Рішення № 16518891, 10.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2011 р. Справа № 24/033-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації та Новосілківської сільської ради

до Дочірнього підприємства Механізації, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Держкомзему у Вишгородському районі

про розірвання договору оренди земельної ділянки

за участю представників:

прокуратури:ОСОБА_1. посвідчення № 118 від 01.07.2008р.;

позивача 1:ОСОБА_2. дов. № 7-20/194 від 19.01.2011р.;

позивача 2:не зявився;

третьої особи:не зявився;

відповідача:не зявився;

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації та Новосілківської сільської ради (далі Позивач) до Дочірнього підприємства Механізації (далі Відповідач) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Держкомзему у Вишгородському районі (далі третя особа) про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо сплати орендних платежів.

Присутній в судовому засіданні прокурор та представник позивача 1 повністю підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник позивача 2 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 12.05.2011р. та від 26.05.2011р. в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

25 травня 2011 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на адресу суду надіслала лист № 1487, в якому просить розглядати справу без його участі та проти позовних вимог не заперечував.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 12.05.2011р. та від 26.05.2011р. в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ № 02-5/289 від 18.09.1997р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Позивачем 1 було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 26.05.2011р. місцезнаходження відповідача: вул. Оранжерейна, буд. 3, м. Київ, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.06.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

10 грудня 2001 року між Новосілківською сільською радою (орендодавець позивач 2) та Дочірнім підприємством Механізації ВАТ “АК Київреконструкція” (орендар відповідач) був укладений договір на право тимчасового користування землею (далі договір), який зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 10.12.2001р. за № 8.

Пунктом 1.1 договору встановлено, Новосілківська сільська рада на підставі рішення виконкому від 21.06.2001 року № 32 надає, а Дочірнє підприємство Механізації приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,6760 гектарів, згідно з планом землекористування, що додається.

Відповідно до п. 1.2 договору передбачено, що земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування строком на 25 років під існуючу базу відпочинку.

Згідно п. 2.1 договору встановлено, що плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді земельного податку.

Підпунктом б). пункту 3.2 договору передбачено права і обовязки землекористувача, а саме: землекористувач зобовязаний, використовувати землю за цільовим призначенням, додержуватись правил добросусідства; своєчасно вносити земельний податок.

У звязку із систематичним невиконанням відповідачем своїх договірних зобовязань щодо сплати орендних платежів, прокурор звернувся до господарського суду та просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки та припинити право користування відповідачем земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст.1 Закону України „ Про оренду землі” вiд 06.10.1998 р. № 161-XIV, оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 зазначеного закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 зазначеного закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються до правовідносин що діяли до 01.01.2001 року відповідно доЗакону України «Про плату за землю», а з 01.01.2001 відповідно до Податкового кодексу). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про оренду землі”, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого надавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Отже, основною метою договору оренди земельної ділянки є своєчасна сплата орендної плати у встановленому порядку.

Як вбачається із листа № 1368/9/15-375/489 від 27.04.2011 року Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, відповідач є платником податків за неосновним місцем обліку, по окремому виду платежу (земельний податок), до 2010 року подані податкові розрахунки по земельному податку, за 2010 рік в порушення ст. 14 Закону України “Про плату за землю” № 2535-XII від 03.07.1992р. та за 2011 рік в порушення пункту 286.2 статті 286 розділу XIII Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року податкові декларації з плати за землю не подані та станом на 27.04.2011 року заборгованість по земельному податку відповідача становить 4 892,55 грн.

Відповідно до ст. 32 Закону України „Про оренду землі”, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 34 Закону України „Про оренду землі” у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про оренду землі” спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а.) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б.) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в.) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г.) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ.) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д.) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е.) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є.) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання договору на право тимчасового користування землею та припинення права користування земельною ділянкою відповідача є обґрунтованими, правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Оскільки спір виник в наслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір на право тимчасового користування землею, що був укладений 10.12.2001р. між Новосілківською міською радою Вишгородського району Київської області та Дочірнім підприємством Механізація (м. Київ, Шевченківський район, вул. Оранжерейна, буд. 3, код ЄДРПОУ 24572215), який зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 10.12.2001р. за № 8.

3. Припинити право користування Дочірнього підприємства Механізація (м. Київ, Шевченківський район, вул. Оранжерейна, буд. 3, код ЄДРПОУ 24572215) земельною ділянкою площею 0,6760 гектарів, яка розміщена на території: Київської області, Вишгородського району, Новосілківської сільської ради.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства Механізація (м. Київ, Шевченківський район, вул. Оранжерейна, буд. 3, код ЄДРПОУ 24572215) в доход Державного бюджету України 170 (сто сімдесят) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Лутак Т.В.

Дата підписання рішення 15.06.2011р.