Постанова № 16487590, 20.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2011 року Справа № 5013/308/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач)

суддів: Орєшкіна Е.В.., Чоха Л.В.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., представник, довіреність № б/н від 21.03.11;

від відповідача: ОСОБА_2., представник, довіреність № 16 від 06.05.11;

від відповідача: ОСОБА_3., представник, довіреність № 15 від 21.03.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільверстоун інвестмент” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2011р. у справі №5013/308/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сільверстоун інвестмент”, м.Кривий ріг

до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Агрохолод-Логістика та склад”, м.Кіровоград

про стягнення 36050грн.89 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2011р. року (суддя Таран С.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Агрохолод-Логістика та склад на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун інвестмент»- 1008,74 грн. пені, 390,80 грн. 3% річних, 24,08 грн. державного мита та 16,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано ст.. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, суд виходив з того, що право на стягнення штрафних санкцій в повному обсязі виникає у разі заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин, не залежно від порушення інтересів самого кредитора.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі вказує, що судом невірно застосовані норми Цивільного та Господарського кодексу України, ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», і таким чином не встановив обставин, що мають значення для справи, зробив висновки, що не відповідають обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вказав, що рішення суду є законним та обґрунтованим Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:

04.01.2011 року між ТОВ "Сільверстоун інвестмент" та ТОВ "ТД "Агрохолод-Логістика та склад" укладено договір поставки №2011-37П , згідно якого продавець зобовязався поставляти заморожені ягоди та овочі в кількості, асортименті та за цінами, зазначеними в накладних, що є невід'ємною частиною договору, а покупець - приймати та оплачувати їх вартість .

Пунктами 2.1, 2.3 договору від 04.01.2011 р. передбачено, що продавець постачає товар партіями, обсяг, порядок і строк поставки яких узгоджується сторонами; факт поставки чергової партії товару оформлюється накладною, яка є безспірною підставою для проведення взаємних розрахунків; датою поставки вважається дата, зазначена в накладній; право власності на товар переходить від продавця покупцю в момент передачі товару, що підтверджується документом на передачу товару (накладною).

На виконання умов договору, у січні та лютому 2011р. позивачем було поставлено товар на загальну суму 482305, 92грн. згідно накладних №0-00000063 від 21.01.2011 р. на суму 259891,40 грн., довіреністю №13 від 21.01.2011 р., накладною №0-00000177 від 16.02.2011 р. на суму 180135 грн., довіреністю №36 від 16.02.2011 р., накладною №0-00000226 від 25.02.2011 р. на суму 42279,52 грн., довіреністю №48 від 25.02.2011 р. (а.с. 16-21).

Відповідно до умов договору, розрахунки за поставлений товар покупець повинен здійснювати протягом 7-ми календарних днів з моменту передачі товару.

Відповідачем розрахунок за отриманий товар було проведено шляхом укладення актів взаємозаліку від 16.02.2011 р. на суму 256105,92 грн., від 22.02.2011 р. на суму 130000 грн., від 25.02.2011 р. на суму 96200 грн. - всього на суму 482305,92 грн.(а.с.22, 25, 28).

Таким чином відповідач допустив порушення строків оплати на 18 днів (з 29.01.11р. по 15.02.11р. включно) суми 259891,40 грн., на 6 днів (з 16.02.11 по 21.02.11р.) суми 3785,48 грн. і на один день 24.02.11р. суми 53785,48 грн.

Згідно з п. 4.1 договору від 04.01.2011 р. передбачено, що при порушенні строків оплати товару покупець сплачує продавцеві штраф в розмірі 0,75 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з ТОВ "ТД "Агрохолод-Логістика та склад" 35660,09 грн. пені за несвоєчасну оплату товару та 390,80 грн. 3% річних.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Колегія зазначає, що позивач правильно визначив період нарахування пені, але розмір пені 0,75% від вартості неоплаченого товару, встановлений договором, застосував не правильно, оскільки Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому колегія суддів зазначає, що даний Закон ні яким чином не обмежує права учасників господарських відносин і не встановлює розмір пені, він лише обмежує граничний розмір.

З урахуванням подвійної облікової ставки НБУ пеня складає: з суми 259891,40 за період з 29.01.11р. по 15.02.11р. (18 днів) 1986,57 грн.; з суми 3785,38 за період з 16.02.11р. по 21.02.11р. (6 днів) 9,65 грн.; з суми 53785,48 грн. за 1 день 24.02.11р. 22,84 грн. А всього сума пені складає 2019,06 грн. і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три проценти річних складають: з суми 259891,40 за період з 29.01.11р. по 15.02.11р. (18 днів) 384,50 грн.; з суми 3785,38 за період з 16.02.11р. по 21.02.11р. (6 днів) 1,87 грн.; з суми 53785,48 грн. за 1 день 24.02.11р. 4,42 грн. Загальна сума 3% річних складає 390,79 грн. і позов в цій частині підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується рішенням суду щодо зменшення розміру пені до 1008,74 грн. у звязку з наступним.

Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Для застосування даної норми необхідно два елементи: відсутність збитків учасників господарських відносин від порушення зобовязання та інтерес боржника.

Застосовуючи положення ч.2 ст.233 ГК України, господарський суд послався лише на не завдання збитків та не зазначив у чому полягає інтерес відповідача. Тому колегія суддів вважає, що господарський суд неправильно застосував дану норму права.

У звязку з цим рішення господарського суду підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 105 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільверстоун інвестмент” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2011р. у справі №5013/308/11 змінити.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Агрохолод-Логістика та склад»на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун інвестмент»- 2019,06 грн. пені, 390,79 грн. 3% річних, 24,08 грн. державного мита та 16,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказу з урахуванням банківських реквізитів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено 22.06.2011р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Е.В.Орєшкіна

___ Л.В.Чоха

З оригіналом згідно

Пом.судді Яцура О.В.