ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
16.06.11 Справа № 5/58
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу ПАТ «ВТБ Банк»в особі відділення «Закарпатська регіональна дирекція»
на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 27.01.2011р. про визнання грошових вимог ТзОВ «Дніпропетровська будівельна компанія «Гарант»
у справі № 5/58
за заявою ТзОВ «Фудз Трейд», м.Рівне
до ЗАТ «Котнар», с.Мужієво
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від ПАТ «ВТБ Банк» –Антоненко Д.О.
від кредитора –Тарновецький Я.М.
від боржника –Ленько Л.Ю.
В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.01.2011р. у справі № 5/58 (суддя Йосипчук О.С.) про визнання банкрутом ЗАТ «Котнар», с.Мужієво Берегівського району Закарпатської області визнано ТзОВ «Дніпропетровська будівельна компанія «Гарант»кредитором боржника з вимогами в сумі 361 грн. судових витрат у першій черзі, 32353296,98 грн. у четвертій черзі та в сумі 25000,00 грн пені в шостій черзі.
Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник – ПАТ «ВТБ Банк»в особі відділення «Закарпатська регіональна дирекція»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу частково, посилаючись, зокрема, на те, що що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та суперечать вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки матеріалами справи підтверджується, що на день складання та видачі простих векселів ЗАТ «Котнар», якими ТзОВ «Дніпропетровська будівельна компанія «Гарант»обгрунтовує свої вимоги, на них був відсутній підпис головного бухгалтера підприємства, незважаючи на те, що така посада була передбачена штатним розписом боржника. Як зазначає скаржник, наявність підпису керівника та головного бухгалтера підприємства-векселедавця є обов»язковим реквізитом простого векселя згідно з вимогами ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі та абз.2 ч.3 ст.5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частково до задоволення з огляду на наступне.
В провадженні господарського суду Закарпатської області знаходиться справа № 5/58 про банкрутство ЗАТ «Котнар», с.Мужієво Берегівського району Закарпатської області.
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті «Голос України»№ 116 від 25.06.2010р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська будівельна компанія "Гарант", м. Дніпропетровськ подало заяву про визнання його конкурсним кредитором ЗАТ "Котнар", с. Мужієво Берегівського району з вимогами на суму 32 353 296, 98 грн.
Заявник мотивував свої вимоги тим, що він є держателем простих векселів, виданих боржником, на загальну суму 20 353 296, 98 грн., а саме:
1) простий вексель серія АА № 1907751, виданий боржником 02.11.2009р. номінальною вартістю 2 500 000 грн., зі строком платежу 02.11.2014р.;
2) простий вексель серія АА № 1907752, виданий боржником 02.11.2009р. номінальною вартістю 2 519 491, 36 грн., зі строком платежу 02.11.2014р.;
3) простий вексель серія АА № 0272954, виданий боржником 03.12.2009р. номінальною вартістю 11 823 082, 20 грн., зі строком платежу 02.11.2014р.;
4) простий вексель серія АА № 1907753, виданий боржником 02.11.2009р. номінальною вартістю 1 219 321, 90 грн., зі строком платежу 02.11.2014р.;
5) простий вексель серія АА № 1907754, виданий боржником 02.11.2009р. номінальною вартістю 1 551 374 грн., зі строком платежу 02.11.2014р.;
6) простий вексель серія АА № 1907755, виданий боржником 02.11.2009р. номінальною вартістю 740 027, 52 грн., зі строком платежу 02.11.2014р.;
Крім того, заявник зазначає, що у боржника існує заборгованість перед ним у розмірі 12000000 грн., яка виникла в результаті невиконання умов Договору купівлі-продажу цінних паперів № 408Б від 03.06.2010 року. На підтвердження своїх вимог позивач надав суду Акт прийому-передачі цінних паперів від 03.06.2010 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
В абз. 6 того ж Закону вказано, що кредитор - це особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, правові підстави вимог повинні бути чітко визначені у вищезазначеній заяві кредитора.
Колегія суддів зазначає, що в справі про банкрутство спір між сторонами не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредитора.
Тому розглядаючи вимоги конкурсних кредиторів в порядку, встановленому ст. ст. 14, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд перевіряє наявність саме тих правових підстав вимог кредитора, які були визначені ним у відповідній заяві.
У випадку встановлення господарським судом відсутності правових підстав вимоги, які були визначені кредитором у його заяві, у визнанні вимоги кредитора повинно бути відмовлено.
ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»у якості правових підстав своїх вимог до боржника в сумі 20 353 296, 98 грн. визначило наявність вексельних зобов'язань боржника на вказану суму і обґрунтовує їх вищезгаданими простими векселями і посиланням на норми вексельного законодавства.
Згідно з абз. 2 ч. З ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»вексель від імені юридичних осіб підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи). Підписи скріплюються печаткою.
Таким чином, складання та видача векселя завершуються скріпленням підписів осіб, що діють від імені векселедавця, печаткою підприємства.
На час видачі вказаних простих векселів штатним розписом ЗАТ «Котнар»була передбачена посада головного бухгалтера, що підтверджується матеріалами справи (копіями наказу № 2 від 02.10.1997 р. про прийняття на роботу на посаду головного бухгалтера Она Ванду Михайлівну і наказу № 13-к від 01.06.2010 р. про її звільнення з посади головного бухгалтера, копією наказу № 58а від 04.11.2009 р. про встановлення посадових окладів службовцям ЗАТ «Котнар», зокрема головному бухгалтеру, копіями документів фінансової звітності боржника за 2009 р., які підписані керівником і головним бухгалтером боржника Она В. М.).
Дана обставина також визнана боржником.
В судовому засіданні, яке відбулося 05.05.2011 р., представник ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»визнав, що на вказаних простих векселях боржника підпис головного бухгалтера Она В. М. було проставлено вже після подання ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»до господарського суду Закарпатської області заяви з вимогами до боржника вих. № 44 від 15.07.2010 р. (т. с. 4, а. с. 1).
Вказана заява згідно з вхідним штемпелем суду була подана 23.07.2010 р.
Дана обставина також підтверджується матеріалами справи.
До заяви ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»з вимогами до боржника вих. № 44 від 15.07.2010 р. додано належним чином засвідчені копії простих векселів, на які даний кредитор посилається в обґрунтування своїх вимог.
Із зазначених копій вбачається, що вони зроблені із повністю складених простих векселів, але підписи головного бухгалтера на них відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази можуть подаватися в належним чином засвідченій копії.
ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»не надало доказів того, що копії зазначених векселів були засвідчені неналежним чином.
Таким чином, вказані копії також підтверджують, що на час їх подання (23.07.2010 р.) на простих векселях ЗАТ «Котнар», держателем яких є ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант», були відсутні підписи головного бухгалтера ЗАТ «Котнар».
Відповідно, підписи головного бухгалтера були відсутні на них і на більш ранній час - на день їх складання та видачі.
З письмовими поясненнями ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»(а. с. 150 т. с. 5), які були подані до господарського суду Закарпатської області 27.01.2011 р., були надані до матеріалів справи оригінали вказаних векселів.
З них вбачається, що в січні 2011 р. підписи головного бухгалтера ЗАТ «Котнар»вже були присутні на простих векселях даного підприємства, держателем яких є ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант».
З врахуванням зазначених обставин, судом встановлено, що на день складання та видачі простих векселів ЗАТ «Котнар», якими ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»обґрунтовує свої вимоги, на них був відсутній підпис головного бухгалтера підприємства, незважаючи на те, що така посада була передбачена штатним розписом, і її обіймала Она В. М.
Наявність підпису керівника і головного бухгалтера юридичної особи -векселедавця є обов'язковим реквізитом простого векселя згідно з вимогами ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі та абз. 2 ч. З ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні».
Судова колегія зазначає, що такі реквізити повинні міститися в векселі на момент його видачі. Можливості їх внесення до векселю після його видачі законодавством не передбачено.
За відсутності зазначених реквізитів підпису юридичної особи останній теж слід вважати відсутнім, а сам вексель - таким, що виданий з дефектом форми і не має вексельної сили (ч. 1 ст. 76 Уніфікованого закону). Теж саме зазначено в абз. 5 п. 4 постанови Пленум Верховного Суду України від 08.06.2007, № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів».
В ч. 2 ст. 196 ЦК України закріплено, що документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.
В п. З постанови Пленум Верховного Суду України від 08.06.2007, № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів»вказано, що вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов'язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред'явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду справи було встановлено відсутність визначених заявником правових підстав для визнання його вимог в сумі 20 353 296,98 грн., а саме вексельних зобов'язань боржника перед заявником за простими векселями АА № 1907751 від 02.11.2009р., АА № 1907752 від 02.11.2009р., АА № 0272954 від 03.12.2009р., АА № 1907753 від 02.11.2009р., АА № 1907754 від 02.11.2009р., АА № 1907755 від 02.11.2009р.
Тому з врахуванням встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порядку розгляду вимог кредиторів у визнанні грошових вимог ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»за вказаними простими векселями слід відмовити.
Апелянт зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
З наданих ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»документів вбачається, що простий вексель АА № 0272954 від 03.12.2009 р. номінальною вартістю 11823082,20 грн. був виданий ЗАТ «Котнар»не за фактично поставлені товари, роботи, послуги, а на виконання зобов'язань за договором поруки № 04/11/2-09 від 04.11.2009 р. (т. с. 5, а. с. 199), в якому ЗАТ «Котнар»виступило лише поручителем і ніякого товару (робіт, послуг) не отримувало.
В ч. 2 ст. 68 Конституції України вказано, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»знало про відсутність законних підстав для видачі ЗАТ «Котнар»на його користь вказаного простого векселя, оскільки воно є особою, на користь якої безпосередньо було видано вказаний вексель.
В п. 15 постанови Пленум Верховного Суду України від 08.06.2007, № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів»зазначено, що якщо векселедержатель знав про відсутність законних підстав для видачі (передачі) векселя до або під час його придбання, вважається, що він діяв свідомо на шкоду боржникові. Зобов'язана за векселем особа звільняється від платежу, якщо доведе, що кредитор, який пред'явив вимоги, знав або повинен був знати в момент придбання векселя про недійсність чи відсутність зобов'язання, що було підставою для видачі (передачі) векселя.
Зазначені положення випливають із ст. 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, яка в силу приписів ст. 77 того ж Уніфікованого закону застосовується і до простих векселів.
Також апелянт зазначає, що 12.04.2010 р. між ТОВ «Спікер-Брок-Інвест»(Продавець) і ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»(Покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 133/6Б відповідно до якого Продавець передав у власність Покупця такі прості векселі: АА № 1907753, виданий боржником 02.11.2009р. номінальною вартістю 1219321,90 грн., зі строком платежу 02.11.2014р.; АА № 1907754, виданий боржником 02.11.2009р. номінальною вартістю 1551374,00 грн., зі строком платежу 02.11.2014р.; АА № 1907755, виданий боржником 02.11.2009р. номінальною вартістю 740027,52 грн., зі строком платежу 02.11.2014р.
Факт передачі вказаних простих векселів від Продавця до Покупця підтверджується актом приймання-передачі від 12.04.2010 р.
В ч. 5 ст. 197 ЦК України вказано, що права за ордерним цінним папером передаються шляхом вчинення на цьому папері передавального напису (індосаменту).
Згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. При цьому закреслені індосаменти вважаються ненаписаними. З огляду на викладене суди під час розгляду вимог осіб, у яких знаходиться вексель, мають перевіряти, чи є позивач останнім набувачем прав за векселем по безперервному ряду індосаментів. Ряд вексельних індосаментів має бути послідовним, тобто кожний попередній індосат є наступним індосантом (п. 7 постанови Пленум Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів»).
Прості векселі АА № 1907753 від 02.11.2009 р., АА № 1907754 від 02.11.2009 р., АА № 1907755 від 02.11.2009 р. були видані ЗАТ «Котнар»на користь ТОВ «Дніпропетровська компанія «Будпостач», яке вчинило на них по одному бланковому індосаменту.
На підставі таких індосаментів ці прості векселі могли бути передані ТОВ «Спікер-Брок-Інвест», від якого на підставі договору купівлі-продажу вони були отримані ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант».
Однак, жодних індосаментів про передачу прав за вказаними векселями від ТОВ «Спікер-Брок-Інвест»до ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»на них не було вчинено, внаслідок чого ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»не є їх законним держателем.
Акт приймання-передачі векселів від 12.04.2010 р. не може замінити собою індосамент, саме з моментом вчинення якого на простому векселі пов'язується перехід прав за векселем.
Оскільки ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»не є законним держателем простих векселів АА № 1907753 від 02.11.2009 р., АА № 1907754 від 02.11.2009 р., АА № 1907755 від 02.11.2009 р. на підставі безперервного ряду індосаментів, то йому не належить і право вимоги платежу за ними.
Доводи апелянта про те, що свідомі дії ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант» на шкоду боржнику при придбанні векселя (він був обізнаний про відсутність законних підстав для видачі простого векселя АА № 0272954 від 03.12.2009 р.) і відсутність у нього прав законного держателя щодо простих векселів АА № 1907753 від 02.11.2009 р., АА № 1907754 від 02.11.2009 р., АА № 1907755 від 02.11.2009 р. є підставою для відмови у визнання вимог даного заявника за відповідними векселями мали б рацію, якби вказані векселі мали вексельну силу.
Але у зв'язку з встановленням судом апеляційної інстанції дефекту їх форми і того, що вони не мають вексельної сили, вказані доводи апелянта не приймаються судом до уваги, оскільки вони ґрунтуються на нормах вексельного законодавства.
Оскільки, як вже зазначалося, в справі про банкрутство спір між сторонами не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредитора, на даній стадії провадження у справі про банкрутство доводи апелянта щодо порушення вимог законодавства при укладенні договору купівлі-продажу цінних паперів № 408Б від 03.06.2010 р., не можуть бути розглянуті господарським судом. Оцінка правомірності укладення вказаного договору і вирішення питання щодо визнання його недійсним за позовом апелянта може бути здійснена господарськими судами в окремому провадженні або на більш пізній стадій провадження у справі по банкрутство боржника.
Тому на даний час підстави для відмови у визнанні вимог заявника в сумі 12000000 грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів № 408Б від 03.06.2010 року відсутні.
Господарським судом Закарпатської області не наведено підстав для визнання ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»конкурсним кредитором ЗАТ «Котнар»в частині визнання вимог в сумі 25 000 грн. пені у шостій черзі.
Більш того, в заяві з вимогами до боржника ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»не вимагало визнати вимоги до боржника в сумі 25000,00 грн. пені.
Враховуючи зазначене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Закарпатської області від 27.01.2011 р., якою визнано ТОВ «Дніпровська будівельна компанія «Гарант»конкурсним кредитором ЗАТ «Котнар», підлягає скасуванню в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська будівельна компанія "Гарант" (49000, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 36297240) конкурсним кредитором закритого акціонерного товариства "Котнар", с. Мужієво Берегівського району з вимогами в сумі 20 353 296,98 грн. - у четвертій черзі та в сумі 25 000 грн. пені - у шостій черзі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101 - 102, п. 2 ст. 103, ч. 1 ст. 104 ГПК України, ст. 105, ч. 5 ст. 106 ГПК України, ст. ст. 1, 14, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»-
постановив:
Апеляційну скаргу ПАТ «ВТБ Банк»задовольнити частково.
Скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 27.01.2011 р. в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська будівельна компанія "Гарант" (49000, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 36297240) конкурсним кредитором закритого акціонерного товариства "Котнар", с. Мужієво Берегівського району з вимогами в сумі 20 353 296,98 грн. - у четвертій черзі та в сумі 25 000 грн. пені - у шостій черзі.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська будівельна компанія "Гарант" у визнанні вимог до закритого акціонерного товариства "Котнар", с. Мужієво Берегівського району в частині визнання вимог в сумі 20 353 296,98 грн. - у четвертій черзі та в сумі 25 000 грн. пені - у шостій черзі.
В іншій частині ухвалу господарського суду Закарпатської області від 27.01.2011 р. про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська будівельна компанія "Гарант" конкурсним кредитором закритого акціонерного товариства "Котнар" залишити без змін.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.
Судове рішення № 16519394, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 16.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5/58. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: