Рішення № 16500, 19.06.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.06.06

Справа № 13/282-06.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничоїфірми “Хелп-Агро”

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Іваницьке”

про стягнення 36507 грн. 99 коп.

СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників сторін:

від позивача : не з’явився

від відповідача : не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 36507 грн. 99 коп., з яких: 23380 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений позивачем товар відповідно до умов договору купівлі-продажу № 19-04/кп/ від 19.04.2005 р., укладеного між сторонами, 4208 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, передбаченої п. 3.3. договору, 848 грн. 69 коп. інфляційних збитків та 8070 грн. 90 коп. 50% річних, що передбачено п. 3.2. договору.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, тому, відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 19-04/кп/ від 19.04.2005 р., укладеного між сторонами, позивач поставив відповідачеві насіння кукурудзи у кількості 8000 кг вартістю 27200 грн. 00 коп. та відповідачеві насіння соняшнику у кількості 300 кг вартістю 5016 грн. 00 коп., що підтверджується товарними накладними № 174, 179 від 27.04.2005 р. та відповідною довіреністю відповідача (в справі).

Відповідно до п. 2 вищезазначеного договору оплата товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування платіжним дорученням грошових коштів на поточний рахунок продавця – позивача в наступному порядку: 5936 грн. сплатити до 20.04.2005 р., 29680 грн. – до 01.09.2005 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 8836 грн. 00 коп., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача (в справі).

Таким чином, сума заборгованості за поставлений позивачем товар становить 23380 грн. 00 коп.

Відповідач не подав обґрунтованих заперечень проти позовних вимог та доказів сплати заборгованості в повному обсязі, тому позовні вимоги щодо стягнення 23380 грн. 00 коп. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вищевказаним Договором, (п. 3.3.) за несвоєчасне проведення розрахунків передбачено нарахування пені у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунки позивача щодо нарахування пені в сумі 4208 грн. 40 коп. здійсненні без урахування вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно п. 3.2. договору в разі несвоєчасної оплати товару покупець – відповідача на вимогу продавця – позивача зобов’язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 50 % річних з простроченої суми.

Відповідно до ст.625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 848 грн. 69 коп. інфляційних збитків та 8070 грн. 90 коп. 50% річних, підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті держмита та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Іваницьке” (42100, Сумська область, Недригайлівський район, с. Іваниця, код 30864445) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Хелп-Агро” (61071, м. Харків, вул. Тобольська, 42 А, офіс, 406, код 30511419) 23380 грн. 00 коп. боргу, 848 грн. 69 коп. інфляційних збитків та 8070 грн. 90 коп. 50% річних, 323 грн. 00 коп. держмита та 104 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову – відмовити.