Рішення № 16494630, 15.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р. Справа № 5023/3107/11

вх. № 3107/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 39 від 10.05.11 р.;

відповідача- не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виста Бренд Компані", м. Дніпропетровськ

до Іноземного підприємства "Аркадія", м.Харків

про стягнення 34 588,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виста Бренд Компані", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Іноземного підприємства "Аркадія", 34 588,46 грн. боргу та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 95/06/10 від 26.05.10 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24 травня 2011 р.

24 травня 2011 р. представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 травня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 07 червня 2011 р.

В судовому засіданні 07 червня 2011 р. було оголошено перерву до 15 червня 2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 31 675,20 грн. заборгованості, 406,14 грн. 3% річних, 950,26 грн. інфляційних витрат, 1 556,86 грн. пені та судові витрати.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

26 травня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виста Бренд Компані" (позивач) та Іноземним підприємством "Аркадія" (відповідач) був укладений договір № 95/06/10 (далі - договір), у відповідності до умов якого позивач зобов"язався виробляти та постачати товари, перелічені в специфікації/планах виробництва до цього договору, з нанесенням на них захищеної торгівельної марки, право на використання якої на території України належить відповідачу, з залученням третьої особи, а відповідач, в свою чергу, приймати та оплачувати їх. Пунктом 6.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем на умовах відстрочення платежу на 45 календарних днів з дати підписання відповідачем накладної на отримання продукції. Пунктом 9.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2010 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 35 675,20 грн., що підтверджується видатковими накладними № 7521 від 10.09.10 р. та № 6857 від 12.08.10 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками, а також довіреністю № 3/148 від 12.09.10 р.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було вищезазначено, сторони узгодили між собою строк оплати товару- на умовах відстрочення платежу на 45 календарних днів з дати підписання відповідачем накладної на отримання продукції.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього частково на суму 4000 грн., що підтверджується витягами банку від 05.10.10 р. та від 18.10.10 р., в графі "призначення платежу" яких зазначено:"оплата за товар згідно договору № 95/06/10 від 26.05.10 р.".

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 31 675,20 грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За правилами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 31 675,20 грн. правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 950,26 грн. та 3% річних у сумі 406,14 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що за порушення строків здійснення платежів у відповідності до п. 6.1 договору, відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діє на момент не виконання зобов"язань, від суми неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочки.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1556,86 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Іноземного підприємства "Аркадія", м.Харків (61044, м. Харків, пр. Московський, буд 257, код ЄДРПОУ 34756064, п/р № 26005000123285 у відділенні № 2 ВАТ "Укрексімбанку", м. Харків, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виста Бренд Компані", м. Дніпропетровськ (51215, Дніпропетровська область, Новомосковський район, п. Орловщина, пер. Лісний, 10, код ЄДРПОУ 36793092, п/р № 26002119000160 у ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) 31 675,20 грн. боргу, інфляційних нарахувань у сумі 950,26 грн., 3% річних у сумі 406,14 грн., 1556,86 грн. пені, 345,88 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 17 червня 2011 року.