Рішення № 16493970, 21.04.2009, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-553/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Перекупка І. Г.,

при секретарі Мутелиці Т.О.,

за участю прокурора Шахматова О.В.,

розглянувши в відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в м. Димтиров справу за позовом прокурора м. Димитров в інтересах Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_1 про стягнення суми, витраченої на лікування особи, потерпілої від злочину, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Димитров звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь Димитровської центральної міської лікарні витрат на лікування особи, потерпілої від злочину.

В обгрунтування вимог вказав, що постановою Димитровського міського суду Донецької області від 10 жовтня 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 124 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням сторін.

Згідно вказаної постанови Димитровського міського суду Донецької області від 10 жовтня 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 124 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням сторін. Згідно вказаної постанови, 13 травня 2008 року, приблизно у 22.00 ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, разом зі знайомими знаходився на літньому майданчику кафе «Марія», що знаходиться у м-ні «Молодіжний» в м. Димитрові Донецької області, де також зі своїми знайомими знаходився ОСОБА_2 На грунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_1 3 одного боку та братами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виникла бійка в ході якої ОСОБА_2 став стискувати шию ОСОБА_1 обхвативши ззаду його шию рукою, на що ОСОБА_1, захищаючись від неправомірних дій ОСОБА_2С, неправильно оцінивши обстановку що склалася та неправомірні дії ОСОБА_2С, перевищуючи межі необхідної оборони, явно не відповідно загрозі посягання та обставинам захисту, з метою нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, наявним у нього ножем, умисно наніс ОСОБА_2 один удар о ділянку грудей, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення передньої поверхні грудної клітки зліва з пошкодження верхньої частки лівої легені, крізного поранення нижньої третини лівого передпліччя, яке по ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відноситися до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя..

Внаслідок цього ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, та з 13.05.2008 року по 26.05.2008 року перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділені Димитровської ЦМЛ і на його лікування, згідно довідки Димитровської ЦМЛ, було витрачено 1249, 56 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги, обгрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнав і вважає, що він з потерпілим примирився і тому вважає, що позов прокурора задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що згідно постанови Димитровського міського суду Донецької області від 10 жовтня 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 124 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням сторін.

Згідно довідки Димитровської центральної міської лікарні потерпілий ОСОБА_2 з 13 травня 2008 року по 26 травня 2008 року знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні зазначеного закладу і на його лікування витрачено 1249, 56 грн. бюджетних коштів, виходячи з розрахунку: квітень 1к/дн х 96, 12 грн.=1249, 56 грн. за період знаходження потерпілого в лікарні (арк. спр. 4). Питання відшкодування шкоди в кримінальному порядку не вирішувалось.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 р. „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися лише на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду. Ця ж вимога зазначена і в ст. 1206 ЦК України, згідно якої особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати закладу охорони здоров’я витрати на лікування потерпілого від цього злочину.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи те, що обставини, встановлені постановою суду, знову не доводяться, суд вважає, що вимоги прокурора в інтересах Димитровської центральної міської лікарні про стягнення із ОСОБА_1 на користь ДЦМЛ витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 1249, 56 грн. обгрунтовані, законні і підлягають задоволенню. Тому суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму, задовольнивши позов в повному обсязі.

У відповідності з ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

На підставі ст. 1206 ЦК України, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 р. „ Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", керуючись ст. ст. 10, 15, 57, 60, 88, 130, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора м. Димитров в інтересах Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_1 про стягнення суми, витраченої на лікування особи, потерпілої від злочину задовільнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Димитровської центральної міської лікарні (розрахунковий рахунок 35419002001957 в банк УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 01990855) витрати на лікування в розмірі 1249, 56 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Стягнути із ОСОБА_1 у доход держави судовий збір в розмірі 51 грн. та на користь УДК у м. Донецьк витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.