Рішення № 16494325, 21.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" червня 2011 р.Справа № 11/5007/42/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Маріщенко Л.О.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 ( довіреність від 03.06.10р.)

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства компанія "Райз" (м.Київ)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт" (смт. Червоноармійськ)

про стягнення 112591,49 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 112591,49 грн. заборгованості за договором поставки насіння сільськогосподарських культур на умовах товарного кредиту №306/16 та додатку до нього № ЗП-10016-727 від 11.08.10р. , з яких 85656 грн. - сума основного боргу, 1206,82 грн. відсотки за користування товарним кредитом, 5131,51 грн. пені, 10003,06 грн. збитки завдані неналежним виконанням зобов'язання, 10594,10 грн. 32% річних.

Представник позивача в судове засідання надав уточнену позовну заяву, з якої вбачається, що після пред'явлення позову до суду, відповідач частково розрахувався в сумі 30000 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 55656 грн. основного боргу, 1206,82 грн. процентів за користування товарним кредитом, 5240,64 грн. пені, 10003,06 грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання та 10819,39 грн. 32% річних.

Відповідач свого представника та відзив на позов до суду не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.08.10р. між сторонами був укладений договір поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту № 306/16, згідно якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення, а відповідач зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість ( ціну) , сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Згідно п. 2.1 договору, вартість товару ( в т.ч. знижка до вартості товару) та відсотків за користування товарним кредитом вказана в додатках до договору. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в додатках. Ціну договору становить вартість ( ціна) товару та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом.

Термін оплати вартості товару, яка оплачується відповідачем , визначений в додатках до договору ( п. 2.4 договору).

Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару відповідачем та закінчується днем, в якій згідно договору підлягає оплаті сума ( або її частина) відстроченого платежу ( п. 2.6 договору).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу наступний товар:

- за видатковою накладною № ВН-10016-01048 від 31.08.10р. жито озиме інтенсивне в кількості 28 тон на загальну суму 41412 грн. ( в т.ч. ПДВ 6 902 грн.) по ціні 1 232,500 грн. за 1 т без ПДВ ;

- за видатковою накладною № ВН-10016-01154 від 07.09.10р. пшеницю озиму в кількості 13,95 тонн на загальну суму 31420,12 грн. ( в т.ч. ПДВ 5 236,69 грн.) по ціні 1 333,344 грн. ( 8,95 т) та 2 850 грн. ( 5 т) за 1 т без ПДВ;

- за видатковою накладною № ВН-10016-01187 від 14.09.10р. жито озиме в кількості 5 тон на загальну суму 7395 грн. (в т.ч. 1 232,50 грн. ПДВ) по ціні 1 232,500 грн. за 1 т без ПДВ,

Таким чином, позивач відпустив відповідачу товар на загальну суму 80227,12 грн.

Згідно графіку оплати товару, відповідач зобов'язувався оплатити товар до 01.11.10р.

Однак, в установлений строк відповідач розрахунку не провів, розрахувавшись лише частково в розмірі 45540 грн., з яких 30000 грн. відповідач сплатив вже після пред'явлення позову до суду.

Враховуючи, що частину боргу відповідач сплатив в же після пред'явлення позову до суду, то суд припиняє провадження в частині стягнення 30000 грн. за відсутністю предмету спору.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар, яка на день винесення рішення становить 34687,12 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 20968,88 грн. дооцінки товару, нарахованої на підставі п. п. 9.7 та 9.7.1 договору, в яких зазначено, що у випадку виникнення будь-якого факту неповного та /або несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем, а саме по оплаті у встановлені договором терміни вартості ( ціни) товару та будь-яких інших платежів по цьому договору - положення договору щодо надання знижки до вартості ( ціни) товару, передбачені п. 1.2 ( визначені у Додатках до Договору у колонці "Знижка до вартості ціни товару" ) та п. 2.1 договору, з моменту надання постачальником покупцю письмового розрахунку-повідомлення на дооцінку товару втрачають свою чинність та застосуванню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається , що відповідні розрахунки - повідомлення про дооцінку товару відповідачу були направлені 21.12.10р.

Однак, суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині з наступних підстав.

В додатку до договору сторони визначили вартість товару за одну тону, за якою позивачем відпускався товар.

Також, у даному додатку визначена знижка щодо кожного товару.

Представник позивача в судовому засіданні стверджує, що визначена вартість ( ціна) товару у додатку вже з врахуванням наданої відповідачу знижки.

Однак, з наданому суду додатку вбачається, що в колонці "Ціна за одиницю виміру" не зазначено, що ця ціна є саме ціною з урахуванням знижки, а не початковою ціною.

Тому, суд приходить до висновку, що товар відповідачу відпускався за встановленою додатком до договору ціною без врахування знижки, що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними.

Позивач не довів суду протилежне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, відповідачу нараховані проценти за користування товарним кредитом за період з 31.08.10р. по 01.11.10р. в сумі 1206,82 грн.

Також, згідно уточненої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5240,64 грн. за період з 02.11.10р. по 06.04.11р.

Суд не погоджується з наведеним розрахунком позивача, оскільки сума основного боргу, у відповідача на день подачі позову до суду, становить 64687,12 грн., а не 85656 грн. як зазначено в розрахунку позивача.

Таким чином, розмір пені, за вказаний період, згідно розрахунку проведеного судом, становить 4260,38 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.5 договору, передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, нарахованих за користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32 % річних з простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача, розмір 32% річних за період з 02.11.10р. по 06.04.11р. становить 10819,39 грн.

В даному розрахунку, позивач також невірно вказав суму заборгованості відповідача, тому згідно розрахунку проведеного судом, розмір 32% річних за вказаний вище період становить 8795,62 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 10003,06 грн. збитків, нарахованих на підставі п. 7.4 договору, в якому зазначено, що відповідач повинен відшкодувати збитки, завдані позивачу невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по договору в твердій сумі в залежності від строків ( тривалості) порушення зобов'язання відповідачем в розмірі : 10 процентів неоплаченої вартості товару за перший місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення.

На підставу вказаної вимоги позивач посилається на п. 1.2 роз'яснення від 30.03.95р. № 02-5/218 Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки" ( із змінами), стверджуючи, що у кожному випадку порушення зобов'язання кредитор не повинен доводити дійсний розмір своїх збитків, однак у разі застосування залікової неустойки ці збитки підлягають стягненню в частині не покритій неустойкою ( штрафом, пенею).

Суд не погоджується з твердженням позивача з наступних підстав.

Згідно п. 1.2 вказаного вище роз'яснення дійсно зазначено, що у відповідності до п. 74 Положення про поставки продукції та п. 65 Положення про поставки товарів сторони мають право передбачити в договорі можливість відшкодування збитків у твердій сумі, яка підлягає стягненню у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за договором. Зазначена умова договору означає, що у кожному випадку порушення зобов'язання кредитор не повинен доводити дійсний розмір своїх збитків, однак у разі застосування залікової неустойки ці збитки підлягають стягненню в частині, не покритій неустойкою ( штрафом, пенею).

Однак, позивачем не врахований п. 1.3 вказаного вище роз'яснення. в якому зазначено зокрема, що умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника.

Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.

Таким чином, позивачем необхідно було довести причинний зв'язок між порушенням зобов'язання відповідачем і завданням збитків.

Доказів на підтвердження вказаного прямого причинного зв'язку позивачем суду не надано.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення 10003,06 грн. збитків.

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення 34687,12 грн. основного боргу, 1206,82 грн. процентів за користування товарним кредитом, 4260,38 грн. пені, 8795,62 грн. 32% річних, припиняє провадження у справі в частині стягнення 30000 грн. боргу та відмовляє в іншій частині позову.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 49,п.1-1 ст.80,ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт" ( 12000, Житомирська область, Червоноармійський район, смт. Червоноармійськ, код 03745539) на користь Публічного акціонерного товариства компанії "Райз" ( 03680, м. Київ, вул. Заболотного, 152, код 13980201) - 34687,12 грн. основного боргу, 1206,82 грн. процентів за користування товарним кредитом, 4260,38 грн. пені, 8795,62 грн. 32% річних, 789,50 грн. витрат по оплаті державного мита, 164,99 грн. витратна інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 30000 грн. основного боргу.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його прийняття. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяМаріщенко Л.О.

Дата підписання 22.06.2011 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам ( рек. з повід.)