Рішення № 16494310, 22.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2011Справа №5002-17/2113-2011 За позовом Євпаторійської міської ради

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.112008 року, зареєстрованого 30.03.2010 року № 041000200021, площею 15230,00 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виклавши п. 8 договору в наступній редакції: «з 01.01.2011 року орендна плата визначається відповідно до рішення міської ради від 22.02.2008 року № 5-29/4 від 29.12.2010 року № 6-3/37. Орендна плата справляється виключно у грошовій формі. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ складає: вісім тисяч триста шістдесят вісім гривень 12 копійок. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством»

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - Сеїтягяєва Є.С., представник

Від відповідача - не зявився

Сутність спору: Позивач згідно з позовом просить внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 14.112008 року, зареєстрованого 30.03.2010 року № 041000200021, площею 15230,00 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виклавши п. 8 договору в наступній редакції: «з 01.01.2011 року орендна плата визначається відповідно до рішення міської ради від 22.02.2008 року № 5-29/4 від 29.12.2010 року № 6-3/37. Орендна плата справляється виключно у грошовій формі. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ складає: вісім тисяч триста шістдесят вісім гривень 12 копійок. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством».

Позовні вимоги обґрунтовані приведенням умов договору відповідно до законодавства, у тому числі зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки і як наслідок зміни розміру орендної плати.

Відповідач відзив на позовну заяву не представив, в судове засідання не зявився, про дату слухання справи повідомлений належним чином рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу, а також на адресу, вказану у договорі. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

При цьому необхідно відмітити, що згідно реєстру спрямування поштової кореспонденції, на перше засідання суду кореспонденція відповідачу спрямовувалась рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору оренди земельної ділянки від 14 листопада 2008 року Орендодавець (Євпаторійська міська рада) на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 26 вересня 2008 року № 5-36/28 передає, а Орендар (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1) приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована Євпаторійською міською радою за кадастровим номером № 0110900000:01:056:0015, за адресою: АДРЕСА_1. (п.1).

Згідно п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок у відповідності з відомостями, вказаними в довідці про визначення вартості земельної ділянки, виданій 13 листопада 2008 року Управлінням земельних ресурсів за № 3486 становить два мільйони вісімсот тридцять шість тисяч пятсот вісімдесят сім гривень 50 коп.

Згідно п. 8 договору орендна плата вноситься відповідно до рішення міської ради від 22 лютого 2008 року № 5-29/4. Орендна плата справляється виключно у грошовій формі. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції і коригується щорічно згідно з постановою Кабінету міністрів України від 12 травня 2000 року № 783. Орендна плата вноситься Орендарем на рахунок № 33216815700015 код 13050500 місцевого бюджету м. Євпаторії ОКПО 34740798 в Управління Державного казначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026 щомісячно, згідно Закону України «Про плату за землю». Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у випадках: зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; у випадку зміни ставок орендної плати згідно рішень Євпаторійської міської ради; погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством України. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ (що діє на день виникнення боргу) від несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день сплати. У разі визначення у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана Орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підстав недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договорам на предмет їх невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітити, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

Згідно рішення Євпаторійської міської ради VI скликання сесії № 3 від 29 грудня 2010 року № 6-3/37 «Про затвердження грошової оцінки земель» вирішено затвердити технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земель м. Євпаторії. Грошову оцінку земель м. Євпаторії ввести в дію з 01 січня 2011 року. Департаменту по організації роботи ради (ОСОБА_2) в строк до 01 березня 2011 року внести зміни до договору оренди земельних ділянок в частині орендної плати.

Згідно статті 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органу місцевого самоврядування обовязкові для виконання.

Більш того, про це також вказується в ч.1 ст. 144 Конституції України, яка має вищу юридичну силу.

Ч. 2 ст. 144 Конституції України передбачено, що якщо особа вважає, що рішення органу місцевого самоврядування не відповідає законодавству, вона вправі у встановленому законом порядку звернутись до суду.

При цьому необхідно відмітити, що предметом цього позову не є визнання рішень органу місцевого самоврядування таким, що не відповідають законодавству, та, відповідно, суд не повинен, виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін, давати оцінку вказаним рішенням на предмет невідповідності законодавству.

Згідно копії газети «Євпаторійська здравниця» № від 05 січня 2011 року рішення Євпаторійської міської ради VI скликання сесії № 3 від 29 грудня 2010 року № 6-3/37 «Про затвердження грошової оцінки земель» опубліковане в друкованому виданні органу місцевого самоврядування.

Таким чином, рішення Євпаторійської міської ради VI скликання сесії № 3 від 29 грудня 2010 року № 6-3/37 «Про затвердження грошової оцінки земель» є чинним, та не приймати його до уваги при розгляді цієї справи підстав не існує.

Відповідно, вказане рішення підлягає виконанню.

В Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. (п. 3.4.7).

Таким чином, у суду не існує підстав вважати, що вказане рішення не відповідає законодавству.

Листом від 25.03.2011 року № 01-13/334 Євпаторійською міською радою відповідачу надісланий Договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30 березня 2010 року, відповідно до якої позивач запропонував відповідачу пункти спірного договору викласти у своїй редакції.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що права та обовязки виникають не лише з умов договору, але і з актів цивільного законодавства, та, відповідно, згідно ст. 651, ст. 652 ЦК України та ст. 188 ГК України сторона вправі вимагати зміни умов договору у разі прийняття відповідного нормативного акту.

Ч. 1 статті 651 ЦК України також прямо передбачено, що договір може бути змінений, якщо це встановлено не лише договором, але і Законом.

Законом ст. 652 ЦК України встановлені такі випадки.

Так, ч. 1 ст. 652 ЦК України передбачена зміна договору у разі істотної зміни обставин.

Законодавча зміна розміру орендної плати, та необхідність виконання рішення органу місцевого самоврядування є істотною зміною, оскільки згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є істотною умовою договору.

Окрім цього, зміна договору у даному випадку відповідає позиції Верховного Суду України з аналогічного випадку (постанова Верховного Суду України від 06 грудня 2010 року по справі № 2-1/10068-2008).

Вказана Постанова Верховного Суду України прийнята у звязку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та згідно ст. 111-28 ГПК України суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установленому законом.

Таким чином, постанова Верховного Суду України у даному випадку обовязкова до застосування.

У вказаній постанові зазначається про те, що умови договору можуть змінятись у випадках, встановлених договором або Законом.

Рішення органу місцевого самоврядування не скасоване, та, відповідно, вважати, що воно не відповідає законодавству не можна.

У всякому разі зацікавленою особою відповідних доказів не надано.

Так, ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Таким чином, суд, виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Також необхідно відмітити, що якщо вказані рішення будуть скасовані, це не є підставою для скасування рішення по цій справі, оскільки при прийнятті рішення щодо вказаної обставини матеріальне та процесуальне право не порушувалось.

Якщо будуть відповідні підстави, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Пунктами 3,4 статті 11 Цивільного кодексу України також визначено, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України, статті 632 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору, у випадках, встановлених законом застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

При викладених обставинах, положення, коли одні орендарі платять орендну плату відповідно до встановленої законом сплати, тобто, платять справедливу ціну, а інші платять в цей же час меншу плату, не відповідає основним принципам цивільного права, закріпленим в ст. 3 ЦК України принципам розумності, справедливості та добросовісності. Тобто, кожен повинен платити дійсну реальну плату, яка в даному випадку згідно діючого законодавства встановлюється рішенням органу місцевого самоврядування.

Таким чином, законодавче змінення обставин щодо ціни є підставою для зміни умов договору.

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України, статті 632 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору, у випадках, встановлених законом застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що у випадку, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, зацікавлена сторона має право передати спір на розгляд суду.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі і недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін. У даному випадку викладені обставини свідчать про те, що є підстави для зміни договору.

Окрім цього, в договорі оренди також передбачена можливість збільшення розміру орендної плати.

В постанові Верховного Суду України від 06 грудня 2010 року по справі № 2-1/10068-2008 також вказується про те, що в аналогічному випадку є підстави для зміни умов договору щодо орендної плати згідно умов договору.

Ч.3 ст. 653 ЦК України передбачено, що якщо договір змінюється у судовому порядку, зобовязання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Про це також вказується в ч. 5 ст. 188 ГК України.

Таким чином, вказання у договорі дат щодо початку зобовязань раніше, ніж рішення суду набере законної чинності законодавству не відповідає, та, відповідно, в указаній частині у позові відмовляється. Будь-яких підстав суду вказувати строк раніше, суд не вбачає.

В іншій частині суд не вбачає, що запропоновані позивачем умови суперечать діючому законодавству, та типовому договору оренди землі (затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.03.2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»).

Згідно пояснень позивача відповідач договір підписав, однак, його державну реєстрацію не здійснено.

Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно п. 5 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі (затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2973), обовязок реєстрації договорів оренди покладена на орендаря.

Орендодавець не повинен нести втрати з орендної плати у звязку з тим, що орендар не зареєстрував додаткову угоду.

Таким чином, на цей час додаткова угода не є чинною, тобто, фактично не укладена, та її зміна згідно ч. 3 ст. 652 ЦК України у даному випадку набувається із вступу до законної сили рішення суду.

Іншого способу захисту законного права позивача щодо справедливої та своєчасної сплати орендної плати не існує.

Таким чином, суд вважає необхідним застосувати у даному випадку передбачену ст. 8 ЦК України аналогію щодо обставин укладення договору та його реєстрації.

Окрім цього, зацікавленими особами не надано доказів підписання вказаної угоди. Тобто, вказана обставина не може впливати на прийняте рішення.

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем наполовину, оскільки позов немайнового характеру задовольняється частково.

Відповідно до п. «б» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х5=85 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 у господарських справах встановлений розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за ставкою 236,00 грн.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 57 від 16 травня 2011 року на суму 85,00 грн. (з державного мита), та платіжним дорученням № 65 від 16 травня 2011 року на суму 236,00 грн. (на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України позивачу підлягає відшкодуванню 42,50 грн. судових витрат з державного мита, та 118,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Змінити умови Договору оренди земельної ділянки від 14 листопада 2008 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (97400, АДРЕСА_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1) та Євпаторійською міською радою (97416, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Леніна, буд. 2, ідентифікаційний код: 35236652), виклавши пункт 8 Договору оренди земельної ділянки від 14 листопада 2008 року в наступній редакції:

«З дати вступу до законної сили рішення Господарського суду АР Крим № 5002-17/2113-2011, орендна плата визначається відповідно до рішення міської ради від 22.02.2008 року № 5-29/4 від 29.12.2010 року № 6-3/37. Орендна плата справляється виключно у грошовій формі. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ складає: вісім тисяч триста шістдесят вісім гривень 12 копійок. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством».

В частині умов додаткової угоди щодо визначення орендної плати з 01.01.2011 року у позові відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (97400, АДРЕСА_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1) на користь Євпаторійської міської ради (97416, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Леніна, буд. 2, ідентифікаційний код: 35236652) судові витрати з державного мита на суму 42,50 грн.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (97400, АДРЕСА_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1) на користь Євпаторійської міської ради (97416, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Леніна, буд. 2, ідентифікаційний код: 35236652) судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.