Рішення № 16518952, 23.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.11 Справа № 17/71/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький метизний завод», м. Донецьк

до Державного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 68 691 грн. 96 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № б/н від 06.06.2011;

від відповідача: ОСОБА_2. довіреність № 01/4-10-925 від від 30.12.2010

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 68691,96 грн., за договором №18/01-625 від 02.02.2010.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що за договором на поставку обладнання № 18/01-652 від 02.02.2011 відповідачем було отримано кабельну продукцію на суму 68691,96 грн., однак розрахунки за вказаним договором не проводились.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький метизний завод»(позивач у справі), як Постачальником, та Державним підприємством «Первомайськвугілля»(відповідач у справі), як Покупцем, було укладено договір №18/01-625 від 02.02.2010 (далі Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, Постачальник зобовязується поставити у власність Покупцю ГШО та матеріали, асортимент, кількість та ціна яких вказані у Специфікаціях, що є невідємною частиною Договору, а Покупець зобовязується прийняти цю продукцію та оплатити її на умовах Договору.

В Специфікації № 1 до Договору вказано загальну вартість поставленої продукції на суму 68691,96 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, розрахунки за Договором здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 30-ти календарних днів з моменту отримання продукції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору він поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 68691,96 грн. Однак, в порушення умов договору поставлена продукція оплачена не була. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 68691,96 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 68691,96 грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною № РН-0000002 (а.с.44).

Відповідачем оплати здійснено не було.

Таким чином, факт наявності боргу у сумі 68691,96 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

З огляду на викладене, вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача, тому позов слід задовольнити повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ, Луганської області, вул. Куйбишева, буд. 18-а, ідентифікаційний код 32320594 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький метизний завод», м. Донецьк, вул. Лермонтова, буд. 3-в, ідентифікаційний код 36694801 боргу у сумі 68691,96 грн., державне мито в сумі 686,91 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 29.06.2011.

Суддя О.С. Фонова