Ухвала суду № 16529087, 09.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 року                               м. Київ                                        К-23591/08

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Ланченко Л.В., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу торгово-роздрібного об’єднання Бережанського районного споживчого товариства (далі – Бережанське РайСТ)

на постанову господарського суду Тернопільської області від 24.12.2007

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008

у справі № 2-а-3116/08 (22-а-6193/08)

за позовом Бережанського РайСТ

до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції (далі – Бережанська МДПІ)

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування рішення Бережанської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.2007 №0000342303/0/2510.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 24.12.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008, у позові відмовлено з тих мотивів, що внаслідок перевищення позивачем у 2006 році граничого річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, установленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі –Постанова), у Бережанського РайСТ у 2007 році виник обов’язок застосовувати РРО при продажу товарів.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Бережанське РайСТ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права та дійсним обставинам справи. Зокрема, скаржник наголошує на тому, що у перевірений період позивач використовував розрахункову книжку та фіксував обсяги реалізованих товарів у книзі обліку розрахункових операцій, а відтак підстави для застосування до Бережанського РайСТ штрафних санкцій в порядку пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відсутні.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Бережанського РайСТ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Бережанською МДПІ було проведено перевірку щодо контролю за додержанням позивачем порядку ведення операцій з готівкою, проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, результати якої відображено в акті від 12.04.2007 №23-8/263-21142431. В ході цієї перевірки контролюючим органом було виявлено, що при загальній сумі річного обсягу розрахункових операцій у магазині позивача «Продтовари № 186»за 2006 рік 77798 грн., а в магазині «Продтовари № 235»- 90054 грн. під час реалізації товарів у лютому 2007 року Бережанське РайСТ не застосовувало реєстратори розрахункових операцій. Наведена обставина слугувала підставою для застосування до позивача 42025,60грн. штрафу згідно з оспорюваним рішенням.

В силу вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до статті 10 названого Закону перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України і Державної податкової адміністрації України.

Так, пунктом 2 Постанови для діяльності з роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, установлено у сумі 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

При цьому у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»передбачено, що для суб'єктів підприємницької діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким згідно з Постановою дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, і розмір річного обсягу розрахункових операцій яких не перевищує граничного розміру, встановленого зазначеною постановою, термін переведення на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій становить один місяць з дати перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій.

З урахуванням наведених законодавчих приписів попередні судові інстанції з огляду на установлений ними факт перевищення Бережанською РайСТ у 2006 році граничного річного обсягу розрахункових операцій (який, до речі, позивачем не заперечується), дійшли вірного висновку про наявність у позивача обов’язку з лютого 2007 року застосовувати РРО під час реалізації товарів, невиконання якого обумовлює правомірність застосування до Бережанської РайСТ штрафних санкцій в порядку пункту 1 частини першої статті 17 названого Закону.

А відтак передбачених законом підстав для скасування правильних та вмотивованих постанови і ухвали місцевого та апеляційного судів не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

                                                   УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу торгово-роздрібного об’єднання Бережанського районного споживчого товариства відхилити.

2. Постанову господарського суду Тернопільської області від 24.12.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008 у справі № 2-а-3116/08 (22-а-6193/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко