Рішення № 16494238, 21.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

21.06.2011Справа №5002-15/1894-2011 За позовом Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» (98604, АР Крим, м. Ялта, вул. Горького, 30, ідентифікаційний код 03348324 )

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Буденного, 32, ідентифікаційний код 30639184)

Про стягнення 11617,06 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, дов. №31 від 12.01.2011

Від відповідача ОСОБА_2, представник, дов. б.н. від 10.01.2011

Обставини справи: Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» про стягнення заборгованості за договором №8/07 від 01.02.2007 року у розмірі 11617,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обовязків за договором №8/07 від 01.02.2007 року в частині повного та своєчасного перерахування плати за експлуатацію переданого в користування майна в розмірах коштів на поточне утримання, відновлення і капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, що знаходяться на балансі позивача, у звязку з чим заборгованість за ІІІ і ІV квартали 2008 року та за І квартал 2009 року складає 11 617,06 грн., яку позивач просить стягнути примусово.

У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Окружним адміністративним судом АР Крим справи №2а-16089/10/1/0170 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і спонукання до виконання певних дій. Своє клопотання відповідач мотивує тим, що не має можливості виконати викладені в ухвалі вимоги суду, зокрема, щодо надання відзиву на позов у звязку з передачею первинних документів за 2006-2010 роки експертній установі для проведення дослідження в рамках вищевказаної адміністративної справи. Однак, суд вважає, що вказані обставини не свідчать про неможливість вирішення справи по суті, оскільки відповідачем не доведено суду, що передані на експертне дослідження документи стосуються предмета спору у цій справі, а лише неможливість надання відзиву на позов не є підставою для зупинення провадження у справі. Таким чином, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував.

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» (Управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" (Користувач) був укладений договір №8/07 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, та фінансування робіт з їх капітального ремонту та відновлення предметом якого, згідно з пунктом 1.1, є майно, що знаходиться на балансі Управління: берегоукріплювальні та протизсувні споруди м. Алушта від очисних споруд до Черновських каменів, 1-й комплекс, буна №38.

Відповідно до пункту 3.1 Договору Користувач перераховує Управлінню плату за експлуатацію переданого в користування майна в розмірі коштів на поточне утримання, відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, що знаходяться на балансі Управління.

Згідно з пунктом 3.2 Договору за перший рік дії договору (2007 рік) кошти, що передаються, складають 1 880,16 грн. без урахування ПДВ відповідно до Додатку №4 до цього договору. Грошові кошти за перший квартал у розмірі 353,25 грн. повинні бути перераховані на розрахунковий рахунок Управління протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору.

В наступні роки експлуатації майна Користувач здійснює перерахування коштів на підставі розрахунків на черговий календарний рік, які надаються Управлінням та є невідємною частиною договору (пункт 3.3 Договору).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що перерахування коштів на розрахунковий рахунок Управління Користувач здійснює самостійно на підставі розрахунку-додатку до Договору на поточний рік щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. За необхідністю Користувач може отримати рахунок в Управлінні самостійно.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що рахунки позивача на оплату користування берегоукріплювальними спорудами за ІІ та ІУ квартали 2008 року на загальну суму 9877,60 грн. (а. с. 21, 23) відповідачем оплачені не були.

30.01.2009 р. між сторонами було підписано угоду про розірвання договору №8/07 від 01.02.2007 р., у пункті 3 якої було зазначено, користувач зобовязується протягом 15 банківських днів з моменту підписання даної угоди погасити заборгованість, яка виникла за договором №8/07 від 01.02.2007 року в розмірі 11617,06 грн. (ІІІ і ІУ квартали 2008 року та 1 місяць 2009 року).

Протоколом розбіжностей від 01.04.2009 року до угоди про розірвання договору №8/07 від 01.02.2007 року, пункт 3 викладено в наступній редакції: «користувач зобовязується протягом 6 календарних місяців з моменту підписання даної угоди погасити заборгованість, яка виникла за договором №8/07 від 01.02.2007 року у розмірі 11617,06 грн.»

Отже, підписавши договір про розірвання договору з протоколом розбіжностей, відповідач (Користувач) визнав за собою заборгованість у розмірі 11617,06 грн. за договором №8/07 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, та фінансування робіт з їх капітального ремонту та відновлення від 01.02.2007 р. та прийняв на себе обовязок погасити борг впродовж 6 місяців, тобто до 01.10.2009 р.

Однак, у вказаний строк заборгованість відповідачем погашена не була, що стало підставою для звернення Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» до суду з позовом про примусове стягнення боргу.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не надав суду доказів погашення ним заборгованості в сумі 11617,06 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

З урахуванням цього, суд вважає, що матеріали справи підтверджують факт порушення відповідачем обовязків за договором №8/07 від 01.02.2007 року в частині повного та своєчасного перерахування плати за експлуатацію переданого в користування майна, у звязку з чим вимоги Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" 11 617,06 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» про зупинення провадження у справі.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Буденного, 32, ідентифікаційний код 30639184) на користь Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (98604, м. Ялта, вул. Горького, 30, ідентифікаційний код 03348324) 11 617,06 грн. заборгованості, 116,17 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 23.06.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.