Рішення № 16529888, 30.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р.

Справа № 5004/1075/11 за позовом Спільного українсько-російського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьктехнобуд"

до відповідача: Приватного підприємства "Карпати"

про стягнення 36 719,68 грн.

Суддя С.В. Костюк

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01-12/10 від 01.12.2010р.

від відповідача: н/з

Права та обовязки представнику позивача розяснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.

Заяв про відвід судді та технічну фіксацію судового процесу не поступало.

У судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - Спільне українсько-російське підприємство ТзОВ "Луцьктехнобуд" звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ПП "Карпати" 36 719,68 грн., з них: 19765 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди № 01-11/08 від 17.11.2008р., 9381 грн. пені, 1447,64 грн. 3% річних, 6126,04 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, письмових пояснень по суті заявленого позову суду не подав, в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4300101889082. Однак не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні, як це передбачено ст. 22 ГПК України.

Оскільки судом прийняті належні заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, то за даних обставин спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З наданих суду матеріалів, пояснень представника позивача, вбачається наступне.

17.11.2008р. між Спільним українсько-російським підприємством ТзОВ "Луцьктехнобуд" та ПП "Карпати" було укладено договір оренди № 01-11/08, за умовами якого орендодавець зобовязався передати орендарю в тимчасове платне користування автокран КАМАЗ, 55111, НОМЕР_1, а орендар зобовязався прийняти в тимчасове користування автокран під керуванням екіпажу орендодавця та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.

Позивач виконав взяті на себе зобовязання, надав послуги відповідачу на суму 19765 грн., що підтверджується актами надання послуг № 01/08, № 02/08 за листопад і грудень 2008р.

Згідно п. 3.2. договору орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця щомісяця до 1 числа.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що орендар зобовязаний провести оплату по факту за користування переданого автокрана протягом 3-х днів з моменту надання рахунку.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки № 15/08 від 01.12.2008р. та № 12/08 від 31.12.2008р., проте рахунки відповідачем не оплачені, заборгованість складає 19765 грн. і на момент розгляду справи не погашена.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ст. 759, ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних складає 6126,04 грн., 3% річних 1447,64 грн.

Враховуючи те, що заборгованість в сумі 19 765 грн. підтверджена матеріалами справи, інфляційні та 3% річних нараховано згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення орендної плати.

За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи умови договору оренди, зокрема п. 3.4., в якому встановлений строк сплати орендних платежів протягом 3-х днів з моменту надання рахунків, зобовязання по оплаті згідно рахунків від 01.12.2008р. та 31.12.2008р. повинні бути виконані відповідно до 04.12.2008р. та 04.01.2009р.

Водночас позивачем нараховано пеню за прострочку платежу в сумі 9381 грн. за період з 01.12.2008р. по 01.06.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою 03.06.2011р., а тому, враховуючи строк позовної давності, передбачений ст. 258 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у стягненні пені в сумі 9 381 грн., нарахованої за період з 01.12.2008р. по 01.06.2011р., слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 526, 599, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.193, 231, 232, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково

2. Стягнути з Приватного підприємства "Карпати" (43000, м. Луцьк, вул. Чернишевського, 5, код ЄДРПОУ 32747985, ІПН № 327479803183) на користь Спільного українсько-російського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьктехнобуд" (43006, м. Луцьк, вул. Лідавська, 6, код ЄДРПОУ 30555849, ІПН 305558403172) 27338,68 грн., з них: 19 765 грн. основного боргу, 6126,04 грн. інфляційних, 1447,64 грн. 3% річних, а також 273,40 грн. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 175,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові про стягнення 9 381 грн. пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

30.06.11