Рішення № 16488462, 21.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.11 Справа № 6/5009/2739/11

Суддя Місюра Л.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Льодовий дім” (69006, м.Запоріжжя, вул.Мала, буд. 3)

До Відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула” (72319, м.Мелітополь Запорізької області вул.. Кірова, 175)

про стягнення 12 075 грн. 10 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 7/42 від 22.03.2011 р.

Від відповідача:не зявився

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Льодовий дім” м.Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула” м.Мелітополь Запорізької області про стягнення 12 075 грн. 10 коп., суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 12 914 грн. 02 коп.

В судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, де остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 12 075 грн. 10 коп.

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В матеріалах справи знаходиться витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по Запорізькій області, в якому вказано, що відповідач значиться за адресою: 72319, Запорізька область , м.Мелітополь. вул. Кірова, буд.. 175.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового розгляду була отримана відповідачем 28.05.2011 року, про що свідчить його відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду та направлення суду витребуваних матеріалів.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки. Обовязки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обовязки відповідача - в оплаті цього товару.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 12 914 грн., що підтверджується товарними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання відповідачем його зобовязання щодо оплати за отриманий товар не визначений, позивач 06.05.2011 р. направив відповідачу вимогу за вих. № 7/66 від 05.05.2011 р. про сплату заборгованості. Докази направлення вказаної вимоги знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Відповідач заборгованість в сумі 12 914 грн. не оплатив.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12 075 грн. 10 коп., при цьому не надав доказів часткової оплати заборгованості по спірним накладним відповідачем в сумі 838 грн. 90 коп.

Суд не вважає за необхідне виходити за межі позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню 12 075 грн. 10 коп.

На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.05.2011 р. представник позивача повідомив суд, що в дійсності не існує договору від 30.12.1899, на який є посилання у видаткових накладних позивача.

У трьох товарних накладних підставою поставки товару вказаний договір № 319 (090/09к) від 01.02.2009 р., однак згідно вказаному договору позивач являється покупцем , а продавцем являється відповідач. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що цей договір вказаний у накладних помилково.

Окрім того, представник позивача зазначив, що між сторонами 28.11.2008 р. був укладений договір поставки № 85 (213/08), згідно умов якого позивач поставляв ВАТ “Торговий дім “Вакула” товар.

При цьому, представник позивача вказав, що товар по спірним накладним поставлявся відповідачу не по зазначеному вище договору. У накладних на поставку товару відсутнє посилання на цей договір.

Відповідач не надав суду доказів того, що товар по спірним накладним поставлявся по договору № 85 (213/08) від 28.11.2008 р.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 44 49, 75, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула” (72319, м.Мелітополь Запорізької області вул.Кірова, 175, код ЄДРПОУ 30608654, п/р 26005475351 в ЗОД “Райффайзен БанкАваль”, МФО 313827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Льодовий дім” (69006, м.Запоріжжя, вул.Мала, 3, код ЄДРПОРУ 32878343, п/р 26000976713622 в філ. ПАТ “ПУМБ” м.Запоріжжя, МФО 313623) основний борг в сумі 12 075 грн. 10 коп., витрати по держмиту в сумі 120 грн. 74 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 220 грн. 66 коп. Надати наказ.

Суддя Л.С. Місюра

Повне рішення складено: 21.06.2011 р.