Рішення № 16518879, 17.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2011 р. Справа № 17/063-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Літинський мясокомбінат”

до Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державного казначейства України у Київській області

про стягнення 425160,25грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1. (дов. № 13 від 13.05.2011р.);

від відповідача не зявилися;

від третьої особи не зявилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Літинський мясокомбінат” (далі позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг” (далі відповідач) про стягнення 425160,25грн. заборгованості, з яких: 411670,98грн. боргу за поставлений на підставі накладних № 001785 від 02.02.2011р., № 001825 від 04.02.2011р., № 001134 від 07.02.2011р., № 0000003048 від 10.02.2011р., № 001820 від 13.02.2011р. згідно договору поставки № 34 від 01.02.2011р. товар, 6817,95грн. пені, 5351,72грн. інфляційних втрат та 1319,60грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 34 від 01.02.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2011р. порушено провадження у справі № 17/063-11, розгляд справи призначено на 17.06.2011р., залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Київській області.

В судовому засіданні 17.06.2011р. від представника позивача надійшов уточнений розрахунок сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 42), який прийнято судом.

У судовому засіданні 17.06.2011р. представник позивача повністю підтримав позов.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 17.06.2011р. не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Латинський мясокомбінат” (Постачальник) та Державним підприємством Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг” (Покупець) було укладено договір поставки № 34, згідно якого постачальник зобовязався на умовах і протягом терміну дії договору поставляти партіями товар, а покупець прийняти і своєчасно оплатити товар на умовах договору.

Кількість товару визначається за узгодженням сторін та прийнятим до виконання письмовим або усним замовленням покупця та зазначається в накладних, товарно-транспортних накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін, які є невідємною частиною договору. Договір укладено сторонами з метою проведення багаторазових операцій поставки товару. Кінцева сума договору становить загальну вартість окремих операцій поставки товару, що були проведені сторонами в рамках договору (п.п. 1.2., 1.3., 1.4. договору).

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.4., 2.4., 2.5., 2.6., 2.7., 2.8., 2.10. договору ціни на товар визначаються постачальником в гривнях в накладних, які є невідємною частиною договору. Підпис покупця або його уповноваженого представника в накладних свідчить про погодження сторонами ціни та вартості поставленого товару. Постачання товару за договором здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів „Інкотермс 2000”, які застосовуються з урахуванням особливостей, повязаних з внутрішньодержавним характером договору, а також тих особливостей, які витікають з умов договору. Оплата товару здійснюється покупцем в розмірі, вказаному в накладній. Приймання товару по кількості і якості здійснюється сторонами на складі, згідно умов постачання, відповідно до чинного законодавства і умов договору. Приймання партії товару по кількості і якості проводиться матеріально відповідальним представником покупця за дорученням на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою згідно вимогам чинного законодавства України: по кількості згідно накладній; за якістю по супровідних документах, що засвідчують якість товару, що поставляється. Постачальник може здійснювати відпуск товару без довіреності, в цьому випадку покупець зобовязується до моменту першої поставки надати постачальнику письмову інформацію про перелік осіб, уповноважених приймати товар, зразок їх підписів та зразки печатки/штампу, якими зазначені матеріально-відповідальні особи завіряють свій підпис на документах (товарно-транспортних накладних) про одержання товару. У випадку зміни/доповнення наданої інформації покупець зобовязаний повідомити про це постачальника до наступної поставки в порядку та з додержанням форми, передбаченій у даному підпункті. У разі ненадання покупцем довіреності або невиконання дій, передбачених в п.п. 2.6., 2.7. договору, вважається, що особа, яка підписала накладні, товарно-транспортні накладні, є належним чином уповноваженим представником покупця і її підпис на товарно-транспортних накладних підтверджує виникнення для покупця всіх обовязків, передбачених договором. Право власності на поставлену партію товару і ризик загибелі і/або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з моменту передачі-приймання партії товару, в пункті постачання і завіряється підписанням сторонами видаткової накладної. Дата отримання партії товару покупцем указується в накладній.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. договору покупець здійснює передплату за поставлений товар у розмірі 100 % за 3 дні до фактичної дати поставки товару. Розрахунки за товар між покупцем і постачальником здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Датою отримання товару вважати дати, виписки відповідної накладної, товарно-транспортної накладної. Сторони щомісячно проводять звірку взаємних розрахунків шляхом складання 2-х стороннього акту. Покупець протягом 3 днів з моменту отримання акту зобовязаний надати постачальнику підписаний акт та прийняти всі міри для погашення заборгованості, якщо така є. При наявності за покупцем дебіторської заборгованості незалежно від підстав її виникнення, кошти, які надходять від покупця зараховуються в першу чергу в рахунок погашення боргу і пені. При цьому призначення платежу, вказане в дорученні чи квитанції до уваги не береться. Розрахунки за товар проводяться в національній валюті України.

Пунктом 8.1. договору сторін погоджено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011р., а у фінансовому відношенні до моменту проведення остаточних розрахунків.

На виконання п. 1.1. договору поставки № 34 від 01.02.2011р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 411670,98грн., а саме: згідно накладних № 001785 від 02.02.2011р. на суму 20564,11грн., № 001825 від 04.02.2011р. на суму 141232,40грн., № 001134 від 07.02.2011р. на суму 119624,81грн., № 0000003048 від 10.02.2011р. на суму 118123,60грн., № 001820 від 13.02.2011р. на суму 12126,06грн. (а.с. 13-17), що підтверджується підписами представника відповідача на вищезазначених накладних.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Відповідач свій обовязок, передбачений договором поставки № 34 від 01.02.2011р., з оплати отриманого згідно договору товару, не виконав, заборгованість перед позивачем не погасив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 411670,98грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Укрсоцбанк” № 101.7-15/67-3485 від 16.06.2011р. (а.с. 36) та довідкою ТОВ „Літинський мясокомбінат” № 157 від 16.06.2011р. (а.с. 39), підписаною першим заступником директора та головним бухгалтером товариства, а також скріпленою печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю „Літинський мясокомбінат”. Крім того, як вбачається з підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звіряння розрахунків станом на 15.06.2011р. (а.с. 37) відповідач визнав наявний у нього борг перед позивачем за договором поставки № 34 від 01.02.2011р. у сумі 411670,98грн.

24.03.2011р. позивач, з метою досудового врегулювання спору, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, надіслав на адресу відповідача вимогу № 91 від 24.03.2011р. про погашення боргу (а.с. 19), яка 28.03.2011р. отримана представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 18). Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимога про стягнення 411670,98грн. боргу за поставлений на підставі накладних № 001785 від 02.02.2011р., № 001825 від 04.02.2011р., № 001134 від 07.02.2011р., № 0000003048 від 10.02.2011р., № 001820 від 13.02.2011р. згідно договору поставки № 34 від 01.02.2011р. товар, 6817,95грн. пені, 5351,72грн. інфляційних втрат та 1319,60грн. 3 % річних.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору поставки № 34 від 01.02.2011р. поставив, а відповідач прийняв від позивача товар на загальну суму 411670,98грн., що підтверджується накладними № 001785 від 02.02.2011р. на суму 20564,11грн., № 001825 від 04.02.2011р. на суму 141232,40грн., № 001134 від 07.02.2011р. на суму 119624,81грн., № 0000003048 від 10.02.2011р. на суму 118123,60грн., № 001820 від 13.02.2011р. на суму 12126,06грн. (а.с. 13-17), на яких міститься підпис представника відповідача та печатка Продскладу № 1 ДП МОУ „Білоцерківський військовий торг”; 24.03.2011р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, надіслав на адресу відповідача вимогу № 91 від 24.03.2011р. про погашення боргу (а.с. 19), яка 28.03.2011р. отримана представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 18) та залишена відповідачем без відповіді та задоволення; відповідач за отриманий згідно накладних товар не розрахувався, що підтверджується довідкою ПАТ „Укрсоцбанк” № 101.7-15/67-3485 від 16.06.2011р. (а.с. 36), внаслідок чого, станом на момент судового розгляду справи, борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі накладних № 001785 від 02.02.2011р., № 001825 від 04.02.2011р., № 001134 від 07.02.2011р., № 0000003048 від 10.02.2011р., № 001820 від 13.02.2011р. згідно договору поставки № 34 від 01.02.2011р. товар склав 411670,98грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом звіряння розрахунків станом на 15.06.2011р. (а.с. 37).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 411670,98грн. за поставлений на підставі накладних № 001785 від 02.02.2011р., № 001825 від 04.02.2011р., № 001134 від 07.02.2011р., № 0000003048 від 10.02.2011р., № 001820 від 13.02.2011р. згідно договору поставки № 34 від 01.02.2011р. товар підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором поставки № 34 від 01.02.2011р., позивачем за період з 05.04.2011р. по 06.05.2011р. нарахована пеня в сумі 6817,95грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2. договору поставки № 34 від 01.02.2011р. покупець у випадку затримки розрахунків понад терміни зазначені у п.п. 2.2., 3.1. договору сплачує постачальнику пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. Покупець сплачує суму боргу з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних з простроченої суми покупець у випадку невиконання своїх обовязків несе відповідальність незалежно від наявності його вини.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 42), арифметично вірний розмір пені за період з 05.04.2011р. по 06.05.2011р. становить загалом 6817,95грн. Відтак, вимога про стягнення 6817,95грн. пені підлягає задоволенню повністю.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором поставки № 34 від 01.02.2011р., позивачем за період з 05.04.2011р. по 13.05.2011р. також нараховано 5351,72грн. інфляційних втрат та 1319,60грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, арифметично вірний розмір 3 % річних, нарахованих за період з 05.04.2011р. по 13.05.2011р. складає 1319,60грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 1319,60грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

Пунктом 1.14. постанови Правління Національного банку України „Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України” № 480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін” № 265 від 27.07.2007р. розрахунки індексу інфляції за місяць, квартал, період з початку року тощо проводяться шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 01.12.2010р. у справі № 3/111-10.

Враховуючи положення вищезазначених норм та обрахування судом інфляційних втрат за вказаний позивачем період в частині застосування індексації за період повних календарних місяців прострочки платежів, а не за кожний день окремо, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5351,72грн. інфляційних втрат за період з 05.04.2011р. по 13.05.2011р. не підлягає задоволенню. Відтак, вимога про стягнення 5351,72грн. інфляційних втрат є такою, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 411670,98грн. боргу за поставлений на підставі накладних № 001785 від 02.02.2011р., № 001825 від 04.02.2011р., № 001134 від 07.02.2011р., № 0000003048 від 10.02.2011р., № 001820 від 13.02.2011р. згідно договору поставки № 34 від 01.02.2011р. товар, 6817,95грн. пені та 1319,60грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17; код ЄДРПОУ 08358735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Літинський мясокомбінат” (22300, Вінницька обл., Літинський р-н., смт. Літин, вул. Сосонське шосе, 8; код ЄДРПОУ 31380537) 411 670 (чотириста одинадцять тисяч шістсот сімдесят гривень) 98 коп. боргу за поставлений на підставі накладних № 001785 від 02.02.2011р., № 001825 від 04.02.2011р., № 001134 від 07.02.2011р., № 0000003048 від 10.02.2011р., № 001820 від 13.02.2011р. згідно договору поставки № 34 від 01.02.2011р. товар, 6 817 (шість тисяч вісімсот сімнадцять гривень) 95 коп. пені, 1319 (одну тисячу триста девятнадцять гривень) 60 коп. 3 % річних, 4 198 (чотири тисячі сто девяносто вісім гривень) 09 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три гривні) 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 21.06.2011р.