Рішення № 16519300, 02.06.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2011 р.Справа № 6/31/5022-440/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" (вул. С. Будного, 3а, м. Тернопіль, 46000)

про стягнення 42341,50 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача: не з'явився

Суть справи:

Суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" про стягнення, з врахуванням зменшення позовних вимог, 42341,50 грн. боргу.

Судове засідання, призначене вперше на 21 квітня 2011 року, неодноразово відкладалось, востаннє на 02 червня 2011 року.

Представник відповідача, участь якого не визнавалась обовязковою, в судове засідання жодного разу не зявився, відзив на позов не представив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В засіданні представникам позивача розяснювались належні їм права та обовязки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне:

- за згодою сторін, по накладних (реєстр накладних наявний у матеріалах справи), суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 поставляла для ТОВ "Орвіс" хлібобулочні вироби.

Зауважень щодо недоліків по якості та кількості поставленого товару від покупця не надходило.

Термін проведення оплати за одержану продукцію, на час її відпуску визначений не був.

За результатами господарської співпраці сторони проводили звірку розрахунків. Згідно представленого оригінала акта звірки розрахунків, підписаного ТОВ "Орвіс" без будь-яких заперечень, заборгованість останнього станом на 28 лютого 2010 року становила 69270,82 грн.

У відповіді на претензію №114 від 29 жовтня 2010 року, боржник проти вимог постачальника товару не заперечив та запропонував свій графік погашення існуючої заборгованості.

02 листопада 2010 року на адресу боржника було направлено претензію повторно, згідно з якою підприємець ОСОБА_1 вимагала погашення заборгованості на протязі 30 днів.

Неналежне виконання відповідачем свого обовязку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, статтею 509 ЦК України визначено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч.1 ст. 692 ЦК України встановлюють, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання зобовязання не встановлений, боржник повинен виконати його в семи денний термін з дня предявлення про це вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження виконання зобовязання по оплаті вартості отриманої продукції, відповідачем не представлено а судом не здобуто.

За таких обставин, відповідно до приписів перелічених норм, а також ст.ст.11,14 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, позовні вимоги про стягнення 42341,50 грн. боргу підлягають задоволенню як обґрунтовані і не заперечені відповідачем.

Понесені позивачем судові витрати, згідно з ст.ст. 44,49 ГПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, пропорційно до суми заявлених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.1, 2, 4-3,12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" (вул. С. Будного, 3а, м.Тернопіль, код 31490840)

на користь Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) 42341,50 грн. боргу, 424,42 грн. сплаченого держмита, 191,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 06 червня 2011р., через місцевий господарський суд.

СуддяІ.П. Шумський