Постанова № 16494754, 23.06.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2011 р. Справа № 5023/4152/11

Колегія суддів у складі

головуючого судді Шепітько І.І., судді Івакіної В.О., судді Пелипенко Н.М.

при секретарі Погребняк А.М.

за участю представників сторін:

позивача не зявився

3-ї особи не зявився

відповідача - ОСОБА_1 за дорученням № 3168/01-20/03-16 від 15.06.2011 року, ОСОБА_2 за дорученням № 5363/01-17/03-16 від 03.12.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2327Х/1-32) на ухвалу господарського суду Харківської області від 27 травня 2011 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрполіс Компані», м. Харків

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Благодійний фонд «Розвиток відродження самосвідомості народу України «СІЧ», м. Харків

до Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків

про зобовязання вчинити певні дії та стягнення 300000,00 грн.

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2011 року (суддя Прохоров С.А.) задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Накладено арешт на грошові кошти відповідача - Державної екологічної інспекції у Харківській області в межах 300000,00 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 27 травня 2011 року скасувати. Вказує на те, що господарський суд Харківської області в порушення вимог ст. 66 ГПК України не дослідив ту обставину, чи може невжиття заходів до забезпечення утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Також зазначає, що ні в заяві позивача, ні в ухвалі суду першої інстанції не зазначено мотивів та підстав щодо необхідності вжиття саме таких засобів забезпечення позову та не вказано їх звязку з позовними вимогами. Крім того, відповідач є бюджетною установою та виключно розпорядником, а не власником бюджетних коштів, які є власністю Держави Україна.

Позивач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали, у судове засідання не зявилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справ є зворотні повідомлення про вручення ухвали суду.

Відповідно до ч.2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, судова колегія вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представників позивача та 3-ї особи за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржувану ухвалу господарський суд зазначив, що свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Благодійний фонд «Розвитку відродження самосвідомості народу України «СІЧ»звернувся до ТОВ «ЮРПОЛІС КОМПАНІ»зі зверненням про надання допомоги по захисту честі, гідності та ділової репутації фонду, паплюження якої відбувається посадовою особою Державної екологічної інспекції у Харківської області Караєвим М.Б. Працівником Державної екологічної інспекції у Харківській області Караєвим М.Б. було подано заяву до УБОЗ ГУМВС України в Харківській області про те, що начебто Державна екологічна інспекція в Харківській області через Благодійний Фонд «Розвиток відродження самосвідомості народу - України «СІЧ»вимагає у суб'єктів господарювання за проведення перевірок грошові кошти. Задля того, щоб захистити добре ім'я та репутацію Благодійного фонду «Розвиток відродження самосвідомості народу України «СІЧ», останній був вимушений звернутися за правовою допомогою до юридичної фірми - ТОВ «ЮРПОЛІС КОМПАНІ», якому надано право від свого імені виступати у суді. Предметом Договору, є надання юридичних послуг, захист інтересів ЗАМОВНИКА в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах України. Відповідно до умов Договору про надання юридичних послуг, - «За послуги, що зазначені в Договорі ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЮ винагороду в розмірі: 300 000 (триста тисяч) гривень. За інші надані юридичні послуги вказані в Договорі оформлюються відповідні акти здачі-приймання виконаних робіт. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Відповідно до роз'яснень Вищого Арбітражного Суду України від 23.08.1994 р. №02-5/611, застосування заходів до забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду. За таких обставин, суд вбачає наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді. В разі задоволення позову - з відповідача буде стягнуто на користь позивача грошові кошти в розмірі 300 000,00 грн. Розмір позовних вимог є досить значним. Зазначений в заяві про забезпечення позову вид та спосіб забезпечення, дійсно пов'язаний з предметом спору і не виходить за його межі.

Колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЮРПОЛІС КОМПАНІ» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить зобовязати посадову особу Державної екологічної інспекції у Харківській області Караєва М.Б. утриматися від розповсюдження недостовірної інформації та стягнути з Державної екологічної інспекції у Харківській області понесені матеріальні збитки у розмірі 300 000,00 грн. на користь Благодійного фонду «Розвитку відродження самосвідомості народу України «СІЧ».

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Державної екологічної інспекції у Харківській області понесені матеріальні збитки у розмірі 300 000,00 грн.

Свою заяву позивач обґрунтовував тим, що не накладення арешту на кошти відповідача можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду Харківської області, оскільки є всі підстави вважати, що Державна екологічна інспекція у Харківській області зробить всі можливі заходи для невиконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2011 року заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

Згідно з п. 10 ст. 65 ГПК України суддя з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору вчиняє в необхідних випадках при підготовці справи до розгляду таку дію, як вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Дії господарського суду по забезпеченню позову здійснюються з метою забезпечення виконання рішення господарського суду.

Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову відповідно до ст. 66 ГПК України суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Така ж правова позиція викладена у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Застосування конкретних заходів залежить від характеру заявленої вимоги. Умовою їх застосування є забезпечення ефективного та достатнього захисту інтересів заявника при дотриманні прав та інтересів інших осіб, в тому числі, протилежної сторони.

Тобто господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. ЗЗ ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги полягають у зобовязанні посадової особи Державної екологічної інспекції у Харківській області Караєва М.Б. утриматися від розповсюдження недостовірної інформації та стягнення з Державної екологічної інспекції у Харківській області понесені матеріальні збитки у розмірі 300 000,00 грн. на користь Благодійного фонду «Розвитку відродження самосвідомості народу України «СІЧ».

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у господарському судочинстві не можуть розглядатися позовні вимоги до фізичної особи.

Крім того, як вбачається з позовної заяви з позовом до суду звернулось ТОВ «ЮРПОЛІС КОМПАНІ»з вимогами в інтересах іншої юридичної особи - Благодійного фонду «Розвитку відродження самосвідомості народу України «СІЧ». Позовні вимоги стосуються стягнення матеріальних збитків. Проте, позивач не надав платіжних документів про понесені витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що він був вимушений звернутися за правовою допомогою до юридичної фірми - ТОВ «ЮРПОЛІС КОМПАНІ», якому надано право від свого імені виступати у суді. Предметом Договору, є надання юридичних послуг, захист інтересів ЗАМОВНИКА в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах України. Відповідно до умов Договору про надання юридичних послуг, - «За послуги, що зазначені в Договорі ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЮ винагороду в розмірі: 300 000 (триста тисяч) гривень.

Проте, позивачем вимоги заявлені про стягнення понесених матеріальних збитків. Позивач до заяви про забезпечення позову не надав суду доказів на підтвердження того, що вказані заходи забезпечення позову відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються та не довів, що невжиття таких заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі також не вказав який зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та не обґрунтував, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даному спорі.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарський суд помилково вжив заходи забезпечення позову не врахувавши фактичні матеріали справи, у звязку з чим вказані заходи забезпечення позову є неадекватними та порушують збалансованість діяльності відповідача.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 27 травня 2011 року прийнята при недоведеності обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 64, 65, 66, 67, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 27 травня 2011 року у справі № 5023/4152 скасувати.

У задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Матеріали справи повернути господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

суддя Івакіна В.О.

суддя Пелипенко Н.М.

Постанову підписано 20.06.2010 року