Рішення № 16516561, 01.06.2011, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 2-57/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2011

Новоушицький районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі - Гуцол А.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нова Ушиця цивільнусправу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 про визнання боргової розписки та договору про повну матеріальну відповідальність недійсними

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу посилаючись на те, що відповідач не виконала грошові зобовязання за борговою розпискою у розмірі 6700 гривень, тому вимушений звернутися до суду щодо стягнення заборгованості.

У судовому засіданні 08.02.2011 року відповідач ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом про визнання боргової розписки недійсною, ухвалою суду зазначений позов обєднано в одне провадження з первісним позовом.

Позивачем 14.03.2011 року уточнено позовні вимоги, згідно яких останній просить на підставі договору про повну матеріальну відповідальність від 08 вересня 2008 року, стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 6700 гривень, заподіяної нестачею матеріальних цінностей. Відповідачем 21.03.2011 року також уточнено вимоги зустрічної позовної заяви, згідно яких просить визнати боргову розписку та договір про повну матеріальну відповідальність недійсними посилаючись на те, що розписка вчинена під психологічним тиском а договір про повну матеріальну відповідність нею не підписувався.

Позивач та його представник у судове засідання зявилися, уточнили позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму боргу посилаючись на те, що розписка про позику коштів в сумі 6700 гривень дана відповідачем в підтвердження суми заподіяної шкоди, а саме суми нестачі матеріальних цінностей.

Відповідач та його представник у судове засідання зявилися, заперечили проти позовних вимог та пояснили суду, що боргова розписка дана під психологічним тиском позивача а договір про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_3 не підписаний тому відсутні підстави для задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення а зустрічний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з позивачем п/п ОСОБА_1, що перебував на загальній системі оподаткування з 08.09.2008 року по 11.04.2010 року, що підтверджується даними трудового договору. У п.2 зазначеного договору визначено, що працівник зобовязаний виконувати обовязки продавця продовольчих товарів з дотриманням правил торгівлі з охорони праці, нести матеріальну відповідальність (а.с.92).

За вказаний період працювала на посаді продавця у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить останньому та розташований в АДРЕСА_1 тобто мала доступ та відповідала за матеріальні цінності які у ньому знаходилися. Оборот магазину за місяць в середньому сягав 5-6 тис.грн., що не заперечується сторонами у судовому засіданні. Між сторонами також було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, підпис у якому, згідно висновку експерта №58П від 16.05.2011 року не належить ОСОБА_3

Проведеною ревізією матеріальних цінностей 28.03.2009 року було встановлено нестачу матеріальних цінностей у розмірі 4000 грн., які визнаються відповідачем ОСОБА_3 та були повернуті позивачу. Як вбачається з дослідженого у судовому засіданні відмовного матеріалу Новоушицького РВ УМВС України у Хмельницькій області та показань сторін за період з 27.03.2009 року по 28.03.2009 року у зазначеному магазині вчинено крадіжку матеріальних цінностей на суму 658,93 коп., тому вказана суму не зарахована до нестачі (а.с.106-122).

Проте, 28.02.2010 року позивачем було повторно встановлено нестачу матеріальних цінностей на суму 6775,57 грн., що вбачається з розрахунку (а.с.49) та актів прийому передачі матеріальних цінностей, які підписано відповідачем ОСОБА_3

В підтвердження нестачі матеріальних цінностей 11 квітня 2010 року тобто у день розрахунку за згодою сторін, відповідач за первісним позовом надала позивачу за цим же позовом письмове підтвердження отримання у позику 6700 гривень, які фактично не отримувала, що підтверджується показаннями сторін у судовому засіданні та зобовязалася повернути через шість місяців, однак вказані зобовязання не виконала.

Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Крім цього, згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Суд вважає, що волевиявлення відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 підтверджується власноруч написаною розпискою від 11.04.2010 року (а.с.7).

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд рахує, що відповідно до ст. 1053 ЦК України у даних правовідносинах мала місце новація боргу у позикове зобов'язання а саме, за домовленістю сторін борг, що виник із трудових правовідносин (трудового договору, договору про повну матеріальну відповідальність) був замінений позиковим зобов'язанням, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні заявленим зустрічним позовом про визнання недійсними розписки та договору про повну матеріальну відповідальність.

Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Зустрічний позов про визнання боргової розписки та договору про повну матеріальну відповідальність недійсними не підлягає до задоволення з наступних підстав. Розписка дана позивачем за зустрічним позовом є ніщо інше, як договір позики.

Відповідно до ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій

підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані

позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Тому, судом не беруться до уваги показання свідків, даних у судовому засіданні.

З врахуванням наведених вище аргументів суд рахує, що відповідачем ОСОБА_3 не доведено у судовому засіданні та не представлено доказів, що обґрунтовують підстави визнання боргової розписки та договору про повну матеріальну відповідальність не дійсними а також тих, що спростовують вимогу позивача про стягнення боргу за розпискою.

Крім цього, згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами. Відповідно до вимог ч.3 ст.639 УК України

договір вважається укладеним з моменту підпису його сторонами.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Враховуючи, що підпис у договорі про повну матеріальну відповідальність не вчинений відповідачем ОСОБА_3, суд рахує, що вказаний договір є не вчиненим тому не може бути визнаний недійсним. Так, як правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Витрати на правову допомогу ОСОБА_3 не підлягають до задоволення так, як судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог.

Витрати на правову допомогу ОСОБА_1 також не підлягають до задоволення так, як позивачем не доведено у судовому засіданні та не представлено доказів, що обґрунтовують понесенні останнім судові витрати в цій частині.

У заявленому клопотанні позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 (а.с.85) про призначення експертизи, остання зобовязалася оплатити вартість експертизи тому сума витрат за проведення експертизи у розмірі 393,96 грн., на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, підлягають стягненню з останньої.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.526, 1046, 1053 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 6700 (шість тисяч сімсот) гривень, судові витрати: судовий збір у розмірі 67 (шістдесят сім) гривень та витрати за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання боргової розписки та договору про повну матеріальну відповідальність недійсними відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 393 (триста девяносто три) гривні 96 коп., на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, р/р 31258272210321, МФО 815013, банк ГУДКУ у Хмельницькій області, КОД ЄДРПОУ 25575309, призначення платежу: «за дослідження - 3».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду 01 червня 2011 року.

Суддя:С. Л. Стефанишин