Рішення № 16529955, 23.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.11р.Справа № 33/5005/6395/2011 За позовом Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Рудовська І.А.

Секретар судового засідання Лісневський Д.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, дов. № 43-мр від 24.01.11р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить внести зміни до п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 18.05.2005 року № 02265, укладеного між позивачем та відповідачем.

Позов мотивований тим, що до ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, були внесені зміни щодо розміру орендної плати за землю, який встановлюється Податковим кодексом України.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, документи, витребувані судом не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином за адресою яка зазначена в позовній заяві (м.Дніпродзержинськ, просп. 50 років СРСР, 16-88) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 12.05.2011 р.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.06.11р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 29.04.2005 року № 531-18/ІV (п. 1.2. договору) між Дніпродзержинською міською радою (далі - Орендодавець, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендар, Відповідач) 10.05.2005 року був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0247 га для фактичного розміщення об'єкта торівлі (магазин)-0,0206 га, під проходами, проїздами, площадками -0, 0041га , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 згідно з планом земельної ділянки (далі - договір).

Договір укладається строком на десять років. Після закінчення строку договору "Орендар" має переважне право на поновлення його на новий строк (п.3.1 договору).

Відповідно до п.4.1. договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 2813,40грн., без ПДВ , на рік, що становить 234, 45 грн. , без ПДВ, на місяць, і вноситься на рахунок місцевого бюджету.

Орендна плата сплачується за базовий податковий(звітний)період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового податкового (звітного)періоду (п. 4.3. договору).

Відповідно до п.4.4. договору розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів;

- збільшення розміру ставки земельного податку;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- інших випадках передбачених законодавчими актами України.

Згідно п.9.2.3. договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря збільшення розміру орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 4.4. цього договору.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв"язується у судовому порядку (п.12.1 договору).

Позивач вважає, що орендна плата, передбачена умовами договору оренди земельної ділянки не відповідає вимогам Податкового кодексу України, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, що і є причиною спору.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Законом України Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року було внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України про оренду землі”, які набули чинності з 01.01.2008року , а саме зазначено , що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою :

-для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”;

-для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку , що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Вищевказані зміни діяли до 01.01.2011р.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України відповідно до ст. 288 якого:

288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

288.5.2. не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, у відповідності з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008року та Податковим кодексом України з 04.06.2008р. розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України”, а спірний договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству.

Згідно статті 30 Закону України “Про оренду Землі” та розділу 12 Договору зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін , У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Згідно приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги викладене, розмір річної орендної плати щодо спірної земельної ділянки не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Враховуючи зміни в законодавстві, Дніпродзержинською міською радою було прийнято ряд рішень щодо врегулювання питання переукладення договорів оренди землі та встановлення розміру орендної плати на рівні трикратного земельного податку по тих договорах, розмір орендної плати в яких не відповідає вимогам діючого законодавства: рішення Дніпродзержинської міської ради від 26.06.2009р. № 708-39/V "Про розмір орендної плати за землю"; рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.10р. №14-02/IV „Про внесення змін до договорів оренди землі”; рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.01.11р. № 60-04/VI „Про внесення змін до договорів оренди землі”, згідно яких зобов'язано Орендарів земельних ділянок переукласти (внести зміни) в управлінні земельних відносин міської ради чинні договори оренди землі, розмір орендної плати в яких менший, ніж визначений ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, з встановленою річною орендною платою на рівні трикратного розміру земельного .

На підставі вищевказаних рішень позивачем на адресу відповідача направлявся лист з пропозицією внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.06.2009 № 364 в частині зміни орендної плати (а.с. 13).

Відповідач вимоги позивача не виконав, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Згідно ст.30 Закону України “Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Частина 1 ст. 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору також передбачено перегляд розміру орендної плати у випадках, передбачених законодавством.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами", установивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

Відповідно до ст.ст. 116, 121 Бюджетного кодексу України бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Оскільки відповідно до статті 20 Закону “Про оренду землі” укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни , які вносяться шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі, набувають чинності після їх державної реєстрації.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до Закону України "Про ціни та ціноутворення" політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України та реалізується, зокрема, шляхом встановлення державних фінансових цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фінансових цін і тарифів.

За статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Визначення законами України ціни на продукції, роботи, послуги у формі фіксованої ціни, є обов'язковою умовою її прийняття сторонами договору, незалежно від внесення змін до договору, якщо інше не визначено законом.

Визначення законами України граничного рівня ціни на продукцію, роботи, послуги є обов'язковою підставою для внесення змін до договору щодо ціни у межах, визначених законом у спосіб як узгодження такої ціни сторонами, так і у судовому порядку у разі недосягнення згоди сторін.

Тобто, внесення змін до Закону України "Про оренду землі" та до Податкового Кодексу України в частині визначення граничного рівня ціни на оренду державного та комунального майна, є обов'язковою умовою для внесення змін до раніше укладених договорів оренди, оскільки інше не зазначено в законі.

Відповідно до частини 3 статті 173 Господарського кодексу України сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобовязання в процесі його виконання.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року положення ч.1 ст.58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, суд не порушує зазначених конституційних норм, які не стосуються орендних земельних правовідносин за участю юридичних осіб.

Крім того, зміни до договору оренди землі вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє, тобто з моменту набрання чинності судовим рішення у даній справі, і ці зміни повністю відповідають земельному законодавству України.

За статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За таких обставин, господарський суд зазначає, що встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, позивач вправі був вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 р. по справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010р. у справі № 27/15-10, Вищого господарського суду України в постановах: № 11/14-ПД-10 від 28.09.2010р., № 1/125пд від 15.11.2010р., № 19/132пд від 17.11.2010р., № 54/91-10 від 25.11.2010р., № 11/171-10 від 23.12.2010р.

Статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п. 4.1. договору оренди земельної ділянки від 18.05.2005 року №02265, укладеного між Дніпродзержинською міською радою (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2, код ЄДРПОУ 24604168) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), виклавши його в наступній редакції:

"п.4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до вимог Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України".

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дніпродзержинської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2, код ЄДРПОУ 24604168, р/р 35419007000498, МФО 805012) 85,00 грн. (вісімдесят п`ять грн. 00 коп.) - витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення оформлене відповідно

до ст. 84 ГПК України 24.06.2011 р.