Рішення № 16488752, 22.06.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2011 Справа № 5024/793/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1. - адвоката, договір від 29.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2.- адвоката, договір № 1122/10-1 від 22.11.2010р., Дробот Л.В.- керівника

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Лартіс", м. Херсон

до Приватного підприємства "Валдан Люкс", м. Херсон

про стягнення коштів

Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 24.05.2011р., якою розгляд справи відкладався.

При розгляді справи у судових засіданнях оголошувались перерви:

- 14.06.2011р. до 14год. 30хв. 21.06.2011р.;

- 21.06.2011р. до 15год. 00хв. 22.06.2011р.

За викладенням позовної заяви позивач відніс до складових ціни позову 5117грн. боргу за вантажні операції за рахунком і актом виконаних робіт від 28.02.2011р., 10961,35грн. боргу з причального збору за рахунком та актом виконаних робіт від 31.03.2011р., 32505,31грн. боргу з відшкодування витрат з оплати вартості електроенергії та транзиту електроенергії за актом та рахунком від 31.03.2011р., а також 438,74грн. пені у зв'язку з невиконанням зобов'язань у відносинах за договором № 30/12-2010.

14.06.2011р. позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача за вимогою про сплату 10961,35грн. боргу з причального збору Компанію "FASTFORWARD LIMITED", з якою позивач перебуває у відносинах фрахту за договором тайм-чартеру № 10/10-2010 від 10.10.2010р.

Це клопотання судом відхилено. Підстави для залучення до участі у справі співвідповідача за вимогами саме з цими підставами, визначеними позивачем за позовною заявою, відсутні: за цими підставами вимог позивачем правильно первинно зазначено особу, до якої спрямовано позов - відповідача.

Після відхилення судом клопотання про залучення іншого відповідача позивач зменшив розмір вимог на суму названого причального збору в 10961,35грн. та пені 83,79грн.

З прийняттям судом заяви позивача про зменшення розміру вимог, викладеної у відповідному письмовому клопотання, ціною позову, що вирішується у справі, є сума в 37977,26грн., з яких 5117грн. боргу за вантажні операції, 32505,31грн. боргу з відшкодування витрат з оплати вартості електроенергії та її транзиту, 354,95грн. пені.

Відповідач визнав позов щодо вимог про стягнення 5117грн. боргу за вантажні операції, пені, нарахованої у зв'язку з цим боргом, заперечує проти решти вимог, стверджуючи, що у нього не виникло зобов'язань з відшкодування на користь позивача вартості електроенергії та її транзиту на суму в 32505,31грн.

Відповідач в особі керівника не визнає підпис від імені керівника на договорі № 30/12-2010 від 30.12.2010р. та два підписи на акті здавання-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000053 від 31.03.2011р. щодо відшкодування витрат на електроенергію та її транзит в сумі 32505,31грн.

Відповідач 22.06.2011р. заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з питання про те, чи виконано Дробот Л.В. підписи від її імені на названих договорі та акті виконаних робіт.

Представник позивача заперечує проти стверджуваних відповідачем підстав для призначення експертизи, вважає, що клопотанням про призначення експертизи відповідач намагається необґрунтовано затягувати судовий процес. Проте, на випадок якщо клопотання буде задоволено, представник позивача навів судження про можливість призначення криміналістичної експертизи і щодо відтиску печатки відповідача на зазначених договорі та акті виконаних робіт.

Відповідно до ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Експертиза підлягає призначенню у випадку, коли без спеціальних знань неможливо вирішити спір по суті.

Спір у справі № 5024/793/2011 цілком можливо вирішити по суті без спеціальних знань, відтак, суд відхилив клопотання відповідач про призначення експертизи.

С у д в с т а н о в и в:

Визнання позову є процесуальним правом відповідача, з яким кореспондується повноваження суду задовольнити визнаний позов, якщо суд не встановить, що дії відповідача щодо визнання позову суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси (ч.5 ст.78 ГПК України).

У справі № 5024/793/2011 суд не встановив, щоб визнання відповідачем позову щодо вимог про стягнення 5117грн. боргу суперечило законодавству або порушувало чиї-небудь права, свободи, інтереси.

Відповідач дійсно не оплатив на користь позивача 5117грн. вартості робіт по проведенню вантажних операцій, їх супроводу, про що сторонами складено акт № ОУ-0000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2011р. (копія на а.с.16).

Відповідач не сплатив цю суму в 5117грн. на користь позивача, не дивлячись на вимоги позивача про оплату, викладені в претензіях № 53 від 11.04.2011р. та № 65 від 18.04.2011р.

Не встановивши, щоб визнання відповідачем позову щодо суми в 5117грн. суперечило законодавству, або порушувало чиї-небудь права, свободи чи інтереси, суд задовольняє позов про стягнення цієї суми на підставі ч.5 ст.78 ГПК України.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у разі безумовного визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, мотивувальна частина цього рішення в частині вирішення справи щодо вимог про стягнення 5117грн. боргу відповідає наведеним роз'ясненням Верховного Суду України.

Суд зауважує, що визначальним для результату вирішення цієї частини вимог є визнання позову відповідачем, яке не суперечить законодавству та не порушує нічиїх прав, свобод, інтересів.

Решта вимог задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.

Вимоги про стягнення 32505,31грн. на відшкодування витрат по електроенергії і її транзиту позивачем обґрунтовуються твердженням про невиконання відповідачем зобов'язань оплатити виставлений йому рахунок на цю суму № СФ-0000013 від 31.03.2011р. за актом № ОУ-000005 "здачі-прийняття" робіт (надання послуг) від 31.03.2011р. (копії на а.с.19,20) у відносинах за договором № 30/12-2010р. від 30.12.2010р., щодо зобов'язань позивача представляти інтереси відповідача при проведенні вантажних операцій.

Відповідач, як зазначено в описовій частині цього судового рішення, заперечує укладення названого договору, підписання його зі своєї сторони, підписання названого акту від 31.03.2011р., наявність обов'язку відшкодовувати витрати по електроенергії та її транзиту в заявленій сумі.

Суд оцінює стверджуваний позивачем договір № 30/12-2010 від 30.12.2010р. як неукладений, відповідно, неукладений договір не підлягає виконанню, існування зобов'язань з відшкодування відповідачем позивачу витрат по електроенергії та її транзиту в сумі 32505,31грн. суду не доведено.

Відповідно до ст.180, 181 ГПК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджених сторонами, так і тих, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї з сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Предмет договору, посилання на який позивачем наведено в обґрунтування позовних вимог (копія на а.с.10), викладено досить загально, не конкретизовано: ПП "Лартіс" бере обов'язки представляти інтереси ПП "Валдан Люкс" при проведенні вантажних операцій з оплатою останнім наданих йому послуг відповідно виставлених рахунків; додаткові послуги, які можуть бути надані в рамках цього договору зазначаються в акті виконаних робіт.

Ціна договору за його викладенням не визначена.

Строк дії договору за його викладенням не визначено (відповідно до ст.252 ЦК України строк має визначатися роками, місяцями, тижнями, днями або годинами).

Відтак, господарський договір, за яким предмет не конкретизовано, не визначено ціни і строку дії кваліфікується як неукладений.

І текст акту виконаних робіт № ОУ-000005 від 31.03.2011р. не містить даних, що були б підставами вважати наявним зобов'язання у відповідача відшкодовувати заявлені витрати щодо оплати електроенергії, її транзиту. Вчинення цих витрат позивач не доводив.

Поряд з відмовою у позові щодо стягнення 32505,31грн. боргу, суд констатує і про відсутність підстав для стягнення пені, оскільки стверджувана позивачем норма про пеню як складова підстав вимог наведена саме за текстом договору, який оцінюється як неукладений. Також суд приймає до уваги неможливість стягнення частини визнаної відповідачем пені, оскільки визнання відповідачем вимог про стягнення частини пені суперечить законодавству про підстави пені: неузгоджена (з-за неукладеності договору) сторонами відповідальність за невиконання грошового зобов'язання застосуванню не підлягає.

При визначеній судом ціні позову в 37977,26грн. зі зменшенням позивачем розміру позовних вимог позов задовольняється на 13,47%, відповідно, 13,47% судових витрат у справі (з держмита та оплати вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача, решта - на позивача.

Частка держмита, якою оплачувалась частина з первинного розміру вимог, на яку цей розмір позивачем зменшено, залишається на позивачеві, оскільки чинним законодавством не передбачено підстави для повернення такої частки держмита заявнику з бюджету як і підстав для її покладення на відповідача.

Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Валда-Люкс" на користь Приватного підприємства "Лартіс" 5117грн. боргу, 31грн. 80коп. на відшкодування витрат з оплати вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 51грн.17коп. на відшкодування витрат зі сплати держмита.

3. Відмовити в решті вимог.

Суддя В.В. Чернявський

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

25.06.2011р.