Рішення № 16530389, 24.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.11 р. Справа № 20/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” Металургійний завод м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергокапітал” м.Донецьк

про стягнення 161729,06грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. №б/н від 01.10.2010р.

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов. №б/н від 01.01.2011р.

Суть спору:

Позивач, Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь” Металургійний завод м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергокапітал” м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 101260,55грн. та інфляційних втрат у розмірі 60468,51грн., а всього 161729,06грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №11420дс від 17.07.2006р., додаткову угоду №11 від 01.09.2008р. до договору №11420дс від 17.07.2006р., акти приймання-передачі продукції від 14.09.2008р., від 24.09.2008р., платіжні доручення від 09.12.2008р., 06.01.2009р., 26.01.2009р., 31.03.2009р., 30.04.2009р., претензію від 19.11.2010р. та докази її направлення відповідачу, правовстановлюючі документи тощо.

05.04.2011р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому не погоджується з розрахунком інфляційних та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. у звязку із обранням судді Донця О.Є. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду справу №20/23 передано на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу, справу №20/23 передано на розгляд судді Лейбі М.О.

24.05.2011р. позивач надав суду уточнення до позовної заяви в якому зазначив, що 05.05.2011р. Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь” Металургійний завод м.Донецьк було перейменовано на Приватне акціонерне товариство “Донецьксталь” Металургійний завод м.Донецьк в підтвердження чого надав суду Довідку з ЄДРПОУ та свідоцтво про Державну реєстрацію юридичної особи.

Уточнення судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.2006р. між Закритим акціонерним товариством “Донецьксталь” Металургійний завод м.Донецьк ( за договором продавець, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергокапітал” м.Донецьк ( за договором покупець, далі відповідач) було укладено договір №11420дс, відповідно з п.1.1 якого продавець зобов`язується передати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі вугільну продукцію (далі по тексту - Товар). Номенклатура, марка, обєм, ціни, якість, строки і умови поставки Товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах до цього договору.

Розділом 2 договору сторони визначили порядок розрахунків.

Оплата Товару здійснюється покупцем шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця в строки, обумовлені сторонами в додаткових угодах до цього договору.

Згідно п.4.4 Договору після поставки товару сторони оформлюють акт приймання-передачі Товару, який підтверджує кількість переданого постачальником та прийнятого покупцем Товару.

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2006р., а по фінансовим зобовязанням до кінцевого виконання сторонами своїх зобовязань.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Додатковою угодою №11 від 01.09.2008р. до договору №11420дс від 17.07.2006р. сторони дійшли згоди, що продавець в вересні 2008р. зобовязується передати, а покупець зобовязується прийняти та оплатити промпродукт, в подальшому Товар, в кількості 5000т. +/- 10% за ціною 154,17грн./тн. Без врахування ПДВ. (п.1).

Згідно п.3 Додаткової угоди, покупець здійснює оплату Товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця в наступному порядку:

50% від вартості товару у формі попередньої оплати;

50% від вартості товару протягом 3-х банківських днів з дати поставки товару.

Додаткова угода є невідємною частиною договору, підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Довідки з ЄДРПОУ та свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи Закритим акціонерним товариством “Донецьксталь” Металургійний завод м.Донецьк змінено найменування юридичної особи та визначено тип товариства Приватне акціонерне товариство.

Таким чином, позивачем по справі є Приватне акціонерне товариство “Донецьксталь” Металургійний завод м.Донецьк , код ЄДРПОУ 30939178.

На виконання умов договору №11420дс від 17.07.2006р. позивачем відповідно до додаткової угоди №11 від 01.09.2008р. до договору у вересні 2008р. було поставлено відповідачу товару на загальну суму 440 846,04грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі № 29303 від 14.09.2008р. та № 30308 від 24.09.2008р.

Вказані акти приймання-передачі мають посилання на договір №11420дс від 17.07.2006р., містять підписи представників сторін та скріплені печатками підприємств.

Таким чином, акти приймання-передачі № 29303 від 14.09.2008р. та № 30308 від 24.09.2008р. приймаються судом в якості належного доказу поставки відповідачу товару по договору №11420дс від 17.07.2006р.

Відповідач платіжними дорученнями від 09.12.2008р., 06.01.2009р., 26.01.2009р., 31.03.2009р., 30.04.2009р. здійснив часткову оплату поставленого Товару в розмірі 339585,49грн.

Позивач 22.11.2010р. звернувся до відповідача з претензією від 19.11.2010р. №17/17-1421юр, якою вимагав останнього протягом 7 днів з дня отримання претензії оплатити наявну заборгованість по договору №11420дс від 17.07.2006р. у розмірі 101260,55грн.

Факт направлення претензії підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою квитанцією.

Оскільки до теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар за договором №11420дс від 17.07.2006р., позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 101260,55грн. та інфляційні втрати у розмірі 60468,51грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Дослідивши договір №11420дс від 17.07.2006р. суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.3 Додаткової угоди, покупець здійснює оплату Товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця в наступному порядку:

50% від вартості товару у формі попередньої оплати;

50% від вартості товару протягом 3-х банківських днів з дати поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в порушення п.3 Додаткової угоди здійснена поставка Товару без отримання від відповідача суми попередньої оплати.

Згідно до п.4 ст.538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний оплатити поставлений Товар протягом 3-х банківських днів з дати поставки товару.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач здійснив часткову оплату поставленого Товару в розмірі 339585,49грн. у звязку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 101260,55грн.

Протягом розгляду справи доказів оплати вказаної заборгованості відповідач суду не представив.

Суд вважає, що оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар на суму 101260,55грн., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 60468,51грн.

Здійснивши перевірку нарахування позивачем інфляційних, суд прихидить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо невірного розрахунку інфляційних позивачем, викладені у відзиві на позовну заяву з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті „Урядовий курєр” та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України.

Вимагати плату боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитись.

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. №62-97р. зазначено, що сума , внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні втрати підлягають нарахуванню за місяць та відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України можуть бути стягнуті за весь час прострочення боржником грошового зобовязання.

За таких обставин, враховуючи, що на час звернення з даним позовом індекс інфляції за спірні періоди був встановлений Держкомстатом, суд вважає розрахунок позивача таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 538, 655 697, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” Металургійний завод м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергокапітал” м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 101260,55грн. та інфляційних втрат у розмірі 60468,51грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергокапітал” м.Донецьк (83028, м.Донецьк, вул.Майська, 66, ЄДРПОУ 32672040) на користь Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” Металургійний завод м.Донецьк (83062, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченка, б.122, ЄДРПОУ 30939178) заборгованість у розмірі 101260,55грн., інфляційні втрати у розмірі 60468,51грн., державне мито у розмірі 1617,29грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 24.06.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2011р.

Лейба М.О.