Рішення № 16518551, 23.06.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 червня 2011 р.

Справа 4/72/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого: судді В. Білоуса

Секретар судового засідання: А.Логінов

за участю представників:

позивача : не з”явився з невідомих для суду причин;

відповідача : ОСОБА_1. - згідно довіреності № 633 від 19.05.2010 р.;

третьої особи: не з»явився з невідомих для суду причин.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Україно - Чеське підприємство - компанія ТоргСервіс " (вул. Хмельницьке шосе, 11, м. Вінниця) до: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01000;вул.50-річчя Перемоги, 35, м. Вінниця, 21001), за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Конхесіменто" (вул.Київська, 16, м. Вінниця, 21000)про визнання договору поруки № 010/03-11/42 від 18.05.2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Україно - Чеське підприємство - компанія ТоргСервіс" та Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" таким, що припинив чинність, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалами від 13.05.2011 р., 07.06.2011 р. від позивача, третьої особи вимагалася явка в судове засіданя представника, надання додаткових доказів. Вказані ухвали направлені позивачеві, третій особі рекомендованими листами, що стверджується поштовим повідомленням від 19.05.2011 р., поштовими реєстрами від 16.05.2011 р., 10.06.2011 р. на адреси вказані в позовній заяві і витягах із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Тому згідно ст. 64 ГПК України позивач і третя особа є належним чином повідомлені про час і місце розгляду судом справи.

Представником відповідача заявлене клопотання про розгляд справи у відсутність представників позивача і третьої особи. Беручи до уваги повідомлення позивача, третю особу належним чином про час і місце розгляду справи, ненадання ними доказів про поважність причин невиконання вимог ухвал суду про надання додаткових доказів, суд приходить до висновку про те, що неявка представників позивача, третьої особи не перешкоджає вирішенню спору та про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, а відтак і про задоволення названого клопотання представника відповідача.

Відповідач у відзиві на позов, наданому в листі від 27.05.2011 р. (а.с.78), письмових поясненнях від 14.06.2011 р., його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, покликаючись на те, що позивач, як підставу позовних вимог вказує на те, що додатковою угодою № 1 від 10.10.2007р. до кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007 року було збільшено обсяг відповідальності Позивача, як Поручителя шляхом включення до розділу 7 кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007 року пункту 7.6., відповідно до якого Банк має право щорічного перегляду відсоткової ставки за користування кредитом. Банк вважає, що дане твердження безпідставне, оскільки згаданою додатковою угодою № 1 відсоткову ставку за користування кредитом було знижено з 15,5 % річних до рівня 13,5 % річних, тобто обсяг відповідальності Поручителя було зменшено на 2 % річних. Тому в даному випадку Банк мав можливість перегляду відсоткової ставки як у сторону зменшення, так і у сторону збільшення без збільшення загального обсягу відповідальності Поручителя, встановленого кредитним договором № 010/03-11/22 від 18.05.2007 року на рівні 15,5 % річних. Банк зазначає, що фактично відсоткова ставка жодного разу не переглядалась, а тому твердження Позивача про збільшення обсягу відповідальності Поручителя є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач вказує, що додатковою угодою № 1 від 10.10.2007р. до кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007 року було збільшено обсяг відповідальності Позивача, як Поручителя шляхом включення до розділу 10 кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007 року п. 10.6., відповідно до якого у разі дострокового погашення кредиту протягом другого-п'ятого років кредитування Боржник сплачує кредитору комісію в розмірі 1 % від суми дострокового погашення. Банк вважає таке твердження Позивача необгрунтованим, оскільки дострокове погашення кредиту є неможливим без одночасної сплати такої комісії, пропорційної до суми дострокового погашення. Вказане свідчить про те, що обсяг зобов'язання Позивача як Поручителя не збільшився та не міг збільшитись. Додаткова угода № 1 до кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007 року укладена 10 жовтня 2007 року. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Ст. 257 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності складає три роки, а тому строк позовної давності сплив 10 жовтня 2010 року, а Позивач звернувся до суду 11 травня 2011 року. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові. 16 травня 2011 року Господарським судом Вінницької області по справі № 2/22-10 за позовом Банку до ТОВ "Конхесіменто", ТОВ "Спільне Українсько-Чеське підприємство - компанія ТоргСервіс", ТОВ "Спільне Українсько-Бельгійське виробниче підприємство - ПроТекс ГК" ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто солідарно ТОВ "Конхесіменто", ТОВ "Спільне Українсько-Чеське підприємство - компанія ТоргСервіс", ТОВ "Спільне Українсько-Бельгійське виробниче підприємство - ПроТекс ГК" на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 010/03-11/22 від 18.05.2007р. в сумі 29 191 139,84 гривень, а також 25 500,00 гривень державного мита і 236,00 гривень витрат на ІТЗ. Підставою для задоволення позовних вимог щодо ТОВ "СУЧП-компанія Торгсервіс" став оспорюваних договір поруки № 010/03-11/42 від 18.05.2007р. При розгляді справи № 2/22-10 ТОВ "СУЧП-компанія Торгсервіс" не оспорював чинність договору поруки, незважаючи на вимогу Банку щодо стягнення боргу з урахуванням положень додаткової угоди № 1 від 10.10.2007р. до кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007р. Крім того, Банк висунув вимоги, які передбачені кредитним договором , що вказує на факт відсутності збільшення обсягу відповідальності ТОВ "СУЧП - компанія Торгсервіс". Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.01.2011р. по справі № 15/2/2011/5003 порушено провадження про банкрутство ТОВ "СУЧП-компанія Торгсервіс". Банком заявлено вимогу до ТОВ "СУЧП-компанія Торгсервіс", яка базується на договорі поруки № 010/03-11/42 від 18.05.2007р. Банк вважає, що оспорення договору поруки № 010/03-11/42 від 18.05.2007р. є недобросовісним використанням права на судовий захист та має на меті уникнення відповідальності за кредитним договором № 010/03-11/22 від 18.05.2007р. та договором поруки № 010/03-11/42 від 18.05.2007р.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно, об»єктивно і в сукупності оцінивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд на підставі ст. 33, 34 ГПК України, ст. 257, 258, ч.3, 4 ст. 267 ЦК України прийшов до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.

18.05.2007 р. між відповідачем (в договорі «Кредитор») і третьою особою ТОВ «Девелопментська компанія центр комерційної нерухомості», правонаступником якої є ТОВ «Конхесіменто»(в договорі «Позичальник») було укладено кредитний договір № 010/03-11/22 згідно якому відповідач відкривав і надавав, а третя особа отримувала кредитну лінію і кредит у сумі 25000000 грн. строком до 17.05.2012 р. із сплатою 15, 5 % річних із них для фінансування реконструкцій приміщення колишньої швейної фабрики «Вінничанка»для рефінансування заборгованості за кредитом, виданим АКІБ «Укрсиббанк». В п. 3.4 цього кредитного договору передбачено, що зобов»язанням його є:

- іпотека нерухомого майна, належного позичальнику нежитлового приміщення, розтайованого за адресою: м. Вінниця, вул.600-річчя, 1;

- застава майнових прав на грошові кошти на поточному рахунку позичальника у Вінницькій ОД «Райффайзен Банк Аваль»;

- порука: ТОВ «Спільне Українсько Чеське підприємство компанія «Торг - Сервіс», ТОВ «Спільне Українсько Бельгійське виробниче підприємство ПроТексГК».

18.05.2007 р. між відповідачем (в договорі «Кредитор») і позивачем (в договорі «Поручитель») було укладено договір поруки № 010/03-11/42. За цим договором позивач (поручитель) на добровільних засадах брав на себе зобов»язання перед відповідачем (кредитором) відповідати за боргові зобов»язання 3-ї особи (боржника), які виникають з умов кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007 р., а саме повернути кредит в сумі 25 000 000 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі. В п. 2.1 договору поруки передбачено, що сторони договору визначають, що у випадку невиконання Боржником (третьою особою) взятих на себе зобов»язань за кредитним договором, позивач (поручитель) несе солідарну відповідальність перед відповідачем (кредитором) у тому ж обсязі, що й боржник (третя особа), включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за коритсування кредитом та неустойки.

10.10.2007 р. між відповідачем (в угоді «кредитор») і третьою особою (в угоді «позичальник») була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 010/03/22 від 18.05.2007 р., в якій сторони домовилися про внесення змін і доповнень до п.1.1 розд.7, розд.10 кредитного договору такого змісту: "У відповідності до пункту 12.3 кредитного договору №010/03-11/22 від 18 травня 2007 року (далі - кредитний договір) Сторони прийшли до згоди внести зміни в пункт 1.І кредитного договору та встановити відсоткову ставку за користування кредитним коштами на рівні 13,5 (тринадцять цілих) 5 десятих відсотків річних з І0 жовтня 2007 року.Розділ 7 кредитного договору „Кредитор має право" доповнити пунктом 7.6., який викласти в наступній редакції : «Кредитор має право щорічного перегляду відсоткової ставки з користування кредитними коштами".Розділ 10 „Відповідальність сторін" доповнити пунктом 10.6, який викласти в наступні редакції: „В разі дострокового погашення кредиту протягом другого-п'ятого років кредитування, Позичальник сплачує Кредитору комісію в розмірі 1 (один) відсоток від сум дострокового погашення".

Зміст вказаних договорів, угод свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору, які регулюються ст. 1054-1057 ЦК України і правовідносини із забезпечення зобов»язань за кредитним договором порукою, яка регулюється ст. 553559 ЦК України.

Згідно ст.1054, 553, 554, ч. 1 ст.559 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як підставу позовних вимог про визнання таким, що припинив чинність договір поруки, позивач в позовній заяві вказав ч.1 ст.559 ЦК України та те, що відповідач, третя особа в додатковій угоді № 1 від 10.10.2007 р. до кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007 р. без згоди поручителя, змінили зобов»язання в кредитному договорі внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Зміст п. 1, 2, 3 додаткової угоди передбачає зміну відсоткової ставки в кредитній угоді з 15 % річних до 13, 5 % річних. Розділ 7 кредитного договору доповнено п.7.6 договору : «Кредитор має право щорічного перегляду відсоткової ставки з користування кредитними коштами». Розділ 10 доповнено п.10.6 такого змісту: «В разі дострокового погашення кредиту протягом другого п»ятого років кредитування, Позичальник (третя особа) сплачує Кредитору (відповідачеві) комісію в розмірі 1% від суми дострокового погашення».

Згідно ст. 33, ч.2 ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч вимогам вказаних норм законодавства позивач не довів належними засобами доказування того, що внаслідок укладання додаткової угоди № 1 від 10.10.2007 р. до кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007 р. фактично збільшився обсяг його відповідальності. Пункт 1 додаткової угоди № 1 свідчить про протилежне розмір відсотків передбачений в кредитному договорі не збільшився, а зменшився з 15 % до 13,5 %. Дострокового погашення кредиту позичальником (третьою особою) не проводилося. Комісія в розмірі 1 % від суми дострокового погашення кредиту в зв»язку з цим відповідачем (кредитором) в зв»язку з цим до сплати ні третій особі (позичальник), ні позивачеві, як поручителю відповідачем не пред»являлася. Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.05.2011 р. в справі № 2/22-10 з ТОВ «Конхесіменто»(як позичальник), і з ТОВ «Спільне Українсько Чеське підприємство компанія ТоргСервіс»(як поручителя), і з ТОВ «Спільне Українсько Бельгійське виробниче підприємство ПроТексГК»солідарно було стягнуто на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції 23705000 грн. заборгованості з неповернутого кредиту за кредитним договором № 010/03-11 від 18.05.2007 р., 5058905 грн. 99 коп. заборгованості з відсотків за користування кредитом, 427233 грн. 85 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату відсотків, а всього 29191139 грн. 84 коп., а також 25500 грн. держмита, 236 грн. витрат на ІТЗ. Це свідчить про те, що дострокового повернення кредиту позичальником (третьою особою) не було, а мало місце порушення ним зобов»язань щодо повернення кредиту, в строки обумовлені в кредитному договорі та свідчить про те, що вимога про про сплату комісійних в розмірі 1 % від суми достроково повернутого кредиту не пред»являлася до позивача, як поручителя, і не могла бути пред»явлена відповідачем, оскільки не було дострокового повернення кредиту, а мало місце прострочення повернення кредиту. Тому розмір відповідальності позивача, як поручителя, за кредитним договором не збільшився. Тому в суда відсутні підстави для застосування п.1 ст. 559 ЦК України і вважати договір поруки № 010/03-11/42 укладений 18.05.2007 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Україно - Чеське підприємство - компанія ТоргСервіс" припиненим. Із п.1.3 копії Статуту (а.с. 41) відповідача вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»з правами правонаступника.

Копії судових актів суду першої інстанції, апеляційної, касаційної інстанцій у справах господарського суду Вінницької області № 12/1-10, 13/34/2011/5003, 2/179-10 предметом позову яких було визнання недійсним кредитного договору, визнання недійсним іпотечного договору, і в задоволенні яких було відмовлено, відмова в прийнятті касаційних скар ТОВ «Спільне Українсько Чеське підприємство компанія Торг - Сервіс»на судові акти, які не оскаржуються ухвали про призначення справи до розгляду, позовна заява у справі № 4/72/2011/5003 розцінюється судом як намагання позичальника (третьої особи), поручителя (позивача) ухилитися від своїх зобов»язань за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним, неустойки за порушення виконання грошових зобов»язань в строки обумовлені в договорі. За відсутності на те правових підстав.

Окрім того, додаткова угода № 1, яка предметом позову у справі № 4/72/2011/5003, укладена 10.10.2007 р. Позовну заяву до суду подано наручно тільки 11.05.2011 р. (вхідний номер канцелярії господарського суду № 5003/989/2011). Тобто, позовна заява подана тільки через 3 роки і 7 місяців після укладення додаткової угоди.

Згідно ст. 257, ч.3, 4, 5 ст. 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Додаткова угода № 1 до кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007 р., укладена 10.10.2007 р., а з позовом до суду про визнання договору поруки від 18.05.2007 р. таким, що припинив чинність позивач звернувся тільки 11.05.2011 р., тобто після спливу строку позовної давності, передбченого ст. 257 ЦК України.

Позивач не довів, а із матеріалів справи не вбачається поважність причин пропущення строку позовної давності. Тому судом задовольняється заява відповідача виклалена у відзиві на позов про застосування позовної давності, що є додатковою підставою для відмови в позові.

В зв»язку з відмовою в позові судові витрати на держмито в сумі 85 грн., і на ІТЗ в сумі 236 грн. на підставі ч.1, 5 ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись викладеним, ст. 4-3, 4-5, 22, 28, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позову ТОВ «Спільне Українсько Чеське підприємство компанія Торг - Сервіс», м. Вінниця до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання таким, що припинив чинність договір поруки № 010/03-11/42 від 18.05.2007 р. відмовити.

2.Судові витрати на держмито в сумі 85 грн. і на ІТЗ в сумі 236 грн. покласти на позивача.

3. Копії рішення направити позивачеві (рекомендованим листом з повідомленням про вречення поштового відправлення), відповідачеві, третій особі - ТОВ «Конхесіменто», 21000, м. Вінниця, вул. Київська, буд. 16 (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 23.06.2011 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 29.06.2011 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Хмельницьке шосе, 11, м. Вінниця)

3, 4 - відповідачу (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01000;вул.50-річчя Перемоги, 35, м. Вінниця, 21001)

5-ТОВ "Конхесіменто" ( вул. Київська, 16, м. Вінниця, 21000)