Ухвала суду № 16523980, 15.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 р. Справа № 41539/11/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

при секретарі судового засідання: Коломойцевій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій по проведенню перевірки, результати якої відображені в акті № 6220/23-422/32941987 від 25 червня 2010 року та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2010 року № 0001102304/0, № 0001142304/0, № 0001172304/0,

встановила:

В лютому 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» звернулось до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - Тернопільська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправними дій по проведенню перевірки, результати якої відображені в акті №6220/23-422/32941987 від 25 червня 2010 року та скасування податкових повідомлень-рішень від 9 липня 2010 року №0001102304/0, №0001142304/0 та №0001172304/0.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведена перевірка та складений документ, який не передбачений чинним законодавством України. Зокрема в травні 2010 року Тернопільська ОДПІ отримала дозвіл Тернопільського міськрайонного суду на проведення позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Компанія «Лан» за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, проте всупереч Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та внутрівідомчим Наказам ДПА України, що регулюють порядок проведення такого роду перевірок, відповідач таку перевірку не провів, а взамін неї склав та надіслав па адресу позивача Акт невиїзної позапланової перевірки, яка була проведена без отримання від платника податків необхідних на це документів, тим самим допустивши порушення порядку проведення перевірки та змінивши вид перевірки з виїзної на невиїзну. Сам факт звернення до суду за дозволом на проведення виїзної перевірки свідчить про те, що для обєктивності результатів перевірки необхідно провести саме виїзну документальну перевірку. Крім того, представник позивача зазначив, що перевірка проведена за відсутності достовірних даних щодо взаєморозрахунків між ТзОВ «Компанія ЛАН» та ТзОВ «Бернат», що в свою чергу, унеможливлює правильне визначення першої події (отримання товару чи проведення оплати за нього) та, як наслідок, робить неможливим правильне визначення відповідних дат виникнення права на валові витрати та податковий кредит. Обставини, які покладені в основу Акту перевірки, на підставі яких зроблено висновок про нікчемність правочину між ТзОВ «Компанія ЛАН» та ТзОВ «Бернат» не відповідають дійсності, оскільки побудовані на субєктивних припущеннях посадових осіб відповідача. Незаконними, на думку представника позивача є посилання податкового органу на суперечність правочину моральним засадам суспільства, з посиланням на ст.203 та ст.228 ЦК України, оскільки така позиція податкового органу суперечить судовій практиці Верховного Суду України.

Відповідач проти позовних вимог заперечив надіславши на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 06.05.2010 року працівникам Тернопільської ОДПІ та ГВ ПМ Тернопільської ОДПІ надано дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Компанія ЛАН» з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року та витребування документів, що характеризують діяльність ТзОВ «Компанія ЛАН» та свідчать про приховування (заниження) обєктів оподаткування, несплату податків та зборів (обовязкових платежів). Попри вказане перевірку здійснити не вдалося, оскільки позивач зловживаючи своїми правами не виконував рішення суду про надання дозволу на проведення позапланової перевірки та не надав необхідних документів для проведення перевірки, а тому податковий орган змушений був проводити невиїзну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Компанія Лан» по взаємовідносинах з ТзОВ «Бернат». Окрім вказаного перевіркою було встановлено, що операції по взаємовідносинах Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лан» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бернат» не мали реального товарного характеру, оскільки товар не привозився, договір купівлі - продажу відповідно до статей 215, 203 та 216 Цивільного кодексу України є нікчемним і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в результаті чого, в порушення вимог підпунктів 5.2.1, 5.3.9 пунктів 5.2, 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лан» завищено валові витрати за третій квартал 2008 року на 5783169,00 грн., внаслідок чого, занижено податок на прибуток на 1445792,00 грн. Відповідно, в порушення вимог підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» товариством завищено суму податкового кредиту на 1156634,00 грн., в тому числі: за лютий 2009 року на 809452,00 грн., за квітень 2009 року на 260387, 00 грн., за травень 2009 року на 86795, 00 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування за липень, вересень 2009 року на 972920,00 грн. в тому числі: за липень 2009 року на 256859, 00 грн., за вересень 2009 року на 716061, 00 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції від 09 липня 2010 року № 0001102304/0, № 0001142304/0, № 0001172304/0.У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вищевказану постанову оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову та у задоволенні позову відмовити. Як на обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що попри надання постановою Тернопільського міськрайонного суду від 06.05.2010 року працівникам Тернопільської ОДПІ та ГВ ПМ Тернопільської ОДПІ дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Компанія ЛАН» з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року та витребування документів, що характеризують діяльність ТзОВ «Компанія ЛАН» та свідчать про приховування (заниження) обєктів оподаткування, несплату податків та зборів (обовязкових платежів) вищевказану позапланову виїзну перевірку провести не вдалося у звязку із відсутністю посадових осіб субєкта підприємницької діяльності, про що працівниками Тернопільської ОДПІ складені відповідні Акти. Натомість у відповідності до вимог чинного законодавства була проведена невиїзна документальна перевірка, за результатами якої прийняті податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2010 року № 0001102304/0, № 0001142304/0, № 0001172304/0. Окрім вказаного, апелянт зазначає, що згідно наданих особою ОСОБА_2 свідчень (пояснення від 26.11.2009 року) ТзОВ «Бернат» було зареєстровано на його документи за винагороду. Фінансово-господарську діяльність ОСОБА_2 не здійснював, не мав засновницьких документів та печатки товариства, накладні не підписував, інформацією про контрагентів не володіє.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи наступне.

Колегією суддів встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Тернопільською ОДПІ на підставі постанови Тернопільського міськрайонного суду від 06.05.2010 року (а.с.35) та наказу № 386 від 20.05.2010 року проведено перевірку ТзОВ «Компанія ЛАН» за результатами якої складено Акт №6220/23-422/32941987 від 25.06.2010 р. «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Компанія Лан» з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Бернат», в т.ч. : по податку на прибуток за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2009 p.; по податку на додану вартість за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р.(а.с.12).

На підставі вказаного Акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення в: 09.07.2010 р. № 0001102304/0 (а.с.9), яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в загальній сумі 2891584 грн., в тому числі 1445792 грн. фінансових санкцій, порушення п.5.1, п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; № 0001142304/0 (а.с.10), який визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 294886,5 гри., в тому числі 98295,5 грн. фінансових санкцій, за порушення гш.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; № 0001172304/0 (а.с.11), яким зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість в сумі 972920 грн. та визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 344159 грн. та фінансові санкції в розмірі 172079,5 грн., за порушення 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Надаючи правову оцінку діям Тернопільської ОДПІ по проведенню невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Бернат» судова колегія прийшла до висновку, що Тернопільською ОДПІ порушено порядок проведення невиїзної документальної перевірки, допущено суттєві помилки при оформлені її результатів з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові органи мають право проводити документальні невиїзні, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів.

Із матеріалів справи вбачається, що у травні 2010 року, на підставі постанови Тернопільського міськрайонного суду від 6 травня 2010 року, Тернопільська ОДПІ отримала дозвіл на проведення позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Компанія «Лан» за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року. Однак податковий орган не зміг провести таку перевірку, оскільки як пояснив представник відповідача, посадові особи ТзОВ «Компанія Лан» або були відсутні за юридичною адресою, або не допускали інспекторів до проведення перевірки.

Не провівши позапланову виїзну перевірку, Тернопільська ОДПІ провела невиїзну позапланову перевірку ТзОВ «Компанія Лан» з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Бернат».

Так, згідно з п.2.3 Методичних рекомендацій №355 невиїзна документальна перевірка підприємства (у т. ч. з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків) може проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки.

Виходячи із матеріалів справи та наявних у справі документів колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки пояснень та документів. Суд приходить до переконання про порушення відповідачем встановленої законом процедури проведення невиїзної документальної перевірки, оскільки дана перевірка була проведена без необхідних на це документів. В даному випадку для обєктивності результатів перевірки необхідно було провести виїзну документальну перевірку.

Не послідовними та нелогічними є дії Тернопільської ОДПІ і з огляду на те, що керівником Тернопільської ОДПІ відповідно до наказу №526 від 15.06.2010 р. (а.с.33) прийнято рішення про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Компанія ЛАН», яка охоплювала і період, і питання, вказані у листі №36815/7/23-430 від 22.06.2010 p.,(а.с.34) оскільки рішення заступника начальника Тернопільської ОДПІ про проведення невиїзної перевірки свідчило про взаємовиключність прийнятих державним податковим органом рішень, які не могли виконуватись одночасно.

Надаючи правову оцінку законності та обґрунтованості прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 9 липня 2010 року №0001102304/0, №0001142304/0 та №0001172304/0 колегія суддів приходить до переконання, що такі підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Характеризуючі спірні правовідносини, що виникли між ТзОВ «Компанія Лан» та з ТзОВ «Бернат» необхідно зазначити наступне.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанова господарського суду м.Києва по справі № 44/401-б від 28.07.2009 року скасована постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2009 року. При цьому, ТзОВ «Бернат» по вказаній справі є ініціюючим кредитором, а не банкрутом, як вважав відповідач, у відповідності із висновками в акті перевірки.

Із долучених до матеріалів справи пояснень від 02.10.2009 року власника приміщення по АДРЕСА_1, - директора ПП «Спрінгс-Ай» Гнатюк Ірини Сергіївни слідує, що директором вона є з 01.05.2009 року і про ТзОВ «Бернат» їй нічого невідомо. В той час, згідно листа ФОП ОСОБА_4 від 15.07.2010 p., долученого до матеріалів справи позивачем, ТОВ «Бернат» знаходилося за юридичною адресою (м. Київ, АДРЕСА_1) з 17.12.2007 року по 28.11.2009 року на підставі укладених договорів про співробітництво на тимчасове спільне користування частиною приміщення №06/04/ССД/08 та від 17.12.2007 р. та №120/04/ССД//08 від 8.12.2008 р.

На підставі вищенаведеного випливає, що ТзОВ «Бернат» використовує приміщенням за адресою АДРЕСА_1 не на підставі безпосереднього договору з власником, а опосередковано через ФОП ОСОБА_4, що виключає його прямі відносини з ПП «Спрінгс-Ай» та Гнатюк Іриною Сергіївною.

Колегія суддів приходить до переконання, що посилання апелянта на те, що згідно наданих особою ОСОБА_2 свідчень (пояснення від 26.11.2009 року) ТзОВ «Бернат» було зареєстровано на його документи за винагороду, фінансово-господарську діяльність ОСОБА_2 не здійснював, не мав засновницьких документів та печатки товариства, накладні не підписував, інформацією про контрагентів не володіє підлягають спростуванню з огляду на пояснення ОСОБА_2 від 14.07.2010 р., наданим працівникам ГВ ПМ Тернопільської ОДПІ, в якому ОСОБА_2 заперечив раніше надане пояснення, пояснивши причину відображення в ньому недостовірної інформації, та одночасно повідомив, що реєстрацію підприємства проводив особисто, директором підприємства є з часу створення і дотепер, що підприємство до цього часу перебуває на обліку як платник податків, у т.ч. ПДВ, та звітується до податкового органу. Крім того, у своєму поясненні ОСОБА_2 повідомив, що ТзОВ «Бернат» свого часу мало стосунки із ТОВ «Компанія ЛАН», і також те, що проведені господарські операції відображені в обліку і податковій звітності підприємства.

Суд також враховує, що вищенаведені пояснення ОСОБА_2 підтверджуються даними офіційного сайту ДПА України, згідно якого свідоцтво платника ПДВ №100099871 ТзОВ «Бернат» анульоване тільки 31.01.2011 року, тобто через півтора роки після закінчення періоду перевірки позивача по податку на додану вартість.

Окрім вказаного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків акту перевірки в частині порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення валових витрат.

Так, на арк.5 Акту перевірки зазначено, що «неможливо судити про факт заключення договору купівлі-продажу між ТзОВ «Компанія ЛАН» та ТзОВ «Бернат» в письмовій формі. В той же час, з'ясування змісту цих відносин є необхідною передумовою перевірки правильності оподаткування проведених сторонами господарських операцій.

Натомість, відповідач зробивши припущення, що між суб'єктами підприємницької діяльності існували відносини купівлі-продажу, на основі нього розглядає порядок оподаткування проведених господарських операцій. Більше того, перевірка проведена за відсутності достовірних даних щодо взаєморозрахунків між платниками податків, що у свою чергу, унеможливлює правильне визначення першої події (отримання товару чи проведення оплати за нього) та, як наслідок, робить неможливим правильне визначення відповідних дат виникнення права на валові витрати та податковий кредит.

Відповідачем проігноровано передбачений у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» зв'язок понесених валових витрат на придбання виробничих запасів з розрахунком їх приросту/убутку на кінець кожного звітного періоду (ст.5 Закону). Так, у разі якщо на кінець звітного періоду придбані виробничі запаси залишаються на складах у незавершеному виробництві чи готовій продукції, їх вартість через приріст запасів збільшує валові доходи підприємства, не змінюючи при цьому об'єкта оподаткування.

Тому витрати на придбання виробничих запасів фактично знайдуть своє відображення у зменшенні об'єкта оподаткування через убуток тільки в періоді вибуття запасів, що неможливо встановити на підставі документів, які були використані при проведенні даної перевірки.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що не маючи такої інформації посадові особи Тернопільської ОДПІ при перевірці дотримання вимог податкового законодавства по податку па прибуток не мали змоги достовірно встановити, в яких звітних періодах відбулося фактичне віднесення вартості виробничих запасів до складу валових витрат.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

З огляду на наведене судова колегія приходить до переконання, що нікчемність правочину вчиненого між ТзОВ «Компанія ЛАН» та ТзОВ «Бернат», відповідачем не обґрунтована та не доведена.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ч. 3.ст. 160, ст.ст. 195, 196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року у справі № 2а-436/11 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий:І.В. Глушко

Судді:О.М. Довгополов

В.В. Святецький