Рішення № 16519253, 25.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.11 Справа№ 5015/1808/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства “Еталон-Трейд”, м.Червоноград Львівської області.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Інвест-1”, м.Львів.

Про стягнення 10200,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (довіреність №2/03 від 22.03.2011р.).

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством “Еталон-Трейд”, м.Червоноград Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Інвест-1”, м.Львів про стягнення 10200,00грн. з яких 8000,00 грн. основний борг та 2 200,00 грн. юридичні послуги.

Ухвалою суду від 04.04.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.05.2011р. Ухвалою суду від 11.05.2011р. розгляд справи відкладено на 25.05.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 25.05.2011р. на виконання вимог ухвали суду від 11.05.2011р. надав квитанцію про відправку відповідачу позовної заяви з додатками на адресу: 79017, м.Львів, вул. Тарнавського, 92/5, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, вимоги ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив.

Станом на 25.05.2011р. від відповідача докази витребувані ухвалами суду, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи через канцелярію господарського суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

Між Приватним підприємством “Еталон-Трейд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Проект Інвест-1” укладено усний договір на поставку щебеню, відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю “Проект Інвест-1” було виставлено Приватному підприємству “Еталон-Трейд” рахунок-фактуру № 3/08 від 11.08.2010р. на суму 54167,76 грн.

Позивач провів авансовий платіж на суму 8 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22 від 13.08.2010р. на суму 8000,00 грн., проте відповідач товару (щебінь) не поставив.

У зв»язку з невиконанням відповідачем зобов»язання щодо поставки щебеню, 06.01.2011р. Приватне підприємство “Еталон-Трейд” звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Інвест-1” з претензією №1 від 05.01.2011р. про повернення коштів в сумі 8000,00 грн., проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем становить 8000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути 2200,00 грн. витрат на юридичні послуги.

Відтак, загальна сума заборгованості, за розрахунками позивача, становить 10200,00 грн., з яких 8000,00 грн. основний борг, 2200,00 грн. витрати на юридичні послуги

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинено усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно п.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Факт сплати позивачем відповідачу коштів в сумі 8000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №22 від 13.08.2010р. з призначенням платежу: оплата за щебінь згідно рахунку № 3/08 від 11.08.2010р.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надсилав відповідачу претензію №1 від 05.01.2011р. з вимогою повернути сплачені кошти, претензія була отримана відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 79018 0731744 2 від 06.01.2011р. вручено 11.01.2011р. та залишена без відповіді та задоволення.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, вимога позивача про повернення коштів в сумі 8000,00 грн. за непоставлений щебінь є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи 22.03.2011р. між ПП «Еталон-Трейд»в особі директора Будза Віталія Омеляновича (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір №1/03 про надання юридичних послуг.

Згідно п.1.1. договору замовник доручає, а виконавець зобовязується надати ПП «Еталон-Трейд», юридичні послуги, а саме: підготувати позовні матеріали та представляти інтереси замовника у господарському суді Львівської області та органах державної виконавчої служби, повязані з господарським спором щодо стягнення дебіторської заборгованості з ТзОВ «Проект Інвест-1»(відповідач).

Відповідно до п.3.1. за підготовку позовних матеріалів та представництво у господарському суді Львівської області замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 3000,00 грн. Ця виплата здійснюється замовником протягом 5 днів з моменту підписання даного договору.

В підтвердження сплати за надані юридичні послуги згідно договору №1/03 від 22.03.2011р. представник позивача надав платіжне доручення № 1100 від 25.03.2011р. (копія в матеріалах справи).

Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Оскільки ПП «Еталон-Трейд»в особі директора Будза Віталія Омеляновича уклало договір про надання юридичних послуг № 1/03 від 22.03.2011р. з фізичною особою-підприємцем, а не з адвокатським обєднанням чи адвокатом, тому витрати на надання юридичних послуг не можуть вважатись судовими витратами.

Враховуючи те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є адвокатом та не входить до складу адвокатського обєднання, суд дійшов висновку безпідставності стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надані юридичні послуги в сумі 2200,00 грн.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 205, 206, 509, 525, 526, 530, 612 ЦК України, ст.ст.174, 181,193, 525 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Проект Інвест-1” (79017, м.Львів, вул.Тарнавського, буд.92/5, кв.1; п/р 26003001822101 в АТ „Астра Банк”; МФО 38054; код ЄДРПОУ 34559632) на користь Приватного підприємства “Еталон-Трейд” (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Шептицького, буд.6; п/р 26001053819372 ЗГРУ „ПриватБанк”; МФО 325321; ЄДРПОУ 22392779) 8000,00 грн. основного боргу, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення витрат на оплату юридичних послуг в сумі 2200,00 грн. відмовити.

4. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя