Ухвала суду № 16529165, 09.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-6770/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді –доповідача Бим М.Є.

суддів: Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Сіроша М.В., Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємства «Адоніс-К»на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2010 року у справі №11/2274а за позовом Першого заступника прокурора Черкаської області до Комунального підприємства «Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації», третя особа - приватне підприємство «Адоніс-К», про визнання недійсною державної реєстрації прав, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008 року Перший заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду з позовом в якому, посилаючись на порушення відповідачем норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», інших норм права, просив суд визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на об’єкти незавершеного будівництва №№ 19436215, 19436638, 19436045, 19437177 по вул. А.Корольова у м. Черкаси, вчиненої відповідачем 04.07.2007, зобов’язати відповідача внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідні дані щодо припинення права власності ПП «Адоніс»на об’єкти незавершеного будівництва.

Постановою господарського суду Черкаської області від 8 вересня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2010 року, постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

В касаційній скарзі третя особа просить скасувати зазначене судове рішення як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів №89 від 25.04.1989р., управлінню капітального будівництва Черкаського міськвиконкому надано дозвіл на розміщення об'єктів будівництва на площі 30 га під забудову району „Перемога -2".

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів №286 від 25.12.1990р., управлінню капітального будівництва міськвиконкому дозволено проектування та будівництво вулиць Конєва та Академіка Корольова згідно проекту детального планування житлового мікрорайону „Перемога -2" на земельній ділянці площею 2 га.

Розпорядженням представника Президента України в Черкаській області №441 від 13.12.1993року, затверджено проектно - кошторисну документацію на забудову в м. Черкаси мікрорайону №5 житлового масиву „Перемога -2" і містобудівельного комплексу в складі великопанельних будинків.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів № 578 від 27.08.1997р. доручено комунальному підприємству „Черкасиінвестбуд" виконання функцій замовника по будівництву 10 поверхових великопанельних житлових будинків поз. 1 -5 міськомплексу і мікрорайону 5 житлового району „Перемога -2" на земельній ділянці площею 2,84 га із земель запасу міста.

З договору №77 від 07.07.1995 року про спільну діяльність вбачається, що КП „Черкасиінвестбуд" та ВКП „Агроінвест" зобов'язались спільно діяти для досягнення загальної мети - закінчення будівництва 1 черги мікрорайону „Перемога -2".

21.05.1996р. між КП „Черкасибудінвестбуд" як замовником, ВКП „Агроінвест" як старим інвестором та концерном „Агроінвест -К" як новим інвестором укладено договір, відповідно до умов якого ВКП „Агроінвест" передав концерну „Агроінвест -К" свої інвестиції за договором №77 від 07.07.1995р. по будівництву нерухомого майна, що входить до 1 черги будівництва мікрорайону „Перемога -2".

З договору купівлі-продажу від 11.03.2003р. вбачається, що концерн „Агроінвест -К" продав, а третя особа - приватне підприємство «Адоніс-К»придбала незавершене будівництво 1 черги мікрорайону „Перемога -2" на земельній ділянці площею 11 га.

На підставі заяви третьої особи та договору від 11.03.2003р. відповідачем прийнято рішення про реєстрацію права власності на об'єкти незавершеного будівництва за №№19436045, 19436125, 19436638, 19437177.

На час вчинення оспорюваної прокурором державної реєстрації прав власності на нерухоме майно набув чинності Цивільний Кодекс України, відповідно до вимог ст.ст. 181,182,331 якого до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

З договору купівлі-продажу від 11.03.2003р., укладеного між концерном „Агроінвест -К" та приватним підприємством «Адоніс-К», що став підставою для державної реєстрації права на нерухоме майно, вбачається, що покупець –ПП «Адоніс»набув право власності на об’єкти незавершеного будівництва.

Будь-які документи, які б підтверджували право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані об’єкти незавершеного будівництва, у ПП «Адоніс-К»на момент реєстрації права власності були відсутні.

Таким чином, договір купівлі-продажу від 11.03.2003р. не відповідає вимогам, установленим актами чинного законодавства України щодо документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні встановлений Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі - Положення), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5, яке визначає і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Відповідно до Положення реєстрація прав проводиться в такому порядку: приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно; установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав; прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав; унесення записів до Реєстру прав; учинення написів на правовстановлювальних документах; видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.

Документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.

Реєстратор установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності; видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів. У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України.

Реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам.

Відповідно до приписів п.п.3.3 Положення, у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо:

подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;

відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;

при укладенні договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.

Відповідно до п.п.1.4 Положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Відчуження об’єктів незавершеного будівництва концерном „Агроінвест -К" відбулось без отримання витягу з Реєстру прав покупцем - ПП «Адоніс-К».

Крім того, заявником не було надано державному реєстратору жодних правовстановлюючих документів попереднього власника (концерну „Агроінвест -К"), як того вимагає Закон у випадку здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно на підставі нотаріально не посвідченого договору.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що державна реєстрація права власності на об’єкти незавершеного будівництва №№ 19436215, 19436638, 19436045, 19437177 по вул. А.Корольова у м. Черкаси, вчинена відповідачем 04.07.2007р. не на підставі і не у спосіб, що передбачений Законом, а тому правильно визнав її незаконною.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Адоніс-К»–залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: