Рішення № 165281, 04.10.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2006 р. Справа № 15/235

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Плай і компанія”

до відповідача Комунальне підприємство “Рівненське міське бюро технічної інвентаризації”

про визнання права власності

Суддя Коломис В.В.

Секретар судового засідання: Михалевська Л.В.

За участю представників: від позивача –Білик Н.В. (дов. № 1 від 19.09.06 р.),

від відповідача– не з’явився.

Стаття 22 ГПК України роз’яснена.

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Плай і компанія”, м. Львів– просить суд визнати за ним право власності на будівлю фарбового цеху, склад, ангар з добудовою, що знаходяться за адресою: Рівненська область, Млинівський район, с. Владиславівка, зобов’язавши КП “Рівненське ОБТІ” здійснити державну реєстрацію вищезазначеного нерухомого майна.

Відповідач вдруге в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, витребуваних доказів суду не подав.

А так, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки останніх достатньо для вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об’єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встановив та врахував таке.

01 листопада 2003 року між позивачем та ТОВ “Владиславівський завод “Палітра” було укладено договір купівлі-продажу будівлі фарбового цеху, складу, ангару з добудовою (а.с. 6), відповідно з яким позивач придбав вищезазначене нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Рівненська область, Млинівський район, с. Владиславівка.

Відповідно до п. 2 Договору, вартість майна, що становить 5.020,80 грн. сплачена позивачем продавцю, згідно прибуткового касового ордеру № 1 від 03.11.2003 р. (а.с. 30).

При цьому, за актом прийому-передачі від 03.11.2003 р. (а.с. 29), позивач прийняв вищезазначене нерухоме майно.

Як з’ясовано судом, 29.08.2005 р. позивач звернувся в КП Рівненське ОБТІ для здійснення реєстрації права приватної власності на будівлю фарбового цеху, складу, ангару з добудовою в с. Владиславівка Млинівського району Рівненської області.

Рішенням реєстратора № 483 від 02.09.2005 р. в реєстрації права власності було відмовлено, в зв’язку з тим, що попереднім власником –ТОВ “Владиславівський завод “Палітра”–відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з реєстру прав власності.

При цьому, відповідно до Ухвали господарського суду Рівненської області від 16.02.2004 р. у справі № 5/144-Б-99 (а.с. 31) було затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута –ТОВ “Владиславівський завод “Палітра”–ліквідовано останнього та припинено провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ст. 328 ЦК України, ст. 49 Закону України “Про власність”, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки зазначене свого підтвердження при розгляді справи не знайшло та зважаючи, що відповідно до ст. 319 ЦК України, ст. 4 Закону України “Про власність” власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ст. 48 Закону України “Про власність”, власник майна може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ти і ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивач володіє і користується спірними об’єктами нерухомості з моменту їх придбання, а саме з листопада 2003 року.

Натомість, на даний час з об’єктивних причин, що склалися, позивач практично позбавлений в повній мірі реалізувати гарантоване Конституцією та Законами України непорушне право власності в частині розпорядження на власний розсуд належним об’єктом нерухомості.

Відповідно до ст. 16 ЦК України інших способів захисту порушеного права є визнання такого права.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає достатньо правових підстав для задоволення позову і, відповідно, визнання права власності на спірні об’єкти нерухомості за позивачем.

Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв’язку з зверненням до суду за захистом порушеного права за його згодою лишаються за ним.

При цьому, суд, враховуючи допущені порушення законності, що мали місце з боку приватного нотаріуса Млинівського районного нотаріального округу Маслюка В.О., при вчиненні останнім нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будівлі фарбового цеху, складу, ангару з добудовою, укладеного 01.11.2003 р. між ТОВ “Владиславівський завод “Палітра” та ТОВ “Плай і компанія”, вважає за необхідне повідомити про обставини, що мали місце, Рівненське обласне управління юстиції, на адресу якого і направити окрему ухвалу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Плай і компанія” (м. Львів, вул. Навроцького, 27, код ЄДРПОУ 22346392) право власності на будівлю фарбового цеху, склад, ангар з добудовою, що знаходяться за адресою: Рівненська область, Млинівський район, с. Владиславівка, вул. Центральна, 27-а.

3. Зобов’язати КП “Рівненське ОБТІ” здійснити державну реєстрацію вищезазначеного нерухомого майна.

4. Про виявлені при вирішенні господарського спору порушення законності з боку приватного нотаріуса Млинівського районного нотаріального округу Маслюка В.О. на адресу Рівненського обласного управління юстиції направити окрему ухвалу.

Суддя Коломис В. В.

Повний текст рішення складено в повному обсязі та підписано «06» жовтня 2006 року.