Постанова № 16487839, 21.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2011 року Справа № 2а-4645/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:Солоніченко О.В.

при секретарі:Балябі В. С. ,

за участю

представника позивачаОСОБА_1 дов. від 05.11.2010,

представника відповідачаОСОБА_2 дов. від 04.01.2011. № 1/10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Інвестхолдінг» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2011 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Інвестхолдінг» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01.03.2011 звернувся до відповідача з приводу укладення договору на подання звітності в електронному вигляді. Відповідач листом від 11.03.2011 відмовив в укладанні такого договору, пославшись на необхідність додати до договору посилені сертифікати відкритих ключів на електронних носіях.

Позивач звернувся повторно до відповідача 13.04.2011, та надав два примірники договору з диск з посиленими сертифікатами відкритих ключів. Проте відповіді на вказаний лист не отримав.

Оскільки необхідність укладання договору виходить з вимог Податкового кодексу України, Порядку видачі податкових накладних, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, Інструкції підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що перешкоджає здійснювати підприємницької діяльності в повному обсязі та видавати податкові накладні.

За таких обставин позивач просив суд визнати бездіяльність відповідача щодо не укладення договору на подання звітності в електронному вигляді та зобовязати відповідача укласти такий договір з позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні надав аналогічні пояснення, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких, зокрема зазначила, що позивачу було повторно запропоновано надати договір разом із диском з посиленими сертифікатами відкритих ключів, оскільки інформація з диска, яку надано позивачем не була завантажена через пошкодження на носії. Проте, на вказану пропозицію відповідача відповіді від позивача не надійшло. Представник відповідача, пославшись на умови договору про визнання електронних документів, вказав, що ненадання платником податків посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих є підставою для розірвання договору податковим органом в односторонньому порядку. Таким чином, представник відповідача вважає, що дії податкового органу відповідають чинному законодавству.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач Приватне акціонерне товариство «Інвестхолдінг» зареєстрований в якості юридичної особи 21.10.2005, свідоцтво про державну реєстрацію від 18.05.2010, ідентифікаційний код 33846041.

Листом № 108 від 01.03.2011 позивач звернувся до відповідача з проханням укласти договір про надання звітності в електронному вигляді (а.с. 30).

Листом № 10126/28 від 11.03.2011 відповідач відмовив позивачу в укладенні договору, зазначивши, що відповідно до п.5.4. Наказу ДПА України № 233 від 10.04.2008 «Про подання електронних документів» платник зобовязаний надати посилені сертифікати відкритих ключів на електронних носіях (а.с.32).

Листом № 193 від 13.04.2011 позивач направив на адресу відповідача два договори про визнання електронних документів із диском з посиленими сертифікатами відкритих ключів (а.с.31).

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

З 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі ПК України).

Виходячи з норм п. 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України для платників податку на додану вартість продавців запроваджується реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

П. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобовязаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Ч.ч. 8, 9 п. 201.10 цієї статті вказують, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, (надалі Порядок 1246).

Подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Наказом Державної податкової служби № 233 від 10.04.2008 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 № 320/15011 (надалі Інструкція).

П.1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Примірний договір про визнання електронних документів затверджено вказаною Інструкцією (додаток 1).

Таким чином, встановлене законом право позивача на подання податкових документів в електронному вигляді залежить від дотримання умови укладення відповідного договору. На думку суду, право позивача на подання податкових документів в електронному вигляді відповідає обовязку відповідача укласти вказаний договір на вимогу позивача.

П.2 розділу ІІ Інструкції встановлено. що ля подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

З відповіді податкового органу, наданого позивачу вбачається, що єдиною перешкодою для укладення договору є відсутність посилених сертифікатів відкритих ключів. Проте, як вбачається з матеріалів справи. Вказаний недолік позивачем усунуто.

При цьому підстав для відмови в укладанні договору про визнання електронних документів чинне законодавство не передбачає.

Суд погоджується з доводами позивача, що утримання відповідачем від укладання договору про визнання електронних документів порушує інтереси позивача, перешкоджаючи видачі податкових накладних.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання представника відповідача на умови договору про визнання електронних документів, щодо того, що ненадання платником податків посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих є підставою для розірвання договору податковим органом в односторонньому порядку судом не приймаються оскільки ці вимоги примірного договору не стосуються безпосередньо укладання договору.

Суд не враховує також лист податкового органу від 19.04.2011 № 16394/28 про неможливість завантаження інформації з відкритих ключів (а.с.39), оскільки доказів отримання цього повідомлення позивачем суду не надано, та не підтверджено безпосередньо пошкодження інформації на носії.

Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ст. 2 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо утримання від укладання договору з позивачем про визнання електронних документів, та зобовязати відповідача укласти вказаний договір з позивачем.

Відповідно до ст. 160 КАС України у судовому засіданні 21 червня 2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови суду в повному обсязі відкладено, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

Керуючись ст.ст . 158 - 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Інвестхолдінг» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо утримання від укладання договору з Приватним акціонерним товариством «Інвестхолдінг» про визнання електронних документів.

Зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську укласти з Приватним акціонерним товариством «Інвестхолдінг» договір про визнання електронних документів.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 24 червня 2011 року.

СуддяО.В. Солоніченко