Рішення № 16519270, 20.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.11 Справа№ 5015/2234/11

За позовом: Приватного підприємства “Ойл-Сервіс», м.Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзахідавтоспецмаш”, м.Дубляни Жовківського району Львівської області

про стягнення 11523,76 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

при секретарі Стасів І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1.представник (довіреність №24/11 від 20.04.11р)

від відповідача: ОСОБА_2. представник (довіреність б/н від 26.01.2011 року.

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, представникам сторін судом роз»яснено. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть позову:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного підприємства «Ойл-Сервіс», м.Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахідавтоспецмаш», м.Дубляни Жовківського району Львівської області, про стягнення 11523,76 грн заборгованості, у тому числі: 4803 грн .основного боргу, 5278,83 грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних в сумі 1441,30 грн. та відшкодування судових витрат по справі : 115,25 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 21.04.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.05.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в даній ухвалі.

Позивач отримав ухвалу суд про порушення провадження у справі 30.04.2011 року, а відповідач 26.04.2011 року, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

11.05.2011 року за вхідним номером 10499/11 в канцелярії суду зареєстровано поданий представником відповідача відзив (без номера і без дати) на позов по справі №5015/2234/11, у якому повідомляє, що позовні вимоги не визнає повністю, виходячи із наступного :

-сума основного боргу в розмірі 4803,63 грн за поставлений товар позивачу оплачена, що підтверджується платіжним дорученням №1094 від 10.05.2011 року на суму 4303,63 грн та платіжним дорученням №1049 від 29.04.2011 року на суму 500,00 грн, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені мастильні матеріали згідно видаткових накладних перелічених в позовній заяві, відсутня;

- інфляційні втрати в розмірі 5278,83 грн та 3% річних в розмірі 1441,30 грн нараховані безпідставно виходячи з наступного :

:протягом 2009-2010 років між позивачем та відповідачем виникло майново -господарське зобов»язання передбачене ст.265 ГК України, а саме договір поставки. Відповідно до даного договору , позивач поставляв мастильні матеріали відповідачу, а відповідач в свою чергу зобов»язувався оплатити за поставлений товар. У видаткових накладних , на які посилається позивач у позовній заяві , не встановлювався строк оплати за поставлений товар, а інших правочинів сторони не укладали.

Відповідач стверджує, що оскільки не встановлено строк оплати за поставлений товар, позивач зобов»язаний був перед зверненям в суд звернутись до відповідача з вимогою про оплату за поставлений товар ( в порядку ч.2 ст.530 ЦК України). Проте, позивач до відповідача з такою вимогою не звертався, а тому жодних запізнень в оплаті за поставлений товар ( як про це стверджує у позовній заяві позивач) немає, право позивача не порушено, прострочки виконання грошового зобов»язання немає, а відтак у позивача відсутні правові підстави для нарахування відповідачу інфляційних втрат в розмірі 5278,83 грн. та трьох процентів річних в розмірі 1441,30 грн. Просить в позові відмовити повністю.

З підстав, наведених в ухвалі від 11.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 01.06.2011 року.

12.05.11 року за вхідним номером 10632/11 в канцелярії суду зареєстровано лист позивача від 12.05.2011 року, в додаток до якого подано до справи засвідчені копії видаткових накладних, довіреностей на отримання товару , податкових накладних, копій банківських виписок, а також підтвердження застосованих у розрахунку інфляційних втрат індексів інфляції (згідно переліку в листі у кількості 64 документи).

31.05.2011 року за вхідним номером 12337/11 ів.04.03.2009 року в канцелярії суд зареєстрований поданий представником позивача лист від 31.05.2011 р в додаток до якого до справи подано : Довідку Серія АЄ №464047, видану державним реєстратором , яка містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про ПП «Ойл-Сервіс»станом на 27.05.2011 року та Довідку Серія АЄ №464037, видану державним реєстратором , яка містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про ТзОВ «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш»» станом на 26.05.2011 року .

З підстав, наведених в ухвалі від 01.06.2011 року розгляд справи відкладався на 16.06.2011 року.

16.06.11 року за вхідним номером 13581/11 в канцелярії суду зареєстрований поданий представником позивача лист від 14.06.2011 року, в додаток до якого до справи подано дванадцять (12) рахунків-фактур ( документів, на які іде покликання у видаткових накладних).

16.06.2011 року за вхідним номером 13630/11 у канцелярії суду зареєстровано подане представником відповідача клопотання про долучення доказів до справи, в додаток до якого подано копію рахунку-фактури №ОС-863178 від 20.10.2009 р.

В судовому засіданні 16.06.2011 року суд оголошував перерву до 20.06.2011 р до 16 год.00 хв, про що до відома представників сторін було доведено в письмовій формі, під розписку.

17.06.2011 року за вхідним номером 13683/11 у канцелярії суду зареєстровано подане представником відповідача клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення, просить також надати копії рахунків-фактур та видаткових накладних, які долучені позивачем до матеріалів справи.

17.06.2011 року справа була надана представнику відповідача для ознайомлення із наявними в ній матеріалами та для виготовлення копій з документів, які відповідач вказав у клопотанні. Про те , що матеріали судової справи були надані представнику відповідача та що з ними останній ознайомився, підтверджено в письмовій формі представником відповідача на поданому ним клопотанні. Щодо спрямованої до суду вимоги про надання копій документів , то стаття 22 Господарського процесуального кодексу України встановлює право сторони знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги , знімати копії, а не обов»язок суду виготовити для сторони копії документів із матеріалів справи, з якими сторона знайомиться . Матеріали справи були надані представнику відповідача, процесуальні права сторони судом не порушені.

20.06.2011 року за вхідним номером 13722/11 в канцелярії зареєстровано подане представником позивача Уточнення позовних вимог від 17.06.2011 року.

У зв»язку із частковою оплатою заборгованості ТзОВ «Укрзахідавтоспецмаш»на користь ПП «Ойл-Сервіс»у розмірі 4803,63 грн позивач просить :

: припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 4803,63 грн, у зв»язку з відсутністю предмета спору;

: стягнути з ТзОВ «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш»»на користь ПП «Ойл-Сервіс»інфляційні нарахування у розмірі 5278,83 грн, 3% річних -1441,30 грн, витрати на держмито 115,25 грн, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В продовжене судове засідання 20.06.2011 року сторони явку повноважних представників забезпечили.

З підстав, наведених у позовній заяві представник позивача просить позовні вимоги , із врахуванням Уточнення позовних вимог від 17.06.2011 року, задоволити.

Представник відповідача, з підстав наведених у відзиві, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами , за Уточненням позовних вимог від 17.06.2011 року, що поступило від позивача.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши у відповідності до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Ойл-Сервіс»- повне найменування позивача у справі , статус - юридична особа, ідентифікаційний код 30539151, місцезнаходження за адресою : 79056, Львівська область, місто Львів, Личаківський район, вулиця Ковельська, будинок 108, квартира 1., що підтверджується станом на 27.05.2011 року Довідкою Серія АЄ №464047 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданою державним реєстратором .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш»- повне найменування відповідача у справі, статус - юридична особа, ідентифікаційний код 33169349, місцезнаходження за адресою : 80381, Львівська область, Жовківський район, місто Дубляни, вулиця Львівська, будинок 16, що підтверджується станом на 26.05.2011 року Довідкою Серія АЄ №464037 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданою державним реєстратором .

По видаткових накладних :

№ ОС-10162 від 15.10.2009 р на суму 552,18 грн;

№ОС-10183 від 19.10.2009 року на суму 1499,62 грн;

№ОС-10186 від 19.10.2009 р на суму 4936,39 грн;

№ОС-11026 від 03.11.2009 р на суму 3627,48 грн;

№ОС-11027 від 03.11.2009 р на суму 138,60 грн;

№ОС-11060 від 06.11.2009 р на суму 4732,01 грн;

№ОС-11061 від 06.11.2009 р на суму 5285,00 грн;

№ОС-11155 від 16.11.2009 р на суму 2261,27 грн;

№ОС-11212 від 23.11.2009 р на суму 11179,28 грн;

№ОС-11262 від 26.11.2009 р на суму 617,02 грн

№ОС-11291 від 30.11.2009 р на суму 1187,76 грн;

№ОС-12172 від 17.12.2009 р на суму 1033,92 грн,- загалом на суму 37050,53 грн, приватне підприємство «Ойл-Сервіс»( позивач) передав у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» ( відповідача) товар ( мастильні матеріали).

До моменту подання позовної заяви на розгляд до суду, відповідач здійснив оплату за отриманий товар ( мастильні матеріали) частково, як стверджує позивач, зі значним запізненням, в загальному - на суму 32246,90 грн.

Останню передачу товару відповідачу позивач здійснив 17.12.2009 року.

Позивач стверджує, що борг відповідача, враховуючи часткові оплати, становив у період:

-з 18.12.2009 р до 02.02.2010 р -11764,28 грн;

-з18.12.2009 р до 17.02.2010 р -11164,00 грн;

-з 18.12.2009 р до 25.03.2010 р -10664,04 грн;

-з18.12.2009 р до 26.03.2010 р -10164,04 грн;

-з 18.12.2009 р до 29.03.2010 р -9864,04 грн;

-з 18.12.2009 р до 08.04.2010 р -8864,04 грн;

-з18.12.2009 р до 20.04.2010 р -8364,04 грн;

-з18.12.2009 р до 08.06.2010 р -7864,04 грн;

- з 18.12.2009 р до 17.06.2010 р -7364,04 грн;

-з18.12.2009 р до 24.06.2010 р -6803,63 грн;

-з 18.12.2009 р до 13.07.2010 р -6303,63 грн;

-з 18.12.2009 р до 18.08.2010 р 5803,63 грн;

-з 18.12.2009 р до 01.02.2011 року -5303,63 грн;

-з 18.12.2009 р до 12.04.2011 р 4803,63 грн.

Саме суму основного боргу 4803,63 грн. у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача. Відповідач у відзиві, а його представник у судових засіданнях не заперечили того, що товар дійсно був переданий позивачем у власність відповідача по перелічених у позовній заяві видаткових накладних і на загальну суму 37050,53 грн, навпаки, підтвердив такий факт, не заперечив , що частково ( на суму 32246,90 грн) відповідач провів розрахунок з позивачем за отриманий по перелічених видаткових накладних товар до моменту звернення позивача з позовом до суду, не заперечив , що борг у вказаних позивачем періодах існував в зазначених у позовній заяві сумах.

Сума основного боргу (4803,63 грн) була погашена відповідачем після порушення провадження у даній справі, а саме : платіжним дорученням №1094 від 10.05.2011 року на суму 4303,63 грн та платіжним дорученням №1049 від 29.04.2011 року на суму 500,00 грн, що підтвердив відповідач у відзиві, та позивач у засіданнях та поданому Уточненні позовних вимог від 17.06.11 р.

За порушення грошового зобов»язання, відповідно до ст.625 ЦК України , позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 1441,30 грн за період з 18.12.2009 р до 12.04.2011 року . При цьому, позивач виходив із суми боргу , яка існувала у періодах, перелічених у позовній заяві після проведення відповідачем кожного перерахування коштів на рахунок позивача, враховуючи кількість днів протермінування , починаючи нарахування з 18.12.2009 р - після дня, коли по останній накладній товар був переданий і отриманий відповідачем ( накладна від 17.12.2009 р №ОС-12172). Окрім того, за той же період, що охоплений в розрахунку 3 % річних, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в загальній сумі 5278,83 грн, вимогу про задоволення якої підтримав і в Уточненні позовних вимог.

Відповідач зауважень щодо формул , за якими проведено розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, щодо застосованих у цих розрахунках даних, щодо періодів охоплених нарахуванням, не висловив.

Не погоджується із заявленими вимогами про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань лише з тих мотивів, що : між сторонами мало місце майново-господарське зобов»язання передбачене ст.265 ГК України, а саме договір поставки і інших правочинів сторони не укладали ; у видаткових накладних, на які посилається позивач у позовній заяві , не встановлювався строк оплати за поставлений товар; позивач не звертався до відповідача з вимогою про оплату в порядку ч.2 ст.530 ЦК України, а відтак жодних запізнень в оплаті за поставлений товар немає, у зв»язку з цим вважає, що право позивача не порушено і відповідно до цього стягнення боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних є неправомірним, оскільки таке нарахування повинно б було здійснюватись з моменту строку встановленого у вимозі, а якщо такий строк не встановлений ,- після закінчення семиденного строку, визначеного відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, однак аж ніяк не з моменту поставки товару і не з 18.12.2009 року, - дати з якої позивач провів нарахування інфляційних та 3% річних.

Позивач, його представник в засіданні , заперечує доводи представника відповідача, вважає що між сторонами спору укладено у відповідності до ч.1 ст.181 ГК України ряд договорів купівлі-продажу, відповідно до яких позивач продав , а відповідач купив певний товар на погоджених сторонами умовах. Вищезазначені договори оформлені видатковими накладними, які одночасно підтверджують і факт передачі товару відповідачу, а відтак підпис представника відповідача на певній видатковій накладній одночасно свідчить і про отримання ним товару на погоджених сторонами умовах. У відповідності до ст.627 ЦК України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідач вправі був відмовитись від підписання даних накладних, та відповідно від прийняття товарів по них, що останнім не зроблено. Вважає, що сторони дійшли згоди про попередню оплату товару. Однак, в порушення таких строків відповідач проводив розрахунок за отриманий товар зі значним запізненням.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши представників сторін , суд прийшов до висновку, що Уточнені 17.06.2011 року позовні вимоги підлягають до задоволення.

При цьому суд виходив із наступного.

У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов”язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання , які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст.181 ГК України встановлено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, зокрема, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З 15.10.2009 р по 17.12.2009 року Приватне підприємство «Ойл-Сервіс» ( позивач у справі) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю “ Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш»( відповідач у справі ) прийняв від позивача на умовах оплати товар, відповідно до зазначених у позовній заяві та вище в рішенні ,видаткових накладних .

Позивач зобов”язання виконав на загальну суму 37050,53 гривень, що підтверджується зазначеними вище ( наявними у справі) видатковими накладними, довіреностями відповідача, виданими його уповноваженим особам на отримання товару, які підписані керівником та головним бухгалтером відповідача , особою уповноваженою отримати товар, та скріплені печатками відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, товар відповідач прийняв, претензій не пред”являв, однак оплату за отриманий товар провів частково, що підтверджується копіями виписок банку, та із значним запізненням . Розрахунок до моменту подання позову до суду проведено на суму 32246,90 грн.

Зазначені факти поставки товару та його часткової оплати підтверджуються, зокрема, й відповідачем у відзиві, його представником в судових засіданнях.

Повністю за товар, отриманий по видаткових накладних, відповідач розрахувався в ході розгляду даної справи.

З вищенаведеного та матеріалів справи вбачається, що факти видачі довіреностей відповідачем, прийняття товару, підписання накладних уповноваженою особою відповідача, оплати поставленого товару на користь позивача свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у період з 15.10.2009 р по 17.12.2009 р склалися договірні, господарсько-правові відносини, згідно з якими позивач продав товар, а відповідач прийняв товар та зобов”язався його оплатити. Сторонами було досягнуто згоди щодо найменування , асортименту, кількості, вартості товару та строку його оплати, про що свідчать накладні, підписані позивачем та уповноваженими представниками відповідача, які отримували товар за довіреностями, скріпленими печаткою відповідача .Товар передано уповноваженій особі відповідача на підставі довіреностей, підписаних керівником та головним бухгалтером відповідача та скріплених печаткою відповідача. Товар прийнятий відповідачем без застережень та зауважень.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вищезазначені дії свідчать про виникнення між сторонами спору правовідносин щодо купівлі-продажу товару і такими діями відповідач прийняв на себе зобов”язання оплатити придбаний товар на умовах передоплати.

Стосовно досягнутої сторонами згоди щодо оплати отриманого товару на умовах передоплати свідчать рахунки-фактури, вказані у видаткових накладних по яких товар отримано відповідачем і в яких (рахунках-фактурах) умовою продажу зазначено попередню оплату товару. Доказів наявності у рахунках-фактурах інших відомостей про умови оплати суду, зокрема відповідачем, не надано. Більше того, сам відповідач подав до справи копію рахунку-фактури №ОС-863178 від 30 жовтня 2009 року на оплату товару вартістю 5285,00 грн ( такий рахунок-фактура поданий і позивачем) , у якому умовою продажу вказано «попередня оплата».

Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України ( ст.193 ГК України) зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд зазначає, що незважаючи на неотримання попередньої оплати за товар, позивач на свій розсуд не користувався правом зупинити виконання свого обов»язку з передачі товару або відмовитись від його виконання , згідно ч.3 ст.538 ЦК України.

Згідно з ч.4 ст.538 ЦК України , якщо зустрічне виконання обов»язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов»язку, друга сторона повинна виконати свій обов»язок.

Положення зазначеної статті дають право позивачу нараховувати та вимагати стягнення з відповідача річних та інфляційних на підставі ст.625 ЦК України з моменту здійснення поставки, оскільки у всіх видаткових накладних , підписаних відповідачем в момент отримання товару, зазначено рахунки-фактури, в яких вказана умова, як попередня оплата, яка відповідачем порушувалась.

Порушенням зобов”язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 2 цієї статті не встановлюють обов”язкової форми вимоги кредитора про виконання зобов”язання; останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, рахунку-фактури так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, тощо. Тому, виходячи з принципу диспозитивності у господарському праві та процесі ( диспозитивність це можливість суб”єктів самостійно впорядковувати (регулювати) свої відносини, діяти на власний розсуд), суд дійшов висновку, що рахунки-фактури, які виписані позивачем до отримання товару і які отримані відповідачем, що він засвідчив підписанням видаткових накладних і отриманням товару на умовах, що погоджені сторонами у видаткових накладних, слід вважати вимогами виконання зобов”язання по оплаті отриманого товару.

Як вбачається, позивач не нараховує інфляційні і 3 % річних з моменту отримання відповідачем товару по видаткових накладних, а з 18.12.2009 року, після дати отримання товару по останній накладній ( накладна №ОС-12171 від 17.12.2009 р).

Відповідно до ст.1 ГПК України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас за змістом зазначеної статті порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. В результаті розгляду справи, на підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що таке порушення існувало на момент подання до господарського суду позовної заяви від 20.04.2011 року.

Оскільки суму основного боргу 4803,63 грн. відповідач погасив перед позивачем після порушення провадження, а відтак відсутній предмет спору, то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Уточнені позовні вимоги від 17.06.2011 року підлягають до задоволення.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст.1, 2, 32,33,34,36, 43,49,75, п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК, ст.ст.82,84,85,116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги від 17.06.2011 року задоволити повністю.

2. Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 4803,63 грн, у зв»язку із відсутністю предмета спору.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш»(ідентифікаційний код 33169349, місцезнаходження за даними ЄДР : 80381, Львівська область, Жовківський район, місто Дубляни, вулиця Львівська, будинок 16) на користь Приватного підприємства «Ойл-Сервіс» (ідентифікаційний код 30539151, місцезнаходження за даними ЄДР : 79056, Львівська область, місто Львів, Личаківський район, вулиця Ковельська, будинок 108, квартира 1) 5278,83 грн інфляційних нарахувань, 3 % річних в розмірі 1441,30 грн, 115,25 грн. держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 20.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення складено 25.06.2011 р.

Суддя