Рішення № 16488289, 19.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.11 Справа № 1/5009/2042/11

Суддя О.І. Немченко

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітон»(69100, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійна сервісна фірма»(69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 19-б)

про стягнення 14088 грн. 01 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 011/011 від 28.03.2011 р.;

від відповідача - не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

19.04.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітон»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійна сервісна фірма»про стягнення 14088 грн. 01 коп. заборгованості та судових витрат.

Позовні вимоги заявлені на підставі ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 та 692 Цивільного кодексу України і обґрунтовані тим, що на підставі видаткової накладної № ЗП-0002224 від 27.10.2008 р. та довіреності серії ЯПИ № 549412 від 27.10.2008 р., позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 14088 грн. 01 коп., яку відповідач на момент подання позову до суду не сплатив.

19.04.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 19.05.2011 р.

В судовому засіданні 19.05.2011 р. представник позивача підтримав доводи і вимоги, викладені у позовній заяві, і просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом суду не зявився Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача, зазначену у матеріалах справи.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2008 р. волевиявленням сторін у справі було досягнуто згоди щодо придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійна сервісна фірма»(відповідачем) у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітон»(позивача) товару.

Згідно видаткової накладної № ЗП-0002224 від 27.10.2008 р. позивачем відповідачу було поставлено товар на суму 14088 грн. 01 коп.

Товар отримано представником відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреності серії ЯПИ № 549412 від 27.10.2008 р.

Відповідачем отриманий товар оплачено не було.

Претензією № 18-ю від 19.11.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату у тижневий строк заборгованості, у тому числі, за поставлений товар за накладною № ЗП-0002224 від 27.10.2008 р. Претензію направлено на адресу відповідача у справі 20.11.2010 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

Також, судовим попередженням № 18-ю від 30.03.2011 р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про сплату у тижневий строк заборгованості, у тому числі, за поставлений товар за накладною № ЗП-0002224 від 27.10.2008 р. Попередження направлено на адресу відповідача у справі 08.04.2011 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

Відповідачем відповіді на претензію та судове попередження не надано, оплату за отриманий товар не здійснено.

Враховуючи несплату відповідачем вказаної заборгованості позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 вказаного кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. (ч.1 та ч.2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, між сторонами склалися господарські відносини, згідно яких, на підставі видаткової накладної № ЗП-0002224 від 27.10.2008 р. та довіреності серії ЯПИ № 549412 від 27.10.2008 р. позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на суму 14088 грн. 01 коп.

Відповідачем оплату за отриманий від позивача товар за вищевказаною накладною здійснено не було.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією № 18-ю від 19.11.2009 р. та судовим попередженням № 18-ю від 30.03.2011 р. позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату у тижневий строк заборгованості, у тому числі, за поставлений товар за накладною № ЗП-0002224 від 27.10.2008 р.

Доказів надання відповідачем відповіді на претензію та судове попередження позивача та оплати боргу суду не надано.

Згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем доведено належними доказами виконання зобовязань перед відповідачем щодо поставки товару та факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 14088 грн. 01 коп. за отриманий товар.

Враховуючи не надання сторонами доказів оплати відповідачем позивачу 14088 грн. 01 коп. боргу, суд дійшов до висновку, що заявлена до стягнення сума боргу до теперішнього часу відповідачем не погашена.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14088 грн. 01 коп. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 14088 грн. 01 коп. основного боргу.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, судові витрати (140 грн. 88 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійна сервісна фірма»(69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 19-б, р/р 26009315473071 у Запорізькій обласній філії АКБ СР «Укрсоцбанк», МФО 313010, ЄДРПОУ 34718076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітон»(69100, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1, р/р 26006202815001 в ЗРУ «Приватбанк», МФО 313399, ЄДРПОУ 23853490) 14088 (чотирнадцять тисяч вісімдесят вісім) грн. 01 коп. основного боргу, 140 (сто сорок) грн. 88 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «27»травня 2011 року.