Рішення № 16519360, 20.06.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2011 р. Справа № 7/5027/444/2011. За позовом Прокурора Першотравневого району міста Чернівці в інтересах держави в особі відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області

до відповідача Комунального підприємства “Чернівціводоканал”

про стягнення заборгованості за надані послуги охорони 230653,88 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання А.В. Кошман

Представники:

від позивача ОСОБА_1. представник (довіреність від 10.02.2011 року)

від відповідача ОСОБА_2. представник (довіреність № 206/17 від 12.05.11р.), ОСОБА_3. представник (довіреність № 400/17 від 17.06.2011 р.)

в засіданні приймав участь прокурор Козлова Ю. Г.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Першотравневого району міста Чернівці в інтересах держави в особі відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області звернувся з позовом до комунального підприємства “Чернівціводоканал” про стягнення заборгованості за надані послуги охорони у сумі 230653,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що згідно укладених між сторонами договорів № 326 та № 545 від 02 січня 2002 року позивач здійснював послуги з проведення заходів по охороні приміщення відповідача згідно дислокації, а останній зобовязувався здійснювати оплату послуг за фізичну охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони не пізніше 15-го числа поточного місяця. Далі прокурор зазначає, що відповідач умови договору належним чином не виконував та оплату за надані послуги в повній мірі не проводив, в результаті чого станом на 01 березня 2011 року у останнього існує заборгованість у сумі 220311,06 грн., а також нарахована пеня у сумі 10342,82 грн., які прокурор просить стягнути на користь позивача.

16 травня 2011 року відповідач звернувся до суду з відзивом на позов, в якому зазначив, що не визнає позов та просить відмовити у задоволенні позову.

30 травня 2011 року відповідач надав до суду уточнення до відзиву, в якому зазначив, що прокурором Першотравневого району міста Чернівці в інтересах держави в особі відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області вже подавався позов до комунального підприємства “Чернівціводоканал” про стягнення заборгованості за надані послуги охорони по договорам № 326 та № 545 за період з листопада 2009 року по березень 2010 року на загальну суму - 256164,69 грн., який частково задоволений рішенням господарського суду Чернівецької області від 16 червня 2010 року по справі № 8/9 на суму 62164,69 грн., а тому, просив суд зобовязати позивача уточнити період, за який стягується заборгованість та суму позову за уточнений період.

Також, 20 червня 2011 року відповідач звернувся до суду з уточненнями до відзиву на позов, в якому зазначив, що частково оплатив заборгованість за надані послуги охорони у сумі 145000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1903 від 03 березня 2011 року, № 2101 від 31 березня 2011 року, № 2142 від 04 квітня 2011 року, № 2274 від 26 квітня 2011 року, № 2369 від 06 травня 2011 року, № 2575 від 31 травня 2011 року, а тому, враховуючи суму здійснених оплат, розмір заборгованості за надані послуги охорони станом на 01 березня 2011 року складає 75311,07 грн. При цьому, враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства відповідач просив суд розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців.

20 червня 2011 року у судовому засіданні позивач звернувся до суду з письмовою заявою, в якій зазначив, що враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача, а також те, що від його діяльності залежить життєдіяльність міста, відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 10342,82 грн. Також, в означеній заяві, позивач зазначив, що не заперечує проти розстрочки виконання рішення в частині стягнення заборгованості в сумі 75311,07 грн. строком на 6 місяців.

Заява позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 10342,82 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає дану заяви.

Розглянувши подані прокурором та сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного:

02 січня 2002 року між відділом Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області та комунальним підприємством “Чернівціводоканал” укладено договори № 326 та № 545 про охорону силами підрозділів Державної служби охорони при МВС України, згідно яких відповідач передав, а позивач прийняв під охорону обєкт та/або його відокремлені приміщення (будівлі), перераховані у дислокації (додаток 1 до договору) і позначені у план-схемі (далі - дислокація) обєкта, що охороняється.

Згідно договорів № 326 та № 544 від 02 січня 2002 року (дислокація) обєкт розташований за адресою м. Чернівці, вул. Заставнянська, 122А (пост № 6) та село Шубранець, Заставнівського району (пост № 16).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з квітня 2010 року по березень 2011 року здійснював цивільну та міліцейську охорону переданих згідно дислокації обєктів відповідача, однак останній умови договорів № 326 та № 545 від 02 січня 2002 року належним чином не виконував та оплату за надані послуги належним чином не проводив, а тому в нього у вказаний період виникла заборгованість у сумі 104225,41 грн. за надані послуги цивільної охорони згідно договору № 326 від 02 січня 2002 року та заборгованість у сумі 116085,66 грн. за надані послуги міліцейської охорони згідно договору № 545 від 02 січня 2002 року, всього 220311,07 грн.

При цьому, як вбачається з наданих відповідачем додаткових доказів по справі, останній сплатив частину заборгованості за надані послуги охорони у сумі 80000,00 грн. до подання прокурором позову до суду, що підтверджується платіжними дорученнями № 1903 від 03 березня 2011 року, № 2101 від 31 березня 2011 року, № 2142 від 04 квітня 2011 року, № 2274 від 26 квітня 2011 року, а також сплатив частину суми заборгованості за надані послуги охорони у розмірі 65000,00 грн. після подання прокурором позову до суду, що підтверджується платіжними дорученнями № 2369 від 06 травня 2011 року та № 2575 від 31 травня 2011 року, а тому, заборгованість відповідача перед позивачем за період з квітня 2010 року по березень 2011 року за надані послуги цивільної та міліцейської охорони по договорам № 326 та № 545 від 02 січня 2002 року становить 75311,07 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно пункту II.2. договору № 326 від 02 січня 2002 року оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється щомісячно платіжними дорученнями замовника, що здаються в установу банку не пізніше 15 числа поточного (за який проводиться розрахунок) місяця.

Відповідно до пункту II.2. договору № 545 від 02 січня 2002 року оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється щомісячно платіжними дорученнями замовника, що здаються в установу банку не пізніше 15 числа поточного (за який проводиться розрахунок) місяця.

Таким чином, відповідач порушуючи умови договорів № 326 та № 545 від 02 січня 2002 року не сплачував в повному розмірі та належним чином у встановлені строки за надані послуги охорони відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони, а тому зобовязаний сплатити заборгованість за надані послуги охорони по договорам № 326 та № 545 від 02 січня 2002 року у сумі 75311,07 грн.

При цьому, враховуючи те, що відповідач сплатив частину суми заборгованості за надані послуги охорони по договорам № 326 та № 545 від 02 січня 2002 року у розмірі 80000,00 грн. до подання прокурором позову до суду, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за надані послуги охорони по договорам № 326 та № 545 від 02 січня 2002 року у розмірі 80000,00 грн. за безпідставністю.

Також, беручи до уваги те, що відповідач сплатив частину суми заборгованості за надані послуги охорони по договорам № 326 та № 545 від 02 січня 2002 року у розмірі 65000,00 грн. після подання прокурором позову до суду, суд дійшов висновку припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за надані послуги охорони по договорам № 326 та № 545 від 02 січня 2002 року у розмірі 65000,00 грн. в звязку з відсутністю предмету спору.

Одночасно, враховуючи те, що позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, суд дійшов висновку припинити провадження у справі в частині стягнення пені у розмірі 10342,82 грн.

Також, дослідивши обставини справи та врахувавши надані відповідачем письмові пояснення, суд дійшов висновку розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості за надані послуги охорони у сумі 75311,07 грн. строком на шість місяців зі сплатою щомісячно рівними частинами у сумі 12551,84 грн.

Судові витрати зі сплати державного мита покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог. Також, покласти на відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства “Чернівціводоканал” - м. Чернівці, вул. Комунальників, 5, код 03361780:

Шна користь відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - м. Чернівці, вул. Кармелюка, 9, р/р 26003340005760 в ЧФ ВАТ “Брокбізнесбанк”, МФО 356624, код 085970724122 заборгованість у сумі 75311,07 грн. розстрочивши виконання рішення суду строком на шість місяців зі сплатою щомісячно рівними частинами у сумі 12551,84 грн.

Шв доход Державного бюджету України 1403,11 грн. державного мита;

Шдо спеціального фонду Державного бюджету України 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за надані послуги охорони у розмірі 65000,00 грн. та в частині стягнення пені у розмірі 10342,82 грн.

4.Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за надані послуги охорони у розмірі 80000,00 грн.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20 червня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 23 червня 2011 року.

Суддя О.С. Тинок