Ухвала суду № 16529137, 20.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-14147/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 червня 2007 року

у справі № 2-22/9082-2006А

за позовом Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Кольбер-Агро»

до 1. Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим,

2. Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим

про визнання дій незаконними та податкового повідомлення-рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю «Кольбер-Агро»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі – відповідач-1), Красногвардійського відділення Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим, правонаступником якого є Державна податкова інспекція в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим (далі –відповідач-2), про визнання незаконними дій Джанкойської ОДПІ в АР Крим та визнання недійсним податкового повідомлення № 0000252301/0 від 10 березня 2006 року.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2007 року позов задоволено. Визнано незаконними дії Джанкойської ОДПІ в АР Крим. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2006 року № 0000252301/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь АгропромисловогоТОВ «Кольбер-Агро»3,40 грн. –судового збору.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 червня 2007 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 червня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ в Совєтському районі АР Крим, посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 червня 2007 року –без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Джанкойська ОДПІ в АР Крим провела виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Агропромислового ТОВ «Кольбер-Агро»за період з 01 жовтня 2004 року по 30 вересня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 314/23-1/31091323 від 03 листопада 2006 року.

В акті перевірки було зазначено порушення позивачем вимог частини 3 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», яке полягало в заниженні податкового зобов’язання по акцизному збору н на суму 29290,76 грн.

10 березня 2006 року Джанкойська ОДПІ в АР Крим прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000252301/0, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила Агропромисловому ТОВ «Кольбер-Агро»суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: акцизний збір за лікеро-горілчану продукцію у розмірі 58988,46 грн., у тому числі: 29290,79 грн. –основний платіж, 29697,67 грн. –штрафні (фінансові) санкції

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення – без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок судово-бухгалтерської експертизи ТОВ «Інститут обліку та аудиту»№ 31 від 11 грудня 2006 року виходив з того, що базою оподаткування у разі обчислення акцизного збору за ставками акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) з вироблених на митній території України підакцизних товарів є їх кількісна величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках. Також суд виходив з того, що при реалізації горілки у кількості 10200 пляшок ПП «Два», повернутої позивачу від ТОВ «Орхідея», акцизний збір був вже нарахований та сплачений виробником при реалізації цієї партії товару первісному покупцю –ТОВ «Орхідея», що було відображено в накладній, та не підлягає повторному нарахуванню та сплаті.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як зазначено в акті перевірки, в порушення вимог частини 3 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»позивачем занижені податкові зобов’язання по акцизному збору, а саме: в жовтні 2004 року на суму 31724,80 грн., які відображені в розрахунку акцизного збору за листопад 2004 року; лютому 2005 року на суму 5624,64 грн., які відображені в розрахунку акцизного збору за квітень 2005 року; у березні 2005 року на суму 80602,64 грн., які відображені в розрахунку акцизного збору за квітень 2005 року. У червні 2005 року позивач у порушення пункту «а»статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»не включило в об’єкт оподаткування акцизним збором обороти по реалізації горілки на адресу ПП «Два», що призвело до заниження податкових зобов’язань на суму 34680,00 грн.

Матеріали справи містять також висновок судово-бухгалтерської експертизи ТОВ «Інститут обліку та аудиту»№ 31 від 11 грудня 2006 року, у якому встановлено, що донарахування акцизного збору по Агропромисловому ТОВ «Кольбер-Агро»за період з 01 жовтня 2004 року по 30 вересня 2005 року нормативно і наданими на експертизу документами не підтверджуються. Розбіжності описані в дослідницькій частині.

Зокрема, у вказаному вище висновку судово-бухгалтерської експертизи встановлено, що розбіжність з актом в сумі 29290,79 грн. виникла за рахунок того, що в акті необґрунтовано застосований спосіб нарахування акцизного збору за загальним законом про акцизний збір, тоді як обчислення необхідно здійснювати по спеціальному законодавству у відповідності до Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби».

У дослідницькій частині висновку вказано, що при дослідженні та співставленні наданих виписок банка із записами у відомості по рахунку 361 по ТОВ «Орхідея»на розрахунковий рахунок Агропромислового ТОВ «Кольбер-Агро»надійшла передоплата згідно платіжних доручень із призначенням платежу «за алкогольні напої по договору б/н від 01 лютого 2004 року», а саме: № 712 від 28 лютого 2005 року –6100,00 грн., № 2 від 28 лютого 2005 року –13900,00 грн., № 339 та № 738 від 23 березня 2005 року –20000,00 грн., № 79 від 01 березня 2005 року –15000,00 грн., № 253 від 02 березня 2005 року, № 717 від 03 березня 2005 року, № 131, № 721 та № 275 від 05 березня 2005 року –20000,00 грн., № 281 від 09 березня 2005 року – 40000,00 грн., № 288 від 10 березня 2005 року –25000,00 грн., № 329 та 734 від 21 березня 2005 року –80000,00 грн.

При дослідженні наданих видаткових накладних встановлено, що 02 квітня 2005 року Агропромисловим ТОВ «Кольбер-Агро»відвантажена ТОВ «Орхідея»наступна продукція: по накладній № РН-0000007 –слабоалкогольний напій «Екзотик»у кількості 24000 шт. по ціні 2,56 грн., всього на суму 61374,53 грн. (з ПДВ), по накладній № РН-0000003 слабоалкогольний напій «Екзотик»у кількості 24000 шт. по ціні 2,56 грн., всього на суму 61374,53 грн. (з ПДВ), по накладній № РН-00000087 слабоалкогольний напій «Екзотик»у кількості 23649 шт. по ціні 2,56 грн., всього на суму 60477,32 грн. (з ПДВ), по накладній № РН-0000002 слабоалкогольний напій «Екзотик»у кількості 17000 шт. по ціні 2,56 грн. та горілка «Пшенична «Ходарев»в кількості 7000 шт. по ціні 6,90 грн. всього на суму 91773 грн. (з ПДВ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Згідно з пунктом «а»частини 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.

У відповідності до частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) акцизний збір обчислюється: а) за ставками у процентах до обороту з продажу: товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору; товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору); б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції); в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції); г) комбіновано, тобто за ставками у процентах до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції).

Частиною 3 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору; або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Відповідно до частини 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками.

Згідно преамбули Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Абзацом 2 пункту 4 статті 7 Закону України Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що українські підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації алкогольних напоїв - на третій робочий день, крім випадків, передбачених частиною двадцятою статті 7 цього Закону. При цьому сплата акцизного збору в інший спосіб та інші терміни не допускається (абзац 5 частини 4 статті 7 цього Закону).

Згідно приписів частини 6 статті 7 Закону України Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) українські підприємства-виробники подають відповідним державним податковим інспекціям у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, розрахунок суми акцизного збору за минулий місяць виходячи з фактичних обсягів реалізації та максимальних роздрібних цін.

Отже, базою оподаткування у разі обчислення акцизного збору за ставками акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) з вироблених на митній території України, імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів є їх кількісна величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

З огляду на встановлене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач, отримавши від ТОВ «Орхідея» передплату за продукцію згідно вказаних вище платіжних доручень без визначення призначення цього платежу, був позбавлений можливості розрахувати суму акцизного збору на дату перерахування коштів, а тому датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного збору є дата відвантаження (передачі) продукції відповідно до кількості та асортименту продукції, визначеної у видаткових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, у акті перевірки було встановлено порушення пункту «а»статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»не включило в об’єкт оподаткування акцизним збором обороти по реалізації горілки в кількості 10200 пляшок ємністю 0,2 л. за накладною РН-0000009 від 16 червня 2005 року на адресу ПП «Два», що призвело до заниження податкових зобов’язань на суму 34680,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що відповідно до видаткової накладної від 15 червня 2005 року № 14153/3 Агропромислове ТОВ «Кольбер-Агро»купило у ТОВ ТВК «Орхідея»горілку «Пшенична» (виробництва Агропромислового ТОВ «Кольбер-Агро») на загальну суму 53550,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість –8925,00 грн. й акцизний збір –34680,00 грн.

Як встановлено у дослідницькій частині висновку судово-бухгалтерської експертизи ТОВ «Інститут обліку та аудиту»№ 31 від 11 грудня 2006 року, при дослідженні накладної від 15 червня 2005 року № 14153/3 Агропромисловим ТОВ «Кольбер-Агро»отримано від ТОВ ТВК «Орхідея»горілку «Кольбер горілка 0,5 «Пшенична»у кількості 10200 пляшок. В накладній відображено «акцизний збір сплачено». При співставленні вказаної накладної з накладною від 16 червня 2005 року № РН-0000009 на відвантаження від Агропромислового ТОВ «Кольбер-Агро»на адресу ПП «Два» встановлено, що по накладній від 16 червня 2005 року № РН-0000009 відвантажено 10200 пляшок горілки «Горілка 0,5 «Пшенична».

Порядок маркування алкогольних та тютюнових виробів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 567 «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), пунктами 19, 20 Положення якого визначено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції. Марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів.

Відповідно до абзацу 2 статті 1Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Таким чином, у разі реалізації виробниками алкогольних напоїв на територію України, податкове зобов'язання виникає під час придбання марок акцизного збору для маркування цих товарів.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що за вказаною партією реалізованої позивачем ПП «Два»продукції акцизний збір вже був нарахований та сплачений виробником продукції –Агропромисловим ТОВ «Кольбер-Агро»при виробництві та продажу цього товару первісному покупцю –ТОВ ТВК «Орхідея».

          З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що визначення податковим органом Агропромисловому ТОВ «Кольбер-Агро»податкового зобов’язання за платежем: акцизний збір в сумі 58988,46 грн., в тому числі по основному платежу - 29290,79 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29697,67 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 червня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ С.Е. Острович

           ______ Н.Г. Пилипчук

______ М.О. Федоров