Рішення № 16488061, 11.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.11 Справа № 6/5009/1680/11

Суддя Місюра Л.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г)

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго - Буд” (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 47, кв. 19; 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 9)

Про стягнення суми 434 146 грн. 61 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 4153 від 24.12.2010 р.

Від відповідача:не зявився

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Буд” м. Запоріжжя про стягнення 434 146 грн. 61 коп., суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежами в сумі 358 943 грн. 56 коп., пеню в сумі 43 261 грн. 46 коп., 3 % річних в сумі 9 422 грн. 32 коп., інфляцію в сумі 15 884 грн. 05 коп. та штраф в сумі 26040 грн., що разом становить 453 551 грн. 39 коп.

У звязку з неявкою сторін розгляд справи був відкладений до 11.05.2011 р.

11.05.2011 р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Позивач подав заяву, в якій зазначив наступне: при підготовці тексту позовної заяви позивачем була допущена описка: при нарахуванні пені від суми 213 528 грн. 56 коп. помилково зазначено період часу з 23.10.2010 р. по 23.10.2011 р. замість з 23.10.2010 р. по 23.03.2011 р., як наслідок було невірно вказаний період прострочки та загальна сума пені. Фактично від вказаної суми пеню необхідно нараховувати за період з 23.10.2010 р. по 23.03.2011 р. за 152 дні. Сума пені за цей проміжок часу складає 13 782 грн. 82 коп. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 23 856 грн. 68 коп. Позивач зазначив, що в іншій частині позовні вимоги залишаються незмінними.

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання вдруге не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.

В матеріалах справи містяться Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 9570571 від 12.04.2011 року та № 9730212 від 19.04.2011 року, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю „Енерго-Буд” знаходиться за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 47, кв. 19.

Позовна заява, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу саме за цією адресою, а також за адресою: 69032, м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, 9.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового розгляду була отримана відповідачем 12.04.2010 року, про що свідчить його відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

До господарського суду з адреси відповідача: 69032, м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, 9 повернулися ухвали про порушення провадження у справи та про відкладення розгляду справи з відміткою поштового відділення “організація вибула”.

Згідно пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що: перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Якщо зазначену відмітку про відправку оформлено відповідним чином, вона є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Вказана позиція викладена в п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року.

На зворотній стороні ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи має місце відмітка про відправлення трьох примірників цих ухвал сторонам по справі, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами № 09-11а/4248 від 06.04.2011 р. та № 09-11а/5001 від 19.04.2011 р., відповідно, із зазначенням кількості таких примірників.

Таким чином, у суду є достатні докази направлення цих ухвал сторонам по справі з повідомленнях їх про час та місце судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду та направлення суду витребуваних матеріалів.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

06.09.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № 070906-12/ФЛ-Ю-С з додатками та додатковими угодами (надалі договір лізингу).

Відповідно до п. 1.1. договору лізингу, предметом даного договору є надання позивачем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачу предмету лізингу (надалі - майно), найменування, модель та ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладання договору наведена у специфікації, для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних платежів.

Додатком № 2 до договору лізингу є специфікація, за якою за договором лізингу передається автокран на шасі МАЗ-533702 (4х2), рік випуску 2007, модель КТА 18, кількість 1 (один), вартість без ПДВ 542500 грн., ПДВ 108500 грн., загальна сума 651000 грн.

Пунктом 2.1 договору лізингу сторони передбачили, що строк користування відповідачем майном становить 61 місяць з моменту підписання сторонами акту приймання передачі майна, згідно п. 4.3 договору лізингу, за умови належної сплати відповідачем лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

В п. 4.3 договору лізингу сторони визначили порядок оформлення акту приймання передачі майна. Так, приймання відповідачем майна в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання передачі майна, що підтверджують якість, комплектність, справність майна, технічно економічні показники та умови договору. Акт приймання передачі підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в користування майно, що підтверджується двосторонньо підписаним актом приймання передачі від 05.10.2007 року. Акт підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками, і в акті зазначено, що будь які пошкодження або недоліки майна відсутні.

Відповідно до п. 3.1 договору лізингу, сторони визначили, що відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів, та пунктів 3.4.1-3.4.5 договору лізингу. При цьому, до складу лізингових платежів включено платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна та винагороду (комісію) позивачу за отримане у лізинг майно.

В п. п. 3.4.1 п. 3.4 вказано, що відповідач здійснює платежі за цим договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу). Сторони погодились, що вказаний курс гривні до долару США визначається за даними банківської установи, оформленими нею відповідною довідкою

Сторонами 06.09.2007 року був підписаний та скріплений печатками графік сплати лізингових платежів, що є додатком № 1 до договору лізингу.

Додатковою угодою до договору лізингу № 1 від 02.10.2007 р. графік сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) сторони виклали у новій редакції.

Вказаним графіком сторони визначили розмір лізингових платежів та термін, протягом якого відповідач зобовязаний сплати позивачу лізингові платежі, а саме з 10.09.2007 року по 05.11.2012 року.

Також, в акті сторони визначили, що відповідач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США.

Пунктом 3.7 договору лізингу сторони визначили, що відповідач не має права затримувати платежі за договором, строк сплати яких настав.

Позивач взяті на себе зобовязанні за договором лізингу виконав у повному обсязі: передав відповідачу предмет лізингу.

Відповідач взяті на себе за договором зобовязання виконував не своєчасно та не в повному обсязі, а саме: не здійснював оплату лізингових платежів належним чином.

Станом на 23.03.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті лізингових платежів за період з 02.04.2010р. по 22.10.2010р., з урахуванням коригування на курс долару США, становить 358943 грн. 56 коп.

Суду не було надано будь яких доказів на підтвердження проведення відповідачем оплати вказаної суми.

Згідно з положеннями п. 14.8 договору лізингу, в разі, якщо відповідач прострочить сплату будь-якого чергового лізингового платежу за цим договором на строк понад 30 днів, позивач має право вимагати від відповідача дострокової сплати усієї неоплаченої на момент направлення відповідної письмової вимоги частини загальної вартості майна, а відповідач зобовязаний сплатити її позивачу протягом 10 днів з моменту направлення йому позивачем відповідної письмової вимоги. При цьому, сторони також дійшли до згоди про те, що з моменту направлення позивачем вищевказаної вимоги, строк погашення усієї несплаченої відповідачем частини загальної вартості майна вважається таким, що настав.

Частиною 2 ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Згідно частини 3 ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Позивач направив цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача вимогу вих. № 3133 від 05.10.2010 р. та повідомлення вих. № 3408 від 22.10.2010 р. з вимогою про сплату заборгованості та повідомив про розірвання (відмову від) договору.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 358 943 грн. 56 коп.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 03.04.2010 року по 23.10.2011 року в сумі 9422 грн. 32 коп., та суму інфляційних нарахувань за той самий період в сумі 15884 грн. 05 коп.

Суд звертає увагу, що нарахування 3 % річних та інфляції можливо лише починаючи, як зазначено у позові, з 03.04.2010 року та до 23.03.2011 р.

Однак позивач здійснив нарахування 3 % річних та інфляції по 23.10.2011 р., при цьому не маючи відомостей про величини індексів інфляції за вказаний період.

В судовому засіданні позивач вірно зазначив лише період нарахування пені.

Таким чином нарахування 3 % річних та інфляцію можливо лише по 23.03.2011 р.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню 3 % річних за період з 03.04.2010р. по 23.03.2011 р. в сумі 5 666 грн. 55 коп.

В позові, в частині стягнення 3 % річних в сумі 3 755 грн. 77 коп., слід відмовити, у звязку з необґрунтованістю нарахування.

Позивач у позові зазначив період нарахування інфляції з 03.04.2010 року по 23.10.2011 р., однак інфляційні витрати нараховані вірно.

Перевіривши розрахунок інфляції позивача, суд знаходить його обґрунтованим та правомірним.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню інфляція в сумі 15 884 грн. 05 коп.

Пунктом 11.2 договору лізингу передбачено, що відповідач несе відповідальність за порушення своїх обовязків, а саме: сплачує штрафні санкції.

Так, п.п. 11.2.1 п. 11.2 договору лізингу передбачено, що за порушення обовязку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п. 3.1 даного договору та Графіком сплати лізингових платежів, інших платежів, відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим позивачу, понад вказану пеню.

За порушення відповідачем обовязку щодо своєчасної та повної сплати лізингових платежів за договором, позивачем була нарахована відповідачу пеня за період з 03.04.2010 р. по 23.03.2011 р. в загальній сумі 23856 грн. 68 коп.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 23856 грн. 68 коп.

Крім того, відповідно до п. 8.2.1 договору лізингу, відповідач взяв на себе зобовязання щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення позивачу звіту у формі, визначеною сторонами в додатку № 3 до договору.

Пунктом 11.2.3 договору передбачено, що за використання майна не за призначенням, невиконання обовязку з утриманням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна , згідно п. 8.2.1 цього договору, порушення умов п. 14.7 цього договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 1 відсоток загальної вартості майна на момент укладання цього договору, за кожен випадок такого порушення.

Відповідач не надавав позивачу звітів протягом чотирьох кварталів (період: 4-й квартал 2009 р. по 3 квартал 2010 року).

Враховуючи, що вартість майна становить 651000 грн., 1 % від вказаної суми становить 6510 грн., відтак, сума штрафних санкцій за не надання відповідачем чотирьох звітів, в порядку п. 8.2.1 договору лізингу, складає 26040 грн.

Таким чином відповідач чотири рази порушив вимоги п. 11.2.3 договору, а саме не надав позивачу чотири звіти, у звязку з чим за кожен з цих порушень несе відповідальність

За таких обставин з відповідача за кожен випадок такого порушення підлягає стягненню штраф в сумі 26040 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 44 49, 75, 82 85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго - Буд” (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 47/19; 69032, м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, 9, код ЄДРПОУ 33327538; п/р № 26008914201 в ПАТ „ВіЕйБі Банк”, МФО 380537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г; код ЄДРПОУ 33880354; п/р № 26002262400276 в ПАТ „ВіЕйБі Банк” в м. Києві, МФО 380537) основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 374827 грн. 61 коп., 3 % річних в сумі 5 666 грн. 55 коп., пеню в сумі 23856 грн. 68 коп., штраф в сумі 26040 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 4 303 грн. 74 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 223 грн. 94 коп. Надати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано: 12.05.2011 р.