Рішення № 16494307, 20.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

20.06.2011Справа №5002-28/1408-2011 За позовом Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22) в особі Центру поштового звязку № 4 Кримської дирекції українського держаного підприємства поштового звязку «Укрпошта» (97000, смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 16).

До відповідача Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А; 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3) в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 77/4).

Про розірвання договору та стягнення 11223,86 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача не зявився, повідомлений належним чином.

Від відповідача ОСОБА_1. ю/к. 1 кат., довіреність № 29 від 30.03.2011 р.

Суть спору: Українське державне підприємство поштового звязку «Укрпошта» в особі Центру поштового звязку № 4 Кримської дирекції українського держаного підприємства поштового звязку «Укрпошта» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про стягнення 8299,98 грн. заборгованості, 2602,88 грн. плати за користування грошима та 321,00 грн. судових витрат, про розірвання договору № 098/152-12 та про повернення оригіналів документів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобовязання за договором № 098/152-12 від 19.09.2008р. щодо виготовлення технічної документації по землеустрою для оформлення документів, які посвідчують право на земельні ділянки.

06 червня 2011р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що неналежне виконання позивачем своїх зобовязань щодо надання необхідних документів, визначених п. 1.3 договору, спричинило неналежне виконання договору відповідачем, однак, останній не відмовляється від виконання прийнятих на себе зобовязань.

20.06.2011р. в судовому засіданні суд встановив, що правильна назва відповідача - Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Представник позивача у засідання суду не зявився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Строк розгляду справи продовжувався відповідно до статті 69 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2008 року між Кримською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі» та Кримською дирекцією українського держаного підприємства поштового звязку «Укрпошта» в особі Красногвардійського Центру поштового звязку № 4 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» укладено договір № 098/152-12 (а. с. 10).

Відповідно до розділу 1 договору, виконавець (відповідач) зобовязується за завданням замовника (позивача) виконати наступні роботи: виготовлення технічної документації по землеустрою для оформлення документів, які посвідчують право на земельні ділянки за адресою: м. Джанкой, вул. Кримська, 38; Джанкойський район, с. Новокримське, вул. Кримська, 22; Джанкойський район, с. Стальне, вул. Леніна, 24, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку, встановленим розділом 2 даного договору (п. 1.1 договору).

Проектна документація розроблюється у відповідності з вимогами Земельного кодексу України, діючих інструкцій та технічного завдання замовника (п. 1.2 договору).

Замовник надає виконавцю рішення виконавчих органів про виділення земельної ділянки та графічну документацію (план меж землекористування, генплан відведення та ін.), а також висновки відповідних органів, відповідно діючого законодавства України (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість робіт складає 8299,98 грн., у тому числі ПДВ 1383,33 грн.

Розділом 3 договору передбачені зобовязання сторін.

Відповідно до пунктів 3.1.1 та 3.1.4 договору, виконавець зобовязаний виконати роботи якісно та в строки, визначені даним договором; здати виконані роботи в строк, встановлений даним договором.

Замовник зобовязаний надати документацію, відповідно до п.п. 1.3 п. 1 даного договору; сплатити вартість послуг та прийняти виконану роботу відповідно договору (п. 3.2.1, 3.2.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 17 грудня 2008р.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 8299,98 грн., про що свідчить платіжне доручення № 6157 від 28 листопада 2008р. (а. с. 11).

18 листопада 2009р. позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 25-06-4862, а. с. 17), в якому вимагав надати готову технічну документацію, проте, відповідач не виконав дані вимоги.

03 лютого 2011р. позивач спрямував відповідачу претензію, відповідно до якої вимагав повернути протягом місяця після отримання останньої суму у розмірі 8229,98 грн., яка була перерахована за договором № 098/152-12 від 19.09.2008р., а також повернути оригінали наданих документів для здійснення виготовлення технічної документації.

У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у звязку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В договорі № 098/152-12 від 19 вересня 2008р. чітко визначено предмет договору, встановлено вартість робіт, яка складає 8299,98 грн., обумовлено обовязки сторін та строк дії договору до 17.12.2008р., тобто договір є укладеним.

З аналізу предмету договору № 098/152-12 від 19 вересня 2008р., суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір підряду.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свій обовязок щодо оплати вартості послуг, а також, відповідно до листа № 25-06-678 від 10.02.2009р. (а. с. 16), направив відповідачу наступні документи: нотаріально посвідчені копії статуту УДППЗ «Укрпошта», довідки управління статистики, свідоцтва про державну реєстрацію та посвідчену копію інвентаризаційних справ.

Однак, п. 1.3 договору визначено, що замовник надає відповідачу рішення виконавчих органів про виділення земельної ділянки та графічну документацію (план меж землекористування, генплан відведення та ін.), а також висновки відповідних органів, відповідно діючого законодавства України.

Відповідач посилається на те, що позивач частково виконав умови даного пункту договору, а саме: 1) щодо виготовлення технічної документації із землеустрою для оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку за адресою: м. Джанкой, вул. Кримська, 38 - рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою та висновки відповідних органів відповідачу не надано.

2) щодо виготовлення технічної документації із землеустрою для оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку за адресою: Джанкойський район, с. Новокримське, вул. Кримська, 22 - розроблено кадастровий план земельної ділянки, однак, виникла необхідність переробки технічної документації, у звязку зі зміною площі земельної ділянки.

3) щодо виготовлення технічної документації із землеустрою для оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку за адресою: Джанкойський р-н, с. Стальне, вул. Леніна, 24 - розроблено кадастровий план земельної ділянки, однак, виникла необхідність переробки технічної документації, у звязку зі зміною площі земельної ділянки.

Внаслідок викладеного відповідач не виконав свої зобовязання за договором але при цьому не відмовився від виконання договору та не ініціював його розірвання.

Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі статтею 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Судом встановлено, що строк дії спірного договору встановлено до 17.12.2008р., при цьому, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України), тобто на час розгляду справи договір припинив свою дію, але зобовязання за договором відповідачем не виконані.

Суд не приймає посилання відповідача на п. 7 ст. 180 Господарського кодексу України, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобовязання сторін, що виникли на основі цього договору, у звязку з наступним.

Відповідно до п. 32 Листа Вищого господарського суду від 07.04.2008, № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» на питання: «чи є поняття "строк договору", визначене статтею 631 ЦК України, та поняття "строк дії договору", визначене частиною сьомою статті 180 ГК України, тотожними?» Вищий господарський суд відповів наступне: згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Згідно з частиною сьомою статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Оскільки змістом зобов'язання є права і обов'язки сторін, то поняття "строк договору" та "строк дії договору" є тотожними. Згідно з частиною третьою статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, строк дії договору. Отже, строк дії господарського договору є його істотною умовою. Разом з тим слід мати на увазі, що строк дії договору, який сторони зобов'язані погодити, не обмежений будь-яким максимальним строком. Тому сторони можуть визначити, що договір діє до припинення прав та обов'язків, які з нього виникли.

Оскільки договором не передбачено, що зобовязання за договором припиняються їх виконанням, то суд дійшов висновку, що у звязку з припиненням строку дії договору припинилися і зобовязання сторін.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на зазначене, суд вважає безпідставним користування відповідачем сумою коштів у розмірі 8299,98 грн., яка була перерахована в якості оплати за виконання технічної документації по землеустрою для оформлення документів позивачем, у звязку з чим, дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача плати за користування грошима у розмірі 2602,88 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проте, з розрахунку суми у розмірі 2602,88 грн. (а. с. 20) вбачається, що ця сума складається з розрахованих індексу інфляції та 3% річних.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оглянувши вказаний розрахунок, суд встановив, що він не містить у собі відомостей про період нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань, крім того, у розрахунку зазначено, що він здійснений економістом ОСОБА_2, проте підпис цієї особи на розрахунку відсутній. При цьому суд враховує, що розрахунок не містить у собі розрахунку плати за користування грошима, тоді як саме такий вид нарахованих коштів у розмірі 2602,88 грн., предявлений позивачем до стягнення.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 (п. 31 листа) визначено, що питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду можуть бути вирішені господарським судом в єдиному процесуальному документі, яким закінчується розгляд справи, - рішенні суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 2602,88 грн. плати за користування грошима підлягає залишенню без розгляду, внаслідок відсутності обґрунтованого розрахунку позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про розірвання договору № 098/152-12 від 19 вересня 2008 року, суд дійшов висновку, що останні не підлягають задоволенню, оскільки, як зазначено вище, договір 098/152-12 від 19.09.2008р. припинив свою дію у звязку зі спливом строку дії договору на який його було укладено.

Щодо позовних вимог про зобовязання відповідача повернути позивачу всі оригінали наданих документів, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Також, ч. 2 даної статті встановлені наступні способами захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вивчивши матеріали справи та норми діючого законодавства України, суд встановив, що обраний позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів, не відповідає діючому законодавству.

В п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 викладається правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

В звязку з чим суд прийшов до висновку, що в частині задоволення позовних вимог про повернення позивачу всіх оригіналів наданих документів слід відмовити.

Відповідно до підпунктів а, б пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (з урахуванням внесених змін) при зверненні до господарського суду із позовними заявами ставки державного мита складають: за позовом немайнового характеру 85 грн., за позовом майнового характеру - 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При зверненні до суду, позивач сплатив державне мито лише в сумі 85,00 грн., тобто за вимогу немайнового характеру - про розірвання договору № 098/152-12. При цьому, позивачем не було сплачено державне мито за позовні вимоги майнового характеру - про стягнення суми в розмірі 10902,86 грн. (8299,98 грн. + 2602,88 грн.), у звязку з чим ухвалами від 08.04.2011р., 28.04.2011р. та 19.05.2011р. суд зобовязував останнього надати суду належні докази сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, проти вимоги суду виконані не були, внаслідок чого з позивача підлягає стягненню 109,02 грн. державного мита.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 20.06.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 24.06.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код ЄДРПО України 21616582) в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 77/4) на користь Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПО України 21560045) в особі Центру поштового звязку № 4 Кримської дирекції українського держаного підприємства поштового звязку «Укрпошта» (97000, смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 16) суму заборгованості в розмірі 8299,98 грн.

3.В частині позовних вимог про стягнення 2602,88 грн. плати за користування грошима залишити позов без розгляду.

4.В частині позовних вимог про розірвання договору № 098/152-12, укладеного між Кримською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі» та Кримською дирекцією українського держаного підприємства поштового звязку «Укрпошта» в особі начальника Красногвардійського Центру поштового звязку № 4 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» відмовити в задоволенні позовних вимог.

5.В частині позовних вимог про зобовязання Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код ЄДРПО України 21616582) в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 77/4) повернути Українському державному підприємству поштового звязку «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПО України 21560045) в особі Центру поштового звязку № 4 Кримської дирекції українського держаного підприємства поштового звязку «Укрпошта» (97000, смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 16) всіх оригіналів наданих документів відмовити в задоволенні позовних вимог.

6.Стягнути з Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПО України 21560045) в особі Центру поштового звязку № 4 Кримської дирекції українського держаного підприємства поштового звязку «Укрпошта» (97000, смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 16) в дохід державного бюджету (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 109,02 грн.

7.Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код ЄДРПО України 21616582) в особі Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 77/4) на користь Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПО України 21560045) в особі Центру поштового звязку № 4 Кримської дирекції українського держаного підприємства поштового звязку «Укрпошта» (97000, смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 16) державне мито у розмірі 82,99 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.