Постанова № 16522038, 20.05.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/4830/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

представника позивача

представників відповідачів Душкевич О.Г.,

Кундиловської М.М.,

Крепак Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" м. Хмельницький до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області , Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000222307/0/755 від 28 березня 2011 року, щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1319985 грн., і стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1319985 грн.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, з врахуванням уточнюючого розрахунку від 20.12.2010 року, за серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року.

За наслідками перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 28 березня 2010 року № 2090/23 7/21328928. На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення рішення від № 0000222307/0/755 від 28 березня 2011 року, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 1319985 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення позивач вважає недійсним, так як за результатами проведеної перевірки не встановлено відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, висновки посадової особи податкового органу, яка проводила перевірку позивач вважає такими, що суперечать законодавству, дії при прийняті податковим органом податкового повідомлення рішення неправомірними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення рішення відповідача є недійсним, так як позивачем було правомірно заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість у загальній сумі 1319985 грн., за травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, з врахуванням у уточнюючого розрахунку від 20.12.2010 року, за серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення № 0000222307/0/755 від 28 березня 2011 року підлягає скасуванню, а з Державного бюджету України на користь позивача необхідно стягнути 1319985 грн., відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення рішення є законним, так як перевірками встановлено відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 14.05.1996 року зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради за номером запису 1 673 107 0007 003060 як юридична особа, та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», який був чинним до 01.01.2011 року та ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобовязаний їх сплачувати в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Позивач взятий на податковий облік у відповідача 27.10.1993 року за № 2084, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 213289222258.

Податковим органом проведено невиїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, з врахуванням у уточнюючого розрахунку від 20.12.2010 року за № 9005717126, за серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, за наслідками якої відповідачем було складено акт перевірки від 28 березня 2010 року № 2090/23 7/21328928 «Про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Карат», код ЄДРПОУ 21328928 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, з врахуванням у уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виправлених помилок від 20.12.2010 року, за № 9005717126, за серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року за наслідками отримання податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства».

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення пункту 1.8 ст.1, підпунктів 7.7.2, 7.7.10 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, а саме: позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за травень-серпень 2010 року, жовтень-грудень 2010 року всього на суму 1319985 грн., в тому числі за травень 2010 року на суму 28220 грн., за червень 2010 року на суму 9163 грн., за липень 2010 року на суму 34478 грн., за серпень 2010 року на суму 516622 грн., за жовтень 2010 року на суму 117281 грн., за листопад 2010 року на суму 414999 грн., за грудень 2010 року на суму 199222 грн.

В порушення підпункту 7.7.2 «б» пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем занижено залишок відємного значення (рядок 26 декларації) за травень 2010 року на суму 28220 грн., за червень 2010 року на суму 9163 грн., за липень 2010 року на суму 34478 грн., за серпень 2010 року на суму 516622 грн., за жовтень 2010 року на суму 117281 грн., за листопад 2010 року на суму 414999 грн., за грудень 2010 року на суму 199222 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення рішення від № 0000222307/0/755 від 28 березня 2011 року, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 1319985 грн., в тому числі: за травень 2010 року на суму 28220 грн., за червень 2010 року на суму 9163 грн., за липень 2010 року на суму 34478 грн., за серпень 2010 року на суму 516622 грн., за жовтень 2010 року на суму 117281 грн., за листопад 2010 року на суму 414999 грн., за грудень 2010 року на суму 199222 грн.

До такого висновку в акті перевірки посадова особа податкового органу прийшла в звязку з тим, що були проведенні виїзні позапланові перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме:

- за травень 2010 року, акт від 06.08.2010 року за № 6918/23-4/21328928;

- за червень 2010 року, акт від 16.09.2010 року за № 8838/23-5/21328928;

- за липень 2010 року, акт від 28.09.2010 року за № 9269/23-7/21328928;

- за серпень 2010 року, акт від 16.02.2011 року за № 997/23-7/21328928;

- за жовтень 2010 року, акт від 13.01.2011 року за № 150/23-7/21328928;

- за листопад 2010 року, акт від 16.02.2011 року за № 997/23-7/21328928;

- за грудень 2010 року, акт від 18.03.2011 року за № 1836/23-7/21328928.

Встановлюючи, що позивач завищив бюджетне відшкодування у загальній сумі 1319985 грн., в тому числі: за травень 2010 року на суму 28220 грн., за червень 2010 року на суму 9163 грн., за липень 2010 року на суму 34478 грн., за серпень 2010 року на суму 516622 грн., за жовтень 2010 року на суму 117281 грн., за листопад 2010 року на суму 414999 грн., за грудень 2010 року на суму 199222 грн., посадова особа податкового органу посилається на обставини, встановлені попередніми перевірками, які зазначені вище, тобто що неможливо підтвердити заявлені суми бюджетного відшкодування у зазначені місяці, що повязано з відсутністю дослідження ланцюга постачання по основних постачальникам.

Із такими висновками податкового органу у акті перевірки від 28 березня 2010 року № 2090/23 7/21328928 суд не погоджується враховуючи наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Карат» та постачальниками вказаними у акті перевірки були укладені договори купівлі-продажу товарів, договори поставки, згідно яких продавці, постачальники зобовязувалися на умовах та в порядку визначених договорами продати, поставити і передати у власність покупцю відповідні товари.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, копіями договорів доданих до матеріалів справи.

Виконання вказаних договорів підтверджується копіями платіжних доручень про перерахування продавцям, постачальникам коштів за отримані товари, видаткових накладних, рахунків фактур, доданими до матеріалів справи помісячно.

На всі суми податку на додану вартість позивач отримав від продавців, постачальників належно оформлені податкові накладні, що представниками відповідачів не заперечується і підтверджується їх копіями доданими до матеріалів справи.

Як зазначено вище у мотивувальній частині рішення позивач заявив бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, з врахуванням у уточнюючого розрахунку від 20.12.2010 року, за серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року на загальну суму 1319985 грн.

Згідно підпунктів 1.5, 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» звітний (податковий період) період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету, а податковим зобовязанням є загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому періоді), що визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням певних обставин за цим же Законом.

Відповідно підпунктів 4.1.1, 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, та зобовязаний протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця подати податкову декларацію за базовий податковий (звітний) період, у разі якщо базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Згідно підпункту 7.7.4, пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Право на бюджетне відшкодування виникає у разі наявності різниці між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.1, пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Відповідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналізуючи дану норму Закону, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належно виконана податкова накладна. Маючи відємне значення суми за різницею між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду платник податку має право на бюджетне відшкодування суми податку, фактично сплаченій позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Також визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді є фактична оплата сум податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

За звітні періоди позивачем були подані податкові декларації по податку на додану вартість, згідно яких та розрахунків сум бюджетного відшкодування, сума що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку становить 1319985 грн.

Вказані декларації були подані відповідно до правил встановлених пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як встановлено із пояснень сторін, та матеріалів перевірки позивачем для проведення перевірки з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, надано відповідачу договори купівлі-продажу, постачання, належно заповнені податкові накладні, платіжні доручення, та документи бухгалтерського обліку. Копії вказаних документів додані до матеріалів справи.

Висновки актів перевірки, які ґрунтуються на висновках актів перевірок - за травень 2010 року, акт від 06.08.2010 року за № 6918/23-4/21328928, за червень 2010 року, акт від 16.09.2010 року за № 8838/23-5/21328928, за липень 2010 року, акт від 28.09.2010 року за № 9269/23-7/21328928, за серпень 2010 року, акт від 16.02.2011 року за № 997/23-7/21328928, за жовтень 2010 року, акт від 13.01.2011 року за № 150/23-7/21328928, за листопад 2010 року, акт від 16.02.2011 року за № 997/23-7/21328928, за грудень 2010 року, акт від 18.03.2011 року за № 1836/23-7/21328928, не відповідають встановленим обставинам, суд також не бере до уваги те, що контрагенти позивача не сплатили до бюджету свої податкові зобовязання по податку на додану вартість, так як бюджетне відшкодування не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни продавців та постачальників.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку на додану вартість до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Податковим органом не надано жодних доказів того, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000222307/0/755 від 28 березня 2011 року, щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1319985 грн., є таким, що суперечить законодавству, тому його необхідно визнати неправомірним та скасувати і стягнути із Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» 1319985 грн., відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000222307/0/755 від 28 березня 2011 року щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1319985 грн., (один мільйон триста дев'ятьнадцять тисяч дев'ятьсот вісімдесят п'ять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" м. Хмельницький суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1319985 грн., (один мільйон триста дев'ятьнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2011 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський