Рішення № 16488071, 17.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.11 Справа № 6/5009/1891/11

Суддя Місюра Л.С.

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж м. Запоріжжя

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій” м. Запоріжжя

Про стягнення 35 472 грн. 76 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: ОСОБА_1 дов. № 257 від 09.11.2010р., ОСОБА_2 дов. № 238 від 01.10.2010р.

Від відповідача:ОСОБА_3 дов. від 10.05.2011р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій” м. Запоріжжя про стягнення 35 472 грн. 76 коп., суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовної заяві просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 7 928 грн. 50 коп., 3 %річних в сумі 2 037 грн. 23 коп., відсотки за період прострочки в сумі 24 786 грн., 39 коп., штраф у розмірі 7 % в сумі 3 668 грн. 17 коп.

До судового засідання від позивача надійшла заява , в якої він просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2010р. по березень 2010р. включно, та з серпня 2010р. по лютий 2011р. включно в сумі 6 738 грн. 96 коп., 3% річних за період з 13.12.2009р. по 01.03.2011р. в сумі 1 903 грн. 72 коп., та на підставі ст. 231 ГК України пеню в розмірі 0,1% вартості товарі товарів (робіт, послуг) за 442 дня в сумі 23 161 грн. 91 коп. та штраф в розмірі 7% вартості товару (робіт, послуг) в сумі 3 668 грн. 17 коп.

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 ГПК України.

Позивач надав суду письмові пояснення наступного змісту: відповідно до п. 6.43 Правил користування електричною енергією: Кошти за недораховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або на поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. ТОВ «Меркурій»(Відповідач) здійснив самовільне підключення струмоприймачів, а саме «Самовільне підключення струмоприймачів кафе мимо розрахункового приладу обліку електроенергії. Підключення виконано з дооблікового розриву вводного кабелю, замурованого в стіні, схованим шляхом...». Дане порушення було зафіксовано «Актом про порушення Правил № 00003518 від 03.11.2009 року»(далі - Акт). Відповідача було запрошено до Запорізьких міських електричних мереж на комісію по розгляду актів. 12.11.2009 р. на засіданні комісії представник Відповідача отримав другий екземпляр Протоколу, розрахунок суми боргу та рахунок для сплати на суму 52 402 грн. 52 коп. Обов'язок по сплаті вищезазначеного боргу підтверджено Рішенням господарського суду м. Запоріжжя, Постановою Запорізького Апеляційного господарського суду по справі № 26/56/10 і додаткового доказування не потребує. Фактично борг Відповідачем сплачено лише 01.03.2011 року, що підтверджується випискою банку, відповідно просрочка складає 473 дні, за період з 12.11.2009 р. по 28.02.2011 р. Розрахунок виконано згідно Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені у листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. № 62-97р та які є обов'язковими для виконання всіма судами. Нарахування відповідачу 3 % річних та інфляції проводилось за період з 12.11.2009р. - момент отримання рахунку для сплати по 28.02.2011 р. - оплата здійснена 01.03.2011 р. за 473 дні, на суму 9 965 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шість) грн. 73 коп. Враховуючи ту обставину, що ВАТ «Запоріжжяобленерго»належить до державного сектора економіки (64% статутного фонду належить державі), то відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України: У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Таким чином розмір відсотків та штрафу за період з 12.11.2009 р. - момент отримання рахунку для сплати по 28.02.2011 р. - оплата здійснена 01.03.2011 р. за 473 дні складає 28 454 грн. 56 коп. Отже, Інфляційні втрати згідно із ст. 625 ЦК України складають - 7 928 (сім тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 50 коп., 3% річних згідно із ст. 625 ЦК України складають - 2037 (дві тисячі тридцять сім) грн. 23 коп., Відсотки за період просрочки у розмірі 01% вартості товару згідно із ст. 231 ГК України складають - 24 786 (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 39 коп., Штраф у розмірі семи відсотків згідно із ст. 231 ГК України складають - З 668 (три тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 17 коп. Загалом за просрочку виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та частини другої статті 231 Господарського кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій»зобов'язано сплатити на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго»38 420 грн. 29 коп. Позивач вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. Письмові пояснення позивача приймаються судом. Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву позивача, де вказав наступне: на надуману позовну заяву, яка більш схожа на шантаж, або шахрайством, ТОВ «Меркурій» повідомляє, що на 29.04.2011р. кредиторська заборгованість відповідача перед позивачем складає 53,92 грн. Це сума, яку необхідно сплатити до 15.05.2011р. за використану енергію в квітні 2011р. і яка була своєчасно сплачена. Просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог на підставі викладеного. Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

12.08.2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 1447 з за додатками (далі договір).

Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, пунктів 1.3, 5.1, 10.2 (1) Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28 зі змінами, споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.

У порушення перелічених вимог законодавства, відповідач здійснив самовільне підключення струмоприймачів, про що було складено Акт порушення Правил користування електричною енергією № 00003518 від 03.11.2009 р.” (далі Акт).

На підставі Акту та відповідно до п. 2.1.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, позивачем був визначений обсяг спожитої недорахованої електроенергії, який склав 74 660 кВт/год на суму 52 402 грн. 52 коп. за період з 25.03.2009р. по 03.11.2009р., що підтверджується розрахунком по акту та рахунком на оплату від 12.11.2009 р.

Рахунок на оплату був отриманий відповідачем 12.11.2009р. разом з протоколом комісії та розрахунком, про що сам відповідач вказав в протоколі та поставив свій підпис та дату отримання.

Відповідно до п. 6.43 Правил користування електричною енергією споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку, тобто до 12.12.2009р..

Оскільки відповідач рахунок на суму 52 402 грн. 52 коп. протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку не оплатив, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача цієї суми.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.04.2010р. по справі 26/56/10 (с. Юлдашев О.О.) з відповідача на користь позивача була стягнута на сума 52 402 грн. 52 коп.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.06.2010р. рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2010р. по справі 26/56/10 залишено без змін.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.04.2010р. по справі 26/56/10 та Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.06.2010р. встановлені факти, які не доводяться знову при вирішенні цього спору, оскільки в ньому беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до положень ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Фактично, рахунок на суму 52 402 грн. 52 коп. відповідач оплатив не до 12.12.2009р., як то передбачено п. 6.43 Правил користування електричною енергією, а лише 01.03.2011р. (докази є в матеріалах справи) .

Таким чином, грошове зобовязання належним чином відповідачем було виконано лише 01.03.2011р.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три процента річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Така ж правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України № 06/153 від 28.03.2006р. № 2-4/1319-2004.

Таким чином, відповідач в період з 13.12.2009р. по 28.02.2011р. користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти за цей період були знецінені в звязку з інфляційними процесами в державі .

За таких підстав, з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати за період з січня 2010р. по березень 2010р. включно, та з серпня 2010р. по лютий 2011р. включно в сумі 6 548 грн. 68 коп.

В частині стягнення інфляційних витрат в сумі 190 грн. 28 коп. слід відмовити, як необґрунтовано нараховані.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 13.12.2009р. по 01.03.2011р. (за 442 дня) в сумі 1 903 грн. 72 коп. . Але , фактично з відповідача підлягає стягненню 3% річних за період з 13.12.2009р. по 28.02.2011р. за 443 дня (оскільки 01.03.2011р. сума 52 402 грн. 52 коп. вже була оплачена відповідачем) в сумі 1 908 грн. 02 коп. Але суд не вважає за необхідне виходити за рамки уточнених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню 3% річних в сумі 1 903 грн. 72 коп.

Заперечення відповідача до уваги не приймаються по вказаним вище підставам.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача, на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України, пеню в розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг) за 442 дня в сумі 23 161 грн. 91 коп. та штраф в розмірі 7% вартості товару (робіт, послуг) в сумі 3 668 грн. 17 коп.

Відповідно до частини 2 статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення повязане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Частина 2 статті 231 ГК України передбачає лише можливість застосування до боржника зазначених вище штрафних санкції (пені та штрафу) якщо допущено прострочення виконання лише не грошового зобовязання, повязаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Така ж правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України № 11/10 від 28.02.2011р. № 23/225.

В даному випадку у відповідача було грошове зобовязання.

За таких підстав, в позові, в частині стягнення з відповідача , на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України, пені в розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг) за 442 дня в сумі 23 161 грн. 91 коп. та штрафу в розмірі 7% вартості товару (робіт, послуг) в сумі 3 668 грн. 17 коп., слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 49, 75, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій” (69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 8, код ЄДРПОУ 30256136, р/р невідомі) на користь Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, код ЄДРПОУ 00130926, р/р 260030231709 у АТ “СБЕРБАНК РОСІЇ”, МФО 320627) інфляційні витрати в сумі 6 548 грн. 68 коп., 3% річних в сумі 1 903 грн. 72 коп., витрати по держмиту в сумі 81 грн. 67 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 51 грн. 89 коп. Надати наказ.

В інший частині позову відмовити.

Суддя Л.С. Місюра

Повне рішення складено: 17.05.2011р.