Постанова № 16495094, 17.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2011 року справа №2а/0570/3745/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сухарька М.Г.

суддів Білак С.В. , Гаврищук Т.Г.

при секретарі Костроміної А.С.,

за участю сторін : від позивача Лемехова Т.І., Богданова Л.М., від відповідача Константінеді О.М., Булига В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Грета» м. Дружківка на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року по справі № 2а/0570/3745/2011 за позовом відкритого акціонерного товариства «Грета» м. Дружківка до Державної податкової інспекції у м. Дружківка Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до державної податкової інспекції у м. Дружківка Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000492320/1 від 29.11.2010 року та № 0000492320/2 від 25.02.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Позивач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу, в якій вказав на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду і ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з довідкою Державної податкової інспекції у м. Дружківка від 17.08.2010 року № 51/1520/00153488 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлено, що згідно з даними декларації платника за травень 2010 року різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ має від'ємне значення та складає 1098829,00 грн. Перевіркою правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у травні 2010 року порушень не встановлено.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 24.12.1993 р. № 3813-ХП із змінами та доповненнями та на підставі направлень від 06.10.2010 року № 184 та відповідно до наказу ДПІ м. Дружківка від 22.08.2008 року № 359 було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ «Грета» з питань достовірності від'ємного значення ПДВ, яке становить більше 100000,00 грн. за травень, червень, липень 2010 року та правомірність заявленої до бюджетного відшкодування податку на додану вартість в декларації за червень, липень 2010 року на розрахунковий рахунок відповідно до затвердженого плану перевірки.

По результатам перевірки податковим органом складено акт за № 246/2300/00153488 від 15.10.2010 року, яким встановлено, що в декларації за червень 2010 року бюджетне відшкодування повністю сформовано за рахунок від'ємного значення травня 2010 року, на думку податкового органу ВАТ «Грета» неправомірно включило до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2010 року та до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за травень 2010 року, податкові накладні на загальну суму 6592974,00 грн., в т.ч. ПДВ 1098929,00 грн. В результаті зазначеного, суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню згідно уточнюючого розрахунку за червень 2010 року підприємством завищено на 1098829,00 грн.

Податковим органом було зроблено висновок, що відповідно до пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, ВАТ «Грета» не мало права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого в червні 2010 року.

Акт перевірки підписаний позивачем із запереченнями № 14-1319 від 21.10.2010 року, на яку ДПІ у м. Дружківка Донецької області 26.10.2010 за № 17118/10/13-013 надала відповідь про дійсне завищення суми податкового кредиту в травні 2010 року та суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в травні 2010 року на 1098829,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ у м. Дружківка прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2010р. за № 0000492320/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1098829,00 грн.

08.11.2010 року ДПІ у м. Дружківка знов було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Грета» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року валютного та іншого законодавства відповідно до затвердженого плану перевірки, по результатам якої складений акт № 391/2300/00153488 та встановлені порушення законодавства.

Позивач не погодився та подав до ДПІ м. Дружківка скаргу, на яку рішенням про результати розгляду первинної скарги податковим органом було надано відповідь про залишення без змін податкового повідомлення - рішення форми «В1» від 29 жовтня 2010р. за № 0000492320/0 та винесене податкове повідомлення -рішення за № 0000492320/1 від 29.11.2010 року.

Позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у Донецькій області з повторною скаргою №14/1-125 від 13.12.2010 року, на яку ДПА у Донецькій області листом від 09.02.2011 року № 2364/10/25-113-1 доручила відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ДПІ у м. Дружківка провести документальну позапланову виїзну перевірку з питань дослідження обставин, що стали предметом дослідження оскарження, а саме правомірності включення до складу податкового кредиту за травень та червень 2010 року податку на додану вартість за податковими накладними, які були виписані в іншому, ніж звітний період, та податку на додану вартість, що сплачений митним органам, з зазначенням висновків щодо правильності визначення від'ємного значення з податку на додану вартість за травень і червень 2010 року та достовірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень і липень 2010 року.

Листом від 10.02.2011 року за № 2185/10/23-013-1 на адресу ВАТ «Грета» ДПІ у м. Дружківка було повідомлено про необхідність надання пояснень та документів, а саме: платіжних доручень, що підтверджують дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку, згідно податкових накладних або інших документів, які підтверджують правомірність включення вищезазначених податкових накладних до складу податкового кредиту в іншому, ніж звітний період, а також видаткові та податкові накладні, ТТН, прибуткові ордера, лімітно-заборні картки, акти введення в експлуатацію ТМЦ, акти списання ТМЦ та інші документи, які свідчать про використання придбаних у травні, червні 2010 року у нерезидентів товарів в господарській діяльності підприємства.

На виконання листу 17.02.2011 року ДПІ у м. Дружківка було проведено перевірку, по результатам якої складено акт № 3 7/23 00/00153488, на підставі якого та в результаті підтвердження встановлених раніше порушень ДПА у Донецькій області винесло рішення про результати розгляду повторних скарг від 18.02.2011 року за № 3076/10/25-113-5, яким податкові повідомлення - рішення № 0000492320/0 від 29.10.2010 року, № 0000492320/1 від 29.11.2010 року залишило без змін, а скарги ВАТ «Грета» без задоволення та 25.02.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000492320/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1098829,00 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що суть даного спору полягає у тому, що ВАТ «Грета» заперечує проти зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року внаслідок віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість за податковими накладними, що виписані вітчизняними постачальниками товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, та податку на додану вартість, сплаченого митним органам, по товарам (послугам), по яких не надано доказів щодо їх використання у господарській діяльності підприємства.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відкрите акціонерне товариство «ГРЕТА», відповідно до статутних документів, є підприємством яке виробляє газові та газоелектричні плити для населення і виробництво цієї продукції є основним видом діяльності. Для виготовлення цієї продукції підприємство укладає контракти із зарубіжними партнерами багатьох країн.

В результаті даних контрактів завод отримує комплектуючи, запчастини, фарбу, матеріали, устаткування, яке йде виключно на виробництво газових і газоелектричних плит.

Судова колегія констатує, що фактів використання отриманих імпортних товарно-матеріальних цінностей в діяльності не повязаній з виробництвом, при проведенні перевірок ДПІ, виявлено не було.

З 7 вересня по 1 листопада 2010 року ДПІ у м. Дружківка провела документальну перевірку на ВАТ «ГРЕТА», якою було підтверджено правильність віднесення всіх отриманих імпортних ТМЦ до складу валових витрат, тобто було підтверджено, що всі ТМЦ використовуються виключно у виробництві.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах обов'язок доведення правомірності своїх дій покладається на відповідача, проте, у судовому засіданні відповідач не довів, що його дії підкріплені законодавчо та що його висновки про те, що отримані товари не використані у виробничій діяльності, обґрунтовані.

Крім того, в травні 2010 р. позивачем було отримано ТМЦ на суму 7 510 951 грн., у тому числі ПДВ 1 251 825 грн., що відображене в Декларації по ПДВ за травень 2010 р . в рядку 12.1, а в акті перевірки № 346/2300/00153488 від 15.10.2010 р. відображено, що не використане у виробничій діяльності товарів на суму 5 022 846 грн., у тому числі ПДВ 837 141,00 грн. Розшифровка цієї суми не прикладалась, тобто висновок про те, які саме товари використані і не використані у виробництві, відсутній.

В постанові суду першої інстанції зроблений хибний висновок про те, що при проведенні перевірки перевіряючим не були надані документи, які б свідчили про те, що отримані у нерезидентів товари використані саме у виробничій діяльності, а саме оборотньо сальдові відомості, первинні документи до них, такі як лімітно-заборні картки, накладні на списання ТМЦ, калькуляція витрат на виробництво.

Висновки суду з цього приводу необєктивні, оскільки в актах перевірки ДПІ вказано, що перевіряючим були надані і ними використані при проведенні перевірки наступні документи :

-оборотньо - сальдові відомості (лист акту 3,5,8,10,12,15);

-аналітичні відомості бухгалтерського обліку і первинні документи до ним (листи акту 3,4,5,10,11,12); -договори на виконання господарських операцій і специфікації до них листи акту 3,4,5,6,7,8,10,11,12,13,14,15);

-товарно-транспортні накладні і шляхові листи(листи акту 3,5,7,10,11,12);

-акти виконаних робіт (листи 4,5,12);

-відомості складського обліку (листи акту 5,6,7,8,12,14).

Крім того, вантажні митні декларації, СМР, реєстри бухгалтерського обліку з первинними документами, податкові накладні, прибуткові ордери, платіжні доручення в іноземній валюті, інвойс постачальника-нерезидента, картки ТМЦ та інша документація яка вимагалась і була отримана податківцями.

Даний обсяг документації достатній для підтвердження використання ТМЦ у виробничій діяльності. Колегією встановлено, і цей факт не заперечувався відповідачем, що при перевірках, що раніше проводилися з аналогічних питань, використовувався такій же самий обсяг документації, а при складанні первинного акту перевіряючи не витребували конкретні документи які їм були необхідні і не були б їм надані, про що відображено в акті перевірки.

Крім того, в п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вказано, що початковим чинником для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є наявність у такого платника, який набуває ТМЦ, наміру використання таких товарів надалі в операціях оподаткувань в межах своєї господарської діяльності. Чинним законодавством не передбачено право податкового органу на встановлення термінів використання придбаних субєктом господарювання товарів. Тобто, придбані товари можуть бути використані як на момент придбання, так і через будь-який проміжок часу, тому при складанні акту перевіряючи не мали підстав вважати, що якщо вони на момент перевірки не змогли переконатися в тому, що товари не використані у виробництві, то платник податків не має права на податковий кредит.

Колегія також вважає необґрунтованим висновки суду щодо податкових накладних, що були надані з запізненням на суму 261 688,00 грн. Суд першої інстанції не врахував, що на момент виникнення спірних правовідносин, був відсутній який-небудь законодавчий акт про те, що виключно поштовий конверт або повідомлення про отримання податкової накладної може бути єдиним документом, на підставі якого визначається дата отримання податкової накладної платником податку. В постанові суду зроблений висновок про те, що ДПА України листом № 22882/7/16-1517 від 26.10.2010 р. повідомило органи податкової служби про те, що документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку є документ, який підтверджує дату отримання такої податкової накладної від продавця.

Проте, даний лист мав тільки рекомендаційний, а не законодавчий характер, лист був виданий вже після здачі податкової звітності по ПДВ и складання акту перевірки.

Крім того, слід зазначити, що відсутні будь-які законодавчі норми, на підставі яких платник податку позбавляється права на податковий кредит по податковим накладним, що надійшли з запізненням. Наявність накладних, що запізнилися і їх надходження із запізненням відповідачем в судовому засіданні не оспорювалося.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови від 18 квітня 2011 року, допущені порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова повинна бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст.198 ч. 1 п. 3, ст. 202 ч.1 п.4, 205 ч.2, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Грета» м. Дружківка на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року по справі № 2а/0570/3745/2011 за позовом відкритого акціонерного товариства «Грета» м. Дружківка до Державної податкової інспекції у м. Дружківка Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року по справі № 2а/0570/3745/2011 скасувати.

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Грета» м. Дружківка - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000492320/1 від 29.11.2010 року та податкове повідомлення-рішення № 0000492320/2 від 25.02.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Грета» м. Дружківка судовий збір - 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 17 червня 2011 року, в повному обсязі буде виготовлена 22 червня 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді:Гаврищук Т.Г.

Білак С.В.