Рішення № 16519313, 14.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р. Справа № 5023/2552/11

вх. № 2552/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. за довіреністю 1258 від 13.05.2011 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Стоміль Санок Україна", м. Рівне

до ТОВ фірма "Горизонт", с. Коммунар

про стягнення 17313,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Горизонт" (відповідач) про стягнення 17313,29 грн.

В обґрунтування позову позивач вказував, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 61009 від 22.06.2009 року відповідно до умов якого позивачем відповідачу було поставлено товар за який відповідач не розрахувався.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 14.06.2011 р. за вх. № Д 1140, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 14.06.2011 р. за вх. № 15021, надав специфікацію № 01 від 22.06.2009 р. до договору купівлі-продажу № 61009 від 22.06.2009 року, яка господарським судом залучається до матеріалів справи.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача вказував, що інших договорів, крім договору купівлі-продажу № 61009 від 22.06.2009 року, між сторонами не було укладено.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

22 червня 2009 року між сторонами було укладено Договір № 61009 (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що позивач зобов'язується постачати (передавати) товар у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах договору.

Відповідно до п.2.1.2. кожна партія товару визначається специфікацією, в якій зазначається: найменування товару, одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії.

Згідно п.5.2. договору товар вважається відвантаженим позивачем і прийнятим відповідачем по кількості вказаної в накладній.

Пунктом 6.3. договору було передбачено, що умовами розрахунку за поставлений товар є в тому числі повна або часткова попередня оплата, продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу, безготівкова та готівкова форми та інші умови, що не суперечать діючому законодавству. Умови розрахунку узгоджуються сторонами та відображаються у специфікації (п.6.4. договору).

22.06.2009 р. була складена специфікація № 01 на суму 17709,60 грн. з відстрочкою платежу товару на 21 календарний день.

Судом встановлено, що позивачем було виставлено відповідачу для сплати рахунок-фактура № СФ-001957 від 12.10.2009 р. та згідно видаткової накладної № РН-0001905 від 13.10.2009 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 15166,08 грн. Товар було отримано представником відповідача за довіреністю № Г-00000124 від 13.10.2009 р.

Враховуючи те, що позивач вказував про те, що між сторонами був укладений тільки даний договір, а в матеріалах справи відсутні докази зворотного господарський суд приходить до висновку, що позивачем було поставлено відповідачу товар за договором на загальну суму 15166,08 грн.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи доказів сплати відповідачем позивачу боргу у розмірі 15166,08 грн. за договором не міститься, а в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків складений між сторонами за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2010 р. за яким сальдо на користь позивача складає 15166,08 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, перевіривши нарахування позивачем 3% річних та інфляційних, господарський суд приходить до висновку , що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь суми боргу, інфляційних та 3% річних на загальну суму 17313,29 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 173,13 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Горизонт" (юридична адреса: 62490, Харківська область, Харківський район, село Комунар, п/в Безлюдівка, 1; фактична адреса: м. Харків, пров. Вірменський, 2; код ЄДРПОУ 25464203, р/р 26001115995600 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Харкова МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна" (юридична адреса: 33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 10; фактична адреса: 33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 75, офіс 38, код ЄДРПОУ 35953560, р/р 2600601211632 в РФ ЦФ ПАТ «КРЕДОБАНК» МФО 325365) 17313,29 грн., 173,13 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 17.06.2011 р.