Постанова № 16520868, 29.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/6155/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача Коваленко А.І.,

представників відповідача Курдюмової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції про зобовязання винити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз», звернувся до суду з позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про зобовязання звільнити з податкової застави майно (активи), на яке поширюється право податкової застави та виключити відомості про зазначені обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначивши в їх обґрунтування, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.11 порушено провадження у справі про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, згідно з яким зупиняється виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів, а також припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобовязань. Враховуючи зазначене рішення суду відповідач мав вчинити дії щодо звільнення майна позивача з податкової застави, однак позивачу було відмовлено у здійсненні відповідних дій.

Відповідач, Південна МДПІ у м.Кривому Розі, в судовому засіданні зазначив про незгоду з позовними вимогами, яку мотивував тим, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства. Відповідне рішення суду відсутнє. Крім того Позивачем зазначено про ухвалення господарським судом Дніпропетровської області про припинення провадження у справі про банкрутство позивача (ухвала суду від 02.06.11).

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи з 26.01.95, має ідентифікаційний код 03341397, взятий на облік платника податків Південною МДПІ у м.Кривому Розі 06.04.95 за №4582.

Судом встановлено, що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про обтяження податковою заставою активів платника податків - позивача згідно з актом опису від 30.03.06 №5505/10/240 (дата реєстрації 12.04.06), актом опису від 10.05.07 №10033/10/204 (дата реєстрації 20.06.07), з актом опису від 10.02.09 №6 (дата реєстрації 18.02.09), актом опису від 12.11.07 №20 (дата реєстрації 09.04.09), актом опису від 12.11.07 (дата реєстрації №20), актом опису від 20.11.07 №22 ( дата реєстрації 22.11.07), актом опису від 21.11.07 №23 (дата реєстрації 22.11.07), актом опису від 16.07.09 №43 (дата реєстрації від 28.08.09), актом опису від 04.02.10 №6 (дата реєстрації від 18.02.10), актом опису від 28.10.10 №26 (дата реєстрації 12.11.10), актом опису від 28.10.10 №27 (дата реєстрації 12.11.10), актом опису від 30.11.10 №32 (дата реєстрації від 02.12.10), актом опису від 19.11.08 №3 (дата реєстрації 28.05.09).

Суд зазначає, що інститут податкової застави, на час її виникнення у позивача, був врегульований ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 № 2181-ІІІ, з 01.01.11 врегульований положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України), зокрема ст.ст.88-93. За змістом положень зазначених нормативно-правових актів податкова застава виникає у звязку із несплатою платником податку своєчасно сум грошових зобовязань, визначених ним у податковій декларації або контролюючим органом, та з метою захисту інтересів бюджетних споживачів шляхом передачі активів такого платника податків, що має податковий борг, у таку заставу. При цьому майно на яке поширюється податкова застава, оформлюється актом опису, здійсненого на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.

Факт наявності податкового боргу у позивача на дати виникнення податкових застав не оспорюється позивачем та підтверджується довідкою розрахунків з бюджетом, наданою відповідачем. Майно позивача, на яке поширюється право податкової застави, оформлено актами опису, судовим оглядом яких встановлено, що вони складені з формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби.

За правилами ст.93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави, зокрема, з дня прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства. Аналіз змісту ст.93 ПК України дозволяє суду дійти висновку, що до настання хоча б однієї з подій, передбачених п.93.1 ст.93 Кодексу, податкова застава на майно платника податків, щодо якого порушена справа про банкрутство, діє згідно з правилами зазначеної статті.

Судовим розглядом встановлена відсутність відповідного рішення суду, винесеного у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства, тобто рішення про звільнення майна позивача з податкової застави.

Покликання позивача, що наявність ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.11, якою введено в дію мораторій, є достатньою підставою для звільнення відповідачем з-під податкової застави майна позивача та її виключення з державних реєстрів застав рухомого майна, не приймається судом до уваги, оскільки є безпідставними.

Так, даючи визначення мораторію в ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», його зміст законодавець розкриває в ст. 12 цього Закону, відповідно до ч.4 якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з ч.1 ст.23 цього Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

Аналізуючи наведені положення закону, суд робить висновок, що зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобовязань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), як суть мораторію, стосується зупинення нарахування неустойки та інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів ).

Також суд відмічає, що відповідно до п.93.2 ст.93 ПК Кодексу, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з події, визначених підставами п.93.1 ст.93 Кодексу.

Оглянувши ухвалу від 14.01.11, на яку посилається, позивач, судом встановлена відсутність зазначення в ній про звільнення майна позивача з податкової застави, окреме відповідне рішення суду, як вже було зазначено вище, позивачем не надано, а судом самостійно на виконання вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Відповідно д ст.19 Конституції України органи державної влади, а отже і органи державної податкової служби, та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи наведені обставини справи, у відповідача були відсутні підстави, визначені законом, для звільнення майна позивача з-під податкової застави. З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність документу, що засвідчує закінчення будь-якої з події, наведеної у п.93.1 ст.93 ПК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зобовязання відповідача звільнити з податкової застави майно позивача та виключити відомості про зазначені обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Відтак адміністративний позовом Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» є таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції про зобовязання винити певні дії залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25.06.11

Суддя А.О. Коренев