Рішення № 16529902, 02.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.11р.Справа № 5005/4811/2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, м. Нікополь Дніпропетровської області

до Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 1077 грн. 06 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 11.05.2011р. №252-4016;

ОСОБА_2 - представник, дов. від 19.04.2011р. №197-4016 (був присутній у судовому засіданні 17.05.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_3 - юрисконсульт 2-ої категорії, дов. від 01.01.2011р. №489.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерви на 02.06.2011р.

Позивач просить стягнути з відповідача 1077 грн. 06 коп. - збитків, що виникли у зв'язку з несхоронністю при перевезені вантажу (коксового горішку).

Відповідач у відзиві (вх. № 33667/11 від 17.05.2011р.) на позов зазначає, що сума вартості нестачі вантажу, яка підлягає відшкодуванню становить 205 грн. 98 коп., а в решті позовних вимог слід відмовити, оскільки: - відповідно до даних залізничної накладної №52569412 вантаж дрібязок коксовий було здано на перевезення у вологому стані, і відповідно до цього норма нестачі повинна складати 2% від маси нетто, зазначеної в накладній; - маса нетто по зазначеній накладній у вагоні №60685237 становить 57150 кг, тому норма природної втрати і граничного розходження становить 1143 кг, а розмір нестачі згідно з даними комерційного акту становить 1 250 кг; - різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній та масою, визначеною на станції призначення, тобто відповідальна нестача вантажу складає 107 кг.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- як вбачається, ТОВ „Укрхімпромресурси” (відправником) зі станції відправлення Ханженкове Донецької залізниці 20.12.2010р. було відправлено позивачу - Відкритому акціонерному товариству “Нікопольський завод феросплавів” (одержувачу) на станцію призначення Нікополь Придніпровської залізниці у вагоні 60685237 навалом вантаж дрібниця коксова фр0-25 у вологому стані у кількості 57150 кг, про що свідчить залізнична накладна від 20.12.2010р. №52569412;

- як вбачається, зазначену продукцію було сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 30.12.2010р. №116190 (а.с. 12);

- відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обовязки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім;

- накладна основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача;

- уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними;

- за положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

- як вбачається відповідачем Державним підприємством „Придніпровська залізниця” було здійснено комісійну видачу вантажу отримувачу з переваженням вагону 60685237, про що на станції Нікополь Придніпровської залізниці 22.12.2010р. було складено відповідний комерційний акт АА №037234/187, в якому зазначено, що при переваженні вагону 60685237 фактично було виявлено продукції менше проти документа на 1 250 кг (зазначено в перевізних документах 57150 кг, насправді виявилось 55900 кг), яка у вагоні вміститися могла б;

- зазначеним комерційним актом також встановлено, що навантаження нижче бортів 10-15 см, вантаж маркований вапном, крім наявних поглиблень над 2,3 люками довжиною 300 см, шириною на усю ширину вагона, глибиною 30 см, з другого боку вагона над 1-м люком поглиблення розміром 150Х150Х30 см; двері та люки закриті, течі вантажу немає;

- отже, недостача дрібниці коксової фр0-25 в вагоні 60685237 склала 1 250 кг, вартість якої згідно розрахунку становить 1077 грн. 06 коп.

- відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: - за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; - за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Одночасно суд не може погодитися з думкою відповідача та врахувати його заперечення, оскільки:

- відповідно до частин 1, 2, 4 пункту 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокро солона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості мякі всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів; норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки;

- відповідач помилково вважає, що через те, що продукцію - коксову дрібницю було здано до перевезення у вологому стані, то норма природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто у даному випадку повинна становити 2%, оскільки для продукції кокс встановлено норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто 1% незалежно від його стану, що і було враховано позивачем при здійсненні розрахунку вартості вагової недостачі.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; ідентифікаційний код 01073828; п/р 26036000002003 у Дніпропетровській філії АБ „Експресбанк”, МФО 306964) на користь Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” (53200, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів, 310; ідентифікаційний код 00186520; п/р 26008057009082 в ПАТ КБ „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 1 077 грн. 06 коп. вартості вагової недостачі, 102 грн. 00 коп. витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„03„ червня 2011р.