) відповідно до п.3.3 та розділу 10 „Правил користування мережами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” по пропускній спроможності труби вводу при швидкості руху води в ній 2м/сек. та діє її повним перерізом протягом 24 годин на добу. Розрахунок здійснюється за фактичний час витоку до дня її ліквідації. Якщо час протягом якого здійснюється ліквідація води встановити не вдалося, розрахунок здійснюється не більше як за один місяць. Наявність витоку оформлюється двостороннім актом із зазначенням причини витоку.

У звязку із виявленим порушенням та на підставі здійсненого розрахунку обсягу питної води відповідно позивачем на адресу відповідача було виставлено акт-рахунок №955/3 на суму 5614,37 грн.

Згідно з відміткою, зробленою позивачем на акті-рахунку №955/3, представник відповідач з вказаним актом був ознайомлений, але від підписання останнього відмовився.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 5614,37 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є недоведеними належними засобами доказування, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 5614,37 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м.Горлівка до Приватного підприємства „Кіндратівка-Сервіс”, м.Горлівка про стягнення заборгованості в сумі 5614 грн. 37 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Кіндратівка-Сервіс”, м.Горлівка на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м.Горлівка заборгованість в сумі 5614 грн. 37 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні 22.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 29.06.2011р.

Суддя Соболєва С.М.