Ухвала суду № 16493529, 26.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2011 р. м. КиївК-26599/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Чалого С.Я.

Васильченко Н.В.

Бим М.Є.

Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області на постанову Господарського суду Херсонської областi від 17 січня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний консервний завод дитячого харчування" до Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області про визнання нечинним рішення,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Господарського суду Херсонської областi від 17 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2009 року, позовні вимоги задоволено.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Державна інспекція з контролю за цінами в Херсонській області просить ухвалені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Держінспекцією з контролю за цінами в Херсонській області протягом з 27.08.07р. по 14.09.07р. проводилась перевірка ТОВ “Південний консервний завод дитячого харчування” з питань правильності формування та застосування цін на продукцію дитячого харчування. Перевірка проводилась за період з 01.01.07 р. по 31.08.07 р.

За результатами перевірки складений акт від 14.09.2007 року.

З цього акту випливає, що у порушення п.8.7.1 ст. 8 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” до валових витрат виробництва заводом віднесені витрати на поліпшення основних фондів, у тому числі тих, що не підлягають амортизації. У такому порядку заводом сума витрат визначена у розмірі 20% та 22,7% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок звітного періоду замість встановлених законодавством 10 відсотків.

В акті зазначено, що балансова вартість фондів, що підлягає амортизації станом на 01.01.07 р. становить 1253,80 тис. грн., на 01.04.07 1174,20 тис. грн.

За 1 кв. 2007 року згідно розрахунку підприємства сума витрат на поліпшення основних фондів становила 250,00тис. грн., замість 123,38 тис. грн.

За 2 кв. 2007 року - 266,00 тис. грн. замість 117,42 тис. грн.

В результаті необґрунтованого підвищення рівня загальногосподарських втрат заводом завищено граничний рівень рентабельності від 20,4% до 23,8% замість 20%, затверджені розпорядженням голови Херсонської облдержадміністрації від 05.09.05 р. за №965 “Про регулювання граничних рівнів рентабельності та торговельних надбавок на дитяче харчування”. Це призвело до завишення оптово-відпускних цін на продукцію від 0,02 грн. до 0,09 грн. за 1 фізичну банку ємкістю 0,200 кг. Загальна сума завишення, як випливає з її розрахунку до акту перевірки, складає 8126,01 грн.

З врахуванням виявлених порушень законодавства про формування та застосування цін на продукцію дитячого харчування інспекцією з контролю за цінами прийнято рішення від 28.09.2007 р. №52, яким від позивача вилучено у дохід бюджету грошові кошти на суму 8126,01 грн., на яку, на думку інспекції, завищено ціни на продукцію заводу, та застосовано 16252,02 грн. штрафу.

Статтею 5 Закону 344/94-ВР передбачено, що валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого користування у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, у тому числі, суми витрат, повязаних з поліпшенням основних фондів, у межах встановлених п/п 8.71 п.8.1 ст. 8 цього Закону. (п/п. 5.2.10 п.5.2 ст. 5).

Із змісту пунктів 8.71 п.8.1 ст. 8 Закону 344/94-ВР вбачається, що платник податку має право віднести до валових витрат будь-які витрати повязанні з поліпшенням орендованих основних фондів, в сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх основних фондів. В цій статті Закону, а саме в п/п 8.71 п.8.1 ст. 8 не йдеться про те, що орендоване майно має обовязково бути на балансі орендаря. Воно може знаходитись на обліку поза балансом.

До моменту перевірки позивача Держінспекцією з контролю за цінами, ТОВ “Південний консервний завод дитячого харчування” перевірявся з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства держподатковою інспекцією м. Херсона, про що свідчить акт перевірки №141/23-4/31760036 від 12.06.2007 року. З цього акту випливає, що заводом завищено та занижено амортизаційні відрахування на суму 2735667 грн. у тому числі за 2, 3 та 4 квартали кв. 2005 року та 1 і 2 квартали 2006 року завишення склало суму 298310,55 грн., а заниження 24744,02 грн.

Слід відмітити, що саме до компетенції державних податкових органів віднесено здійснення висновків про законність та обґрунтованість віднесення будь-яких витрат підприємствами до валових витрат підприємства. Акт ДПІ м. Херсона дійсно не є нормативним, але, він є одним із доказів обґрунтованості вимог позивача по справі.

При проведенні перевірки позивача відповідачем, зі складенням відповідного акту перевірки, інспекцією з контролю за цінами виключено з витрат заводу амортизаційні відрахування та вартість поліпшення орендованих основних засобів з посиланням на те, що ці засоби не є власністю підприємства і не включені до його балансу. При цьому інспекцією не було враховано, що позивачем по результатах перевірки його податковою інспекцією були внесенні коригування до балансової звітності, які отримані головним управління статистики 25.07.20076р., тобто відкоригований баланс був у наявності на момент перевірки позивача інспекцією з контролю за цінами. З врахуванням даних цього виправленого балансу будь-яких порушень законодавства про ціни на продукцію дитячого харчування у позивача відсутні.

Відповідно до бухгалтерського обліку, з врахуванням виправленого балансу позивача, вартість його власних основних фондів становить 1536081,37 грн., що додатково підтверджується актом перевірки заводу ДПІ м. Херсона. З матеріалів справи, а саме договорів на оренду нерухомого та рухомого майна, довідок орендодавців випливає, що загальна вартість орендованого майна складає 2894998 грн. Таким чином загальна балансова вартість основних фондів, у тому числі і орендованих, складає 4431079,37 грн., а 10% від ціни суми становить 473,1 тис. грн. За 1 кв. 2007 року сума витрат підприємства, повязаних з поліпшенням основних фондів, у тому числі і орендованих, складає 250,тис. грн., а за 3 кв. 2007 року 266,0 грн. Це відображено і в акті перевірки підприємства. Ці суми не перевищують встановлені Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” десятивідсоткового розміру.

Таким чином, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права, то вони не можуть бути скасованими чи зміненими з підстав, наведених в касаційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Херсонської областi від 17 січня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.